Шляхи оздоровлення дітей та критерії оцінки рівня їх фізичної підготовленості

Окремі вікові періоди у житті людини характеризуються специфічними особливостями функціонального стану організму, різною здатністю до фізичної і розумової діяльності, специфікою рухової активності, поведінки та ін. Переходи від одного вікового періоду до іншого слід вважати «критичними» періодами життя, так як протягом них, зазвичай, відбуваються зміни діяльності різних органів і систем. В дитячому та середньому віці ці зміни найчастіше мають прогресивний характер, коли підвищується рівень організації структур організму, формується адаптація до конкретних умов середовища. Для дорослих старшого віку більш притаманні зміни регресивного характеру, які найчастіше супроводжуються напруженням механізмів адаптації, або зривом адаптації (дивись підрозділ 5.1), результатом чого можуть стати різноманітні хвороби.

Найкращими заходами стимуляції та підтримки прогресивних і, водночас, уповільнення та стримування регресивних функціональних зрушень в організмі людини, слід вважати різноманітні оздоровчі фізичні тренування. Вказане особливо важливо для дитячого організму, бо всі створені в дитинстві функціональні резерви та запаси фізичних сил є найкращою запорукою активного і щасливого життя людини в майбутньому.

Враховуючи рекомендації Г. Л. Апанасенко (1998) можна розпочинати оздоровчі фізичні тренування дітей вже з 2-х тижневого віку (наприклад, керовані дорослими рухи руками, ногами, «грудничкове плавання» та інші). З 1,5-2-х місячного віку можна застосовувати для дітей масаж, пасивні та пасивно-активні рухові вправи руками та ногами тривалістю до 12 хв щодня. З 7-8 місяців програма занять фізичними вправами може бути значно розширена і направлена на впровадження активних форм рухів (повзання на певну відстань, рачкування, гра з іграшками та інше). В 9-10 місяців рівень завантаженості можна значно збільшувати і доводити тривалість фізичних занять до однієї години на день (краще серіями по 10-12 хв) з використанням вправ на закріплення опорно-рухового апарату (ходіння з підтримкою, вставання і присідання у дитячому манежі та інше).

В кінці першого року життя фізичні тренування можуть збільшуватися до 15-20 хв за один сеанс і включати, в основному, вправи на опанування переміщень (самостійна ходьба на певну відстань, напівприсідання, присідання, рухові дії руками).

В продовж другого року життя до складу фізичних тренувань малюків треба включати вправи по вдосконаленню ходьби, повзання, по подоланню перешкод, а також ігри з м’ячем, іграшками, плавання та ін. Кожні з вправ в цьому віці не повинні бути надто тривалими, особливо такі, що направлені на розвиток спритності і координації. До цього віку вже доцільно створити у дітей правильні стереотипи виконання фізичних навантажень: спочатку треба виконувати вправи для верхніх і нижніх кінцівок, а потім для тулуба. Біг чи рухові ігри виконуються в кінці занять.

У молодшому дошкільному віці (3-4 роки) основна увага під час фізичних тренувань повинна бути направлена на вдосконалення рухів, дій, витривалості та спритності. Крім гімнастичних вправ дітей цього віку слід залучати до плавання, бігу, стрибків у довжину, ковзання на ковзанах, лижах, до ігор з м’ячем та іншими спортивними знаряддями, до їзди на велосипеді.

Заняття фізичними вправами гімнастичного змісту слід проводити щоденно у формі ранкової зарядки або спеціалізованих занять, тривалість яких у 3-х річному віці не повинна перебільшувати 25 хв.; у 4-х річному віці — 30-35 хв (3-4 рази на тиждень); у 5-ти річному віці — до 40 хв.

У дітей дошкільного віку (5-6 років) фізичний потенціал вже достатньо зростає і дуже важливою задачею у цей період є створення міцного фундаменту для інтенсифікації фізичного навантаження у наступному. Діти цього віку повинні навчитись не тільки здійснювати певні рухи, а і свідомо ними керувати (дозувати). Важливим стає також психічна підготовка дітей до підвищених розумових та фізичних навантажень, що обумовлена початком навчання у школі. З цього віку слід приділяти увагу розвитку силових якостей дітей, але це повинні бути вправи без обтяження (за винятком метань снарядів вагою 100-150 г), а саме: біг підтюпцем по 5-7 хвилин, стрибки на одній нозі, віджимання з упору, стрибки у довжину, тривалі прогулянки, ходіння на лижах та ін.

Перед вступом до школи діти повинні мати певний рівень розвитку рухових якостей і навичок, які є соматичною основою «шкільної зрілості» і створюють передумови більш легкого адаптування до умов школи. У табл. 32 наведені контрольні показники достатньої фізичної підготовленості дітей до вступу в школу.

Період молодшого шкільного віку (6-10 років) є самим відповідальним часом в онтогенезі людини для формування функціональної основи майбутнього фізичного потенціалу організму, а також для виховання активної життєвої позиції щодо свого здоров’я. В цей період, крім планової фізичної активності на уроках фізкультури, та під час фіз- культпауз, діти повинні залучатись до щоденної ранкової гімнастики, а також до 2-3 занять на тиждень у спортивних секціях. Сумарна тривалість рухової активності дітей в цей період життя повинна сягати 4-5 годин на добу (включаючи активний відпочинок на повітрі).

Показники фізичних досягнень Нормативні значення показників
хлопчики дівчата
Стрибки у довжину з місця, см 100 90
Віджимання з упору на гімнастичному ослоні, разів 10 8
Плавання довільне, без урахування часу, м 50 50
Біг на 1000 м, (хв, с) 5,20 5,40
Прискорений перехід пішки 5 км, хв 70 70
Лижний перехід 3 км, хв 60 60
Велопробіг 10 км 60 60
Кидання тенісного м'яча, м 18 18

Важлива задача фізичної підготовки дітей 6-10 років полягає у створенні найкращих умов для закріплення функціональних вигинів хребта (кіфозів і лордозів, які остаточно формуються, відповідно, у 6-8 років та у 11-12 років), а також для закріплення нормальної форми стопи та постави. З цією метою в арсеналі вправ дітей молодшого шкільного віку доцільно збільшити кількість вправ для спини (для розвитку «м’язового корсету»): вправи на турніках, підтягування на перекладині, вправи на спортивній драбині, стрибки на носках та ін. Організовуючи фізичне виховання дітей 6-10 років слід пам’ятати, що внаслідок слабкого серцевого м’яза, малого об’єму серця та широкого просвіту судин, школяри молодшого шкільного віку, відносно підлітків, мають ще низькі функціональні резерви при фізичних навантаженнях і швидко втомлюються. Контрольні показники фізичної підготовленості молодших школярів наведені у табл. 33.

У підлітковому віці (11-15 років) організм дітей проходить другий період прискореного росту та інтенсивного функціонального дозрівання, в тому числі статевого.

Показники фізичних досягнень Нормативні значення показників
хлопці дівчата
Біг 2000 м, хв 10 -
Біг 1000 м, хв - 5,2
Піший перехід 10 км, год 2 2
Біг, 60 м, с 10,8 11,1
Лижний перехід 5 км, хв 40 45
Велопробіг 20 км 85 100
Віджимання з упору на підлозі, разів 8 5
Стрибки у довжину з місця, см 165 155
Кидання тенісного м'яча, м 25 12

спортивних секціях за обраними видами спорту (див. табл. 35), на всі види з яких в цей період знімаються майже всі обмеження, якщо до цього нема обмежень за станом розвитку та здоров’я.

В період старшого шкільного віку (16-17 років) практично завершується ріст розмірів тіла у довжину, тоді як ще можуть продовжуватись процеси росту у продольних напрямках. В цей період значно підвищується міцність скелета, інтенсивно наростає маса м’язів, завершується розвиток центральної та периферійної частин нервової системи, хоча процеси збудження ще можуть дещо переважати над процесами гальмування.

Для підтримки достатнього рівня фізичного розвитку в підлітковому та юнацькому віці дітям перш за все доцільно займатись у спортивних секціях не менше ніж 2-3 рази на тиждень. Тривалість кожного заняття для підлітків не повинна перебільшувати 1,3—1,5 години, для юнаків і дівчат 1,5—2,0 години. Обов’язковою залишається щоденна ранкова фізична зарядка, тривалістю не менше 20—30 хв. Якщо деякі діти не охоплені організованими формами масової фізичної культури (наприклад, у сільській місцевості), то треба, щоб вони обов’язково проводили 2—3 разові щотижневі самостійні тренування. Самоконтроль оптимальності фізичного розвитку дітей старшого шкільного віку слід здійснювати за критеріями, наведеними у табл. 34.

При впровадженні організованого або індивідуального оздоровчого тренування слід враховувати такі основні рекомендації:

• чим вища інтенсивність навантаження, тим менше має бути його обсяг;

• чим нижча функціональна готовність тих, хто тренується, тим менше мають бути інтенсивність та обсяг навантаження, але більша кратність таких занять у тижневому циклі;

• повторні навантаження в оздоровчому тренуванні допустимі лише після повного відновлення функцій організму після попереднього навантаження.

Згідно рекомендаціям В. І. Бобрицької (2000) найбільш раціональним способом дозування обсягу навантаження при оздоровчому тренуванні є застосування бальної системи з розрахунку, що 1 бал відповідає 7 мл спожитого під час роботи кисню на кожен кг маси тіла.

Таблиця 34

Контрольні показники фізичної підготовленості підлітків

13-15 років та юнаків і дівчат 16-17 років (за В. І. Бобрицькою, 2000)

Показники фізичних досягнень Нормативні значення показників
хлопці дівчата
13-15 років 16-17 років 13-15 років 16-17 років
Біг 3000 м, (хв, с) - 12,5 - -
Біг 2000 м, (хв, с) 9,20 - 10,30 11,0
Ходьба 10 км, (год., хв) 1,45 - 2,45 -
Ходьба 20 км,(год., хв) - 3,45 - 4,0
Лижний перехід 5 км, хв 28 - 32 -
Лижна гонка 10 км, хв - 60 - 70
Біг 60 м, с 9,6 - 9,9 -
Біг 100 м, с 15,0 13,5 16,2 16,2
Віджимання від підлоги, разів 22 30 12 10
Підтягування на перекладині, разів. - 8 - -
Стрибок у довжину з місця, м 1,8 2,1 1,6 1,8
Кидання гранати, м 25 35 16 16
Велопробіг 30 км, год., хв 1,30 1,20 1,40 1,30

З урахуванням такого взаємозв’язку розроблені тренувальні програми для занять, наприклад, бігом (додаток 4). Для переводу балів навантаження у кілокалорії та у певну категорію важкості праці, необхідно:

1. Перевести бали навантаження в мл фактично спожитого кисню (ФСК):

де: n — бал навантаження (за табл. додатка 4); М — маса тіла, кг; К — коефіцієнт переводу балів навантаження у спожитий кисень (К ~ 7 мл/кг).

2. Перевести показники спожитого кисню у кілокалорії витраченої енергії, враховуючи калорійний еквівалент 1 л спожитого кисню, який в середньому становить 1 л 02= 4,8 ккал/хв.

3. Остаточно рівень навантаження визначається за критеріями табл. 24.

Під час фізичних занять (тренувань) дуже важливим є володіння експрес-методами контролю адекватності і ефективності навантажень, що використовуються. Такий контроль рекомендується здійснювати за показниками фізіологічних реакцій організму на навантаження, які можуть бути: нормальними, пограничними з нормою та патологічними (надмірними) — дивись табл. 35.

Якщо під час тренувань та відпочинку після них у людей виникають симптоми пограничного стану, то навантаження треба зменшити.

Таблиця 35

Показники адекватності рівня фізичних навантажень функціональним можливостям організму під час фізичних тренувань (за В. І. Бобрицькою, 2000)

bgcolor=white>Порущення координації, біль у грудях, порушення ритму серця
Назва показника або стану організму Характер проявлення показника при окремих станах
нормальний пограничний (межа з нормою) патологічний

(надмірний)

Суб’єктивні відчуття під час тренувань Є бажання продовжувати і підсилювати навантаження Відчуття межі можливостей, болі у грудях, бажання зменшити навантаження
Самопочуття відразу після тренувань Відчуття «мязової радості» і слабкої втоми Відчуття

пригніченості,

втомленості

Відчуття сильної втоми, тривалі болі у грудях
Динаміка пульсу після тренувань (через 3 хв) Стає < 120 уд/хв Залишається >120 уд/хв Перевищує 140 уд/хв
Зникнення відчуття втоми після тренувань Зникає за період < 2 годин Зберігається більше чим 2 години Зберігається на 12 і більше годин
Відчуття після відпочинку Бажання знову тренуватися Зниження інтересу до тренувань Небажання більше тренуватися
Показники пульсу під час відпочинку < 80 уд/хв Зберігається більше 80 уд/хв в прожовж 12 годин Більше 12 годин зберігається на рівні більше 180 уд/хв
Тривалість відчуття локальної втоми До 12 годин Від 12 до 25 годин Більше 25 годин

При симптомах патологічного стану тренування треба взагалі припинити або значно зменшити їх рівень. Рекомендується також пройти обстеження функціонального стану у лікарні та визначитись із доцільністю подальших занять тим видом тренувань, які викликають надмірні навантаження.

Фізичне вдосконалення дітей повинно гармонійно вписуватись у гігієнічно обґрунтований режим дня для дітей різного віку з раціональним чергуванням праці і відпочинку, розумової роботи та фізично активної діяльності, а також з достатньою тривалістю сну. Фізіологічні норми тривалості сну залежать від віку людини і мають тенденцію до зменшення. За даними С. В. Попова (1997) новонароджена дитина повинна спати за добу в середньому 16-20 годин; у віці 6-ти місяців — до 13-16 годин; у 3-5 років—до 11 годин; у 6-9 років — 10,5 годин; у 1013 років — до 10 годин; у 14-18 років — 8,5 годин; у 19-30 років — до 7-7,5 годин; у 31-45 років — до 7 годин; у 46-60 — не менше 6 годин. Примірники раціональних режимів дня дітей різних класів, які вчаться в першу або другу зміну наведені у додатках 5 і 6. В додатку 7 наведені гігієнічні норми часу на організовану рухову активність дітей різного віку, які слід здійснювати під час саме таких режимних моментів дня, як ранкова гімнастика, вільні заняття, прогулянки та ін.

<< | >>
Источник: Антонік В. І., Антонік І. П., Андріанов В. Є.. Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізичної культури. Навчальний посібник. - К.:,2009. - 336 с.. 2009

Еще по теме Шляхи оздоровлення дітей та критерії оцінки рівня їх фізичної підготовленості:

  1. Критерії оцінки фізичного розвитку та стану здоров’я дітей
  2. Антонік В. І., Антонік І. П., Андріанов В. Є.. Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізичної культури. Навчальний посібник. - К.:,2009. - 336 с., 2009
  3. Оздоровление
  4. II. Финансовое оздоровление
  5. 2. Призначення суддів федерального рівня
  6. І.              По няття фізичної особи та її правосуб’єктності.
  7. Пальпаторне визначення рівня внутрішньоочного тиску (за Боуменом).
  8. Шляхи вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні
  9. § 9. Оздоровление населенных пунктов
  10. Критерії обдарованості
  11. ШЛЯХИ ОНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
  12. § 2. Поняття неосудності та її критерії