Жалувана грамота короля Сигізмунда Ill магнатові О. Вишневецькому на володіння землями на Полтавщині (1590p.)

3 доброї своєї волі за нашим листом дозволеним є... раніше названому князеві Олександрові Вишневецькому, його дружині, дітям і потомкам цим же правом своїм державно... ції добра з усіма землями, грунтами, належностями і пожитками, якими-небудь іменами вже названі і поіменовані, а [також з тими, які] потім колись зможуть бути винайдені і поназивані, на вічні часи в батьківщину і дідизну дали і цим листом нашим даємо; і вже зараз від цього часу владою і ухвалою сейму нинішнього нічого там на нас і на потомків наших не залишаємо і взагалі все право, якби ще якесь нам і Речі Посполитій до того належало на нього і на потомків його цілком і повністю вливаємо [передаємо]: мають князь Олександр Вишневецький сам, його дружина, діти, потомки і їх нащадки ці добра — ріку Сулу, ріку Удай і ріку Co- лоницю і вхід Лужок з усіма широкостями грунтів, надежностями — відповідно до привілею короля Стефана, вище нами в цьому листі описаного, спокійнодержати, замки закладати, міста і села на тих грунтах людьми осаджувати [заселяти], землі розробляти, будувати, стави і млини поправляти і всіляки пожитки собі там винаходити, установлювати, розмножати і від цього часу всіх і всіляких прибутків, чицшів, платежів, десятин, дяклів, данин і інших надежностей, уже як-небудь названих і [також і тих] що потім колись зможуть бути винайдені і названі, з людей і з усіх грунтів названих добр уживати відповідно до границі, визначеної і установленої тим добрам комісарами нашими, яких туди для цього з нинішнього сейму зараз призначимо і вишлемо, і до всього цього сам собі прибавляти, розширювати і пожитків примножувати; і будуть мати князь Вишневецький і потомки його цю певну необмежену силу і владу —ці добра чи то порізно, чи всі зразу коли-небудь кому захочеться віддати, подарувати, проміняти, відписати, заставити і, як захочеться, до свого ліпшого [пожитку] обернути, як спадщиною своєю власною за своєю волею і своїм уподобанням розпоряджатися, і з цих добр юрисдикції, тобто присудові, воєводства київського на рівні з іншою тамтешньою шляхтою підлягти, короні [Польській державі] службу земельну воєнну служити, всілякими свободами користуватися і повинності відповідно до часу і потреби Речі Посполитої на собі нести з усіма громадянами, шляхтою коронною в тому краї однаково на вічні часи. A щоб там міцніше на всі прийдешні часи не порушено князеві Олександрові Вишневецькому і його потомкам тривало, тоді ми цей привілей — данину вічну, рукою власною підписавши, печать нашої величності коронну до нього привісити наказали. Діялося в Варшаві на сеймі вальному[37] коронному дня вісімнадцятого місяця квітня року від народження Icyca Христа тисяча п'ятсот дев'яностого, а королювання нашого року третього...

Хрестоматія з історіїУкраїнськоїРСР; У 3 т. —

K., 1959.—T. I.—C 126—127.

6.5.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Жалувана грамота короля Сигізмунда Ill магнатові О. Вишневецькому на володіння землями на Полтавщині (1590p.):

  1. Жалувана грамота короля Казимира литовському, руському і жмудському духовенству, дворянству, рицарям, шляхті, боярам і местичан (2 травня 1457 p.)
  2. Привілей, виданий польським королем Яном Ill полковнику M. Булизі[122] на право володіння Овруцьким війтовством (21 червня 1683 p.)
  3. Жалувана грамота[70] царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому на збереження його прав і вольностей (27 березня 1654 p.)
  4. Про незаслужене тиранство, яке вчинив князь Вишневецький у Погребищах над посланцями Хмельницького; про виїзд князя зі своїм домом від Лубен на Любеч за Дніпро і про удання його від Брагиня до (...) 154 і Немирова; про немирівську різанину, яку вчинив Вишневецький, і про відплату немирівців; про військові дії між Кривоносом та Вишневецьким в Махновичах і під Констан- тиновим; про їхні втрати, а також про те, як вони один з одним роз'їхалися.
  5. Про турецьку завзятість на поляків і про головну поразку турків під Хотином від Собеського з поляками та козаками; про смерть короля Вишневецького; про вибрання на королівство Собеського і про перший його некорисний мир із турками; про козацьке лицарство під Хотином супроти турчина і про турецьку ярість за те на козаків із приготуванням до їхнього викоренення; про уманський бунт у Світлий понеділок і про вибиття Дорошенкових полковників та сердюків; про лядську й Ханенкову вдячність їм за те і п
  6. Д. Спільне володіння власністю і кооперативи 1. Спільне володіння власністю
  7. Про марнотний Флоренсъкий з'їзд римлян задля унГі з греками; про введення унії в православну Русь, що лишалася під польським володінням, і про скасування тієї унії найсвятішим єрусалимським патріархом Теофаном і козацьким гетьманом Сагайдачним; про унітів, що ховалися поміж православних; про нещирість короля Собеського щодо православноїРусі і про Люблінський з'їзд для введення унії в Русі; про вимовки й руську нехіт
  8. Про наругу, гніт і розорення, що їх творили поляки малоросіянам; за якого короля і коли це почалося; скільки часу і до якого короля це тяглося.
  9. Про перепросини Хмельницьким короля через лист і нарочних послів за завдану при Батозі поразку Калиновському; про віддання королеві своєї зичливості до Корони; про підозру його (Хмельницького) в підступності й облудності; про те, що король відпровадив посланців Хмельницького ні з чим; про сейми і сеймики в Польщі, які радили королю збирати на війну проти Хмельницького платні війська і гроші на них.
  10. 65_Порядок користування землями водного фонду.
  11. Про рушення Хмельницького з-під Білої Церкви на Гончариху; про зупинку його там; про звістки, які він одержав про поляків, / про його намір іти на них походом; про Кривоносову виправу до Бара; про взяття Бара з численною здобиччю; про те, як стояв Кривоніс під Кам'янцем-Подільським і про його поворот до Хмельницького; про задум Хмельницького йти на Пиляву і про з’ЇЗд поляків у Збараж до Вишневецького; про те, як Вишневецький із військом підхилився під команду нових гетьманів; про зосередження по
  12. Постанова польського сейму про роздачу земель на Україні магнатам і шляхті (1590p.)
  13. «Нет епископа, — подчеркивал король Яков I Стюарт, — значит, нет короля, нет знати».
  14.               Поняття і структура володіння
  15. Підстави виникнення і припинення володіння.
  16. Стаття 239-2. Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах