Лист Богдана Хмельницького до кримського хана Махмет-Прея (24 жовтня 1654 p.)[71]

Після повернення наших послів, з якими прибувТохтамиш-ага, ми як з листа вашої ханської милості, так і з усних розповідей посольства довідались, що бажаєш зберегти з нами братерство, як і небіжчик святої пам'яті Іслам-Гірей хан, чому ми з усім Військом Запорізьким дуже раді.

Тільки нас дивує, що в. ханська милість пишеш, щоб ми відступилися від московського царя. Це неможливо, бо ми знаємо, що й ваша ханська милість не бажаєш ніякого зла турецькому султанові. Ваша ханська милість в листі своєму заявляєш, що коли ми не відступимо від московського царя, то ти направиш на нас угорців, мунтян і во- лохів і сам, з'єднавшись з поляками, спустошуватимеш наш край. Почувши це, ми повернули назад і з усім Військом Запорізьким чекаємо на кордоні більш приятельського листа від вашої ханської милості. He даючи найменшого приводу до розірвання приязні, ми добре пам'ятаємо, що господь бог суворо карає за зламання присяги. Так, колись суворо покарав він за клятвопорушення короля Владислава, який, присягнувши вічну приязнь його милості турецькому султанові, порвав з ним, і з військом своїм під Варною марно загинув. Зваживши це й уникаючи гніву божого, ми ніяк не можемо й не хочемо порушувати присягу. Ми не шукали ніякого приводу до порушення приязні, і на нашому боці правда, а тому ми молитимемо бога і, стоячи на кордонах наших, готові вмерти, даючи відсіч кожному нашому ворогові. Всемогутній бог захищатиме кожного справедливого, а несправедливому пошле помсту. A що ваша ханська милість загрожує нам угорцями, мунтянами, а також волохами і великою кількістю кримських військ, то це не має значеннЯ, бо ми покладаємо надію не на чисельність військ московського царя, ані на силу Війська Запорізького, а на єдиного бога, який вмить поражає велике військо, яке чинить опір його святій волі.

Ми не так думали про вашу ханську милість, дізнавшись як з листів, так і з усної розповіді посла його милості сілістрійського паші, який оголосив нам на майбутнє ласку його милості турецького султана й незмінну доброзичливість до нас вашої ханської милості. Однак інакше діється і все через намову наших спільних ворогів. Тому розсуди сам, ваша ханська милість, разом з їх милостями панами агами, беями й усіма мурзами, що було б слушніше й вигідніше не дати себе обманути обіцянками спільних наших ворогів, а жити з нами в братерстві, як ми жили тих сім років, разом їли хліб і сіль, уклавши дружбу з небіжчиком святої пам'яті Тогай-беєм. Слушно було б, коли-б і тепер ваша ханська милість прислав до нас якусь гідну особу для підтвердження вічної між нами приязні, чого ми, стоячи на кордонах наших, охоче чекаємо, бажаючи, щоб не тільки ми, але й наші потомки у майбутньому нашою приязню могли тішитися. Знай, ваша ханська милість, що поляки не тільки німців, але й багато інших чужоземців проти нас підняли, а ми — лише частина війська нашої держави і по відношенню до тих, які бажають добра, навіки не хочемо ламати при- сягу. Зволь тільки, ваша ханська милість, жити з нами в братерстві і прислати до нас свого посланця якнайшвидше. Докладніше про все розповість Тохтамиш-ага, посол вашої ханської милості. Віддаємося цілком доброзичливій приязні в хан. м-ті.

Дано в Корсуні, 29 жовтня 1654.

Вашої ханської милості у всьому прихильні слуги Богдан Хмельницький, гетьман Військ Запорізьких.

Костомаров M. Боглан Хмельницький: Історичний нарис. — K., 1992. — C. 86^7.

8.3.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Лист Богдана Хмельницького до кримського хана Махмет-Прея (24 жовтня 1654 p.)[71]:

  1. Лист Богдана Хмельницького до князя ТрансІльванії Юрія Ракоці про союз зі Швецією (26січня 1657р.)
  2. Лист коронного гетьмана M. ГІотоцького до короля Владислава IV про повстання козаків I селян пІд проводом Богдана Хмельницького (21березня 1648р.)
  3. Про щасливу перемогу Хмельницького над поляками біля Батога; про рушення його звідтіля з доброю надією під Кам'янець; про теу що надія його там не збулася, і про страх у Польщі після поразки польських військ під Батогом; про лист Хмельницького в Кам'янець і про відповідь на нього, про незадоволення татар Хмельницьким і про утолення його; про збирання нових польських військ на Хмельницького; про відступ його від Кам’янця додому і про розпущення своіх військ по домівках; про лист Хмельницького до
  4. Богдан Хмельницький.
  5. Про татар, що викупилися з неволі від Хмельницького; про мову Хмельницького до них, щоб переповіли те кримським начальникам; про їхній жаль, що розбраталися з козаками й побраталися з поляками.
  6. Про перепросини Хмельницьким короля через лист і нарочних послів за завдану при Батозі поразку Калиновському; про віддання королеві своєї зичливості до Корони; про підозру його (Хмельницького) в підступності й облудності; про те, що король відпровадив посланців Хмельницького ні з чим; про сейми і сеймики в Польщі, які радили королю збирати на війну проти Хмельницького платні війська і гроші на них.
  7. I. СПІЛЬНІ ВИСТУПИ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ I ДОНСЬКОГО ВІЙСЬКА ПРОТИ СОЮЗНИКА ШЛЯХЕТСЬКОЇ ПОЛЬЩІ— КРИМСЬКОГО XAHCTBA (1654—1657 pp
  8. Про поїздку Хмельницького з Січі до Криму; про побит його там, про те, як він присягав перед ханом; про ханську приязнь і запевняння, що дасть для війни з поляками кримське військо; про ханське вшанування Хмельницького на Великдень.
  9. Переяславськістатті[78] [79], схвалені царським урядом при обранні на гетьманство Юрія Хмельницького (17 жовтня 1659 p.)
  10. Статті Богдана Хмельницького[69], стверджені царем і боярською думою, які визначали умови військового договору між Московією і Військом Запорозьким (21березня 1654р.)
  11. Лист, якого написав Хмельницький із Запорожжя
  12. Лист, якого написав Хмельницький із Запорожжя Барабашеві.
  13. У ньому наводиться список печатної монаршої грамоти пресвітлого Олексія Михайловича, самодержця всієї Росії, з зависною печаткою, присланої в Полтавський полк, у якій спершу мовиться про під-[ дання Хмельницького з усім військом під Російську державу і про смерть його, Хмельницького; потім ідеться про вибрання на гетьманство після Хмельницького Виговського і про його зраду; про братання його з кримськими татарами; потім мовиться про полтавського полковника Пушкаря і запорозького полковника Бараб
  14. КОПІЯ ЛИСТА АДЕЛЬ-ГЕРЕЯ, кримського хана, до його милості короля, присланого через Ахмета-агу 8 червня 1667 року, відданого публічно в сенаті у Варшаві 225.
  15. Про відправлення від хана посла Хмельницького; про ханове посередництво з поставленими умовами; про посміховисько, з яким Хмельницький відіслав у Крим ханського посланця; про підкріплений присягою ханів союз із поляками; про рушення польських військ на Україну і про страх від того в Україні; про Богуна, який уступився перед польськими військами з Браславля до Уманіу і про розорення поляками Забузької України; про Opdut що прибули в допомогу полякам, і про їхні загони, шкідливі й полякам, і Украї
  16. Про те, як Хмельницький віддав ханові свого сина; як відпустили Хмельницького з Тугай-беєм та ордою з Криму на Україну; про пошанування й подарунки, які одержав Хмельницький та його козаки; про провіант та ханську прихильність до козаків; про те, як кошовий із військом готувалися зустріти з Криму Хмельницького.
  17. Лист, якого написав Хмельницький із Запорожжя до коронного хоружого, тодішнього чигринського державця 67.