Повідомлення газети «Kurjer Polskb> про дії гайдамацьких загонів на БілоцеркІвщині (листопад 1737 p.)

У п'ятницю, дня сьомого (листопада) за недостовірною інформацією, поданою його милістю паном Рудницьким, економом Чигиринського староства, його милості пану Шумлянському, регіментарю української партії1, було тільки 50 кінних гайдамаків.

Проти них вислано його милість пана Скоржевського з 224 кіннотниками. Цей (Скоржевський), прибувши до Ведмедівки і, вчинивши допит, довідався, що гайдамаків було не більше як 50. Тому він вирушив вночі у степ. Тут о другій годині дня він напав на їхнє пасовисько, на якому було голів 40 забитої худоби. Вояки загону його переконували, що тут стільки худоби забито не для 50 чоловік. Городові козаки хотіли було повернути забрану в них худобу, твердячи, що їх (гайдамаків) немає більш як 50. Коли вирушили з цього місця... натрапили на невелике число гайдамаків. Це помітили козаки і піддали тил. Передня частина нашого загону наскочила зненацька, залишивши корпус в добрій охороні. Але на двохолісках підійшло підкріплення — 200 гайдамаків, які зламали пішу сторожу польського загону.

Помітивши це, його милість пан Скоржевський наказав загону спішитися і сам, злізши з коня, зустрівся з цими 200 гайдамаками. Через короткий час знову прибуло підкріплення — 200 гайдамаків. Його милість пан командуючий, бачачи, що не витримає натиску такої великої сили, відстрелюючись, відступив болотами, степом миль зо дві. 400 гайдамаків, що були на конях, не стріляли, бо їм не вистачило пороху, хоч вимагали здатися і віддати їм коней. Але його милість пан Скоржевський відповів негативно, додавши, що воліє сам загинути на місці, ніж попасти в руки жорстокого народу.

Так відступаючи, прибули до села, що знаходиться на кордоні і зветься Кам'янкою. Тут зупинилися біля греблі, як наказав його милість пан командуючий, який розважував людей, щоб не тривожились, так як вийшли з-під небезпеки. B цей час, як тільки переправились через гребельку Кам'янки, зараз же напав на нас загін гайдамаків на 200 конях. Вони цілком знищили наш загін, лише втекло 16 кіннотників і то поранених.

Одначе проти цих гайдамаків вирушив польський загін на 800 конях, що за результат буде, майбутній час покаже.

Відзначено, що ця битва між польськими загонами і гайдамаками тривала від полудня аж до півночі і закінчилась нещасним наслідком для наших.

Хрестоматія з історїі'УкраТнськоїРСР: У 3 т. — K., /959. — T. /. — C. 44/—442. [130]

9.4.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Повідомлення газети «Kurjer Polskb> про дії гайдамацьких загонів на БілоцеркІвщині (листопад 1737 p.):

  1. Повідомлення про перехід влади в Чернівцях до представників українськоїі румунської громад (після 6 листопада 1918 p.)
  2. Уривок із звернення шляхти Київського воєводства до коронного гетьмана Й. Потоцького з проханням надати допомогу в боротьбі проти гайдамацьких загонів (червень 1750 p.)
  3. Про вибиття поляками з Полісся палїівців; про підпадання кримських солтанів з Петриком під Полтавський полк; про виправу за Дніпро Палія з лубенським полковником Свічкою для воєнного промислу; про гетьманське рушення з Лубен до Батурина; про повідомлення через грамоту в Москву про тодішні події; про гетьманський універсал у Засеймській сотні, в якому пропонується їм лишатися в спокої; про прусськог
  4. Про дії Хмельницького та його військ; про Виговського, який був з козацькими військами на Волині; про поляків, які тоді притихли; про взяття Москвою й козаками Вільня; про забиття під Биховом Золотаренка.
  5. Про поляків, які потягли зі Жванецького окопу додому; про повернення звідти Хмельницького із військом до Чигрина; про безкорисний варшавський сейм і про подальші ханові дії в Польщі.
  6. Про дії Виговського та Пушкаря; про закликання орди і про розгром під Жуками Пушкаревого війська; про забиття самого Пушкаря і про зраду Виговського російському государеві; про Гадяцьку комісію та пакти і про вчинене тоді на Україні бідство, кровопролиття та розор; про змагання Ромодановського з Гуля- ницьким під Варвою і про постановлення там нового й першого на цім боці Дніпра гетьмана Безпалого; про відступ його, Ромода- новського, з новим гетьманом від Варви до Лохвиці.
  7. Про розмисли Виговського щодо своїх намірів і про зміну його фортуни через дії його ворогів; про Цецюрине тиранство в Переяс- лавлі; про схилення на російський бік і про прибуття за його листом у Переяславль від Путивля князя Трубецького з військами і гетьманом Безпалим; про складення там гетьманства Безпалим; про вибиття поляків з українських кватир, які відвів їм Виговький; про запорожців, які йшли на нього; про сумніви Виговського і про рушення його з Чигрина до Хмельника; про прибуття до ньо
  8. Про незаслужене тиранство, яке вчинив князь Вишневецький у Погребищах над посланцями Хмельницького; про виїзд князя зі своїм домом від Лубен на Любеч за Дніпро і про удання його від Брагиня до (...) 154 і Немирова; про немирівську різанину, яку вчинив Вишневецький, і про відплату немирівців; про військові дії між Кривоносом та Вишневецьким в Махновичах і під Констан- тиновим; про їхні втрати, а також про те, як вони один з одним роз'їхалися.
  9. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
  10. 38. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383).
  11. Про те, що Виговський на певний час утримався від своєї зради; про зносини його з іншими державами проти поляків, а особливо про пораду його великому московському государеві щодо Польської Корони; про гінця, посланого через те з Москви до короля; про скарби Хмельницького, які забрав із землі Виговський; про скромну королівську відповідь через гінця російському государеві; про приємну полякам звістку — поразку шведів від дунчика на морі; про успішні дії Чернецького в Померанії і про повернення йо
  12. Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
  13. Про успіхи поляків над шведами з немилосердним узяттям їхнього міста Голдінга; про інше щастя поляків і Брандебуржця над шведом на острові Алсен; про голендерське щастя з руїною шведського флоту під Кронебургом; про тісну облогу поляками шведського генерала Дугласа в курляндській Нітаві; про ynip шведського короля і про втрачену його надію на сторонню поміч; про поразку поляків від шведів із Фрідризода; про дії шведського генерала Вертза і визвіл Дугласа з Нітави з пострашенням пруссів та інше;
  14. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності
  15. Закон про правонаступництво (25 листопада 1917 p.)
  16. 83*. Свідомо (завідомо) неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.
  17. Повідомлення Страбона про грецькі колонії на узбережжі Чорного моря
  18. Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності
  19. Закон про прийняттяЗахідноїУкраїни до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки (15 листопада 1939 p.)
  20. Постанова Раднаркому УСРР «Про одноразовий податок на одноосібні господарства» (21 листопада 1932 p.)