Статут князя Ярослава про церковні суди (Розширена редакція)

1. A се аз, князь великыи Ярослав, сын Володимеров, по данию отца своего сгадал есмь с митрополитом киевским и всея Руси Иларионом, сложихом греческыи номоканон; еже не подобаеть сих тяж судити кня- 3to, ни бояром его, ни судиям его, дал есмь митрополиту и епископом: роспусты по всем городом, 10-ю неделю мыта к церкви и к митрополиту, а людем его не даяти мыта нигде; осминечье дал есми.

2. Аще кто умчйть девку или насилить, аще боярская дочи будеть, за сором ей 5 гривен злата, а митрополиту 5 гривен золота; аще будеть менших бояр, гривна золота ей, а митрополиту гривна золота; а добрых людей будеть, за сором рубль, а митрополиту рубль; на умыцех по 60 митрополиту, а князь их казнить.

3. Аще хто пошибаеть боярскую дочерь или боярскую жену, за сором ей 5 гривен золота, а митрополиту 5 гривен золота; а меньших бояр — гривна золота, а митрополиту — гривна золота; нарочитых людей — два рубля, а митрополиту два рубля; простыи чади — 12 гри- BCti кун, а митрополиту 12 гривен, а князь казнитель.

4. Аще же пустить боярин жену великих бояр, за сором ей 300 гри- Ин, а митрополиту 5 гривен золота, а менших бояр гривна золота, а Митрополиту гривна золота; а нарочитых людии 2 рубля, а митропо- ЛИту 2 рубля, простои чади 12 гривен, а митрополиту 12 гривен, а князь казнить.

5. Аще же девка блядеть или дитяти добудеть у отца, у матери или Мовою, обличивше, пояти ю в дом церковный.

6. Тако же и женка без своего мужа или при мужи дитяти добудеть, да погубить, или в свиньи ввержеть, или утопить, обличивши, пояти (и) в дом церковний, а чим ю паки род окупить.

7. Аже девка засядеть великих бояр, митрополиту 5 гривен золота, а Мвнших бояр — гривна золота, а нарочитых людии — 12 гривен, а простои чади рубль.

8. Аже муж от жени блядеть, митрополиту нет кун, князь казнити.

9. Аже муж оженится иною женою, а с старою не роспусти-тся, митрополиту вина, молодую поняти в дом церковны(и), а с старою жити.

10. Аже поидеть жена от своего мужа за иныи муж или иметь бляс- ТИ OT мужа, ту жену поняти в дом церковный, а новоженя в продажи Митрополиту.

11. Аще будеть жене лихий недуг, или слепа, или долгая болезнь, tipo то ea не пустити.

12. Тако же и жене нелзе пустити мужа.

13. Аще кум с кумою блуд створить, митрополиту 12 гривен, а опи- темии указание от бога.

14. Аще кто зажжеть ^мно, или двор, или иное что, митрополиту 40 гривен, а опитемию подоимуть, а князь казнить.

15. Аще кто с сестрою блуд створить, митрополиту 40 гривен, а во опитемии указано по закону.

16. Аще ближний род поимется, митрополиту 40 гривен, а их разлу- чити, а опитемию приимуть.

17. Аще кто иметь две жени водити, митрополиту 20 гривен, а которая подлегла, тую пояти в дом церковний, а первую жену держати по закону. Иметь ли лихо ею держати, казнью казнити.

18. Аще муж роспустится с женою по своей воли, а будеть ли венчальная, идадять митрополиту 12 гривен, будетьли невенчальная, митрополиту 6 гривен.

19. Аще жидовин или бессерменин будеть с рускою, на иноязычни- цех митрополиту 50 гривен, а рускую поняти в дом церковный.

20. Аще кто блудить с черницею, митрополиту 40 гривен, а во опитемию вложити.

21. Аще ли кто с животиною блуд створить, митрополиту 12 гривен, а во опитемии и в казни.

22. Аще свекор с снохою блудить, митрополиту 40 гривен, а опитемию приимуть по закону.

23. Аще кто з двема сестрами в блуд впадеть, митрополиту 12 гривен.

24. Аще кто с падчерицею блудить, митрополиту 12 гривен.

25. Аще деверь с ятровию впадеть, митрополиту 12 гривен.

26. Аще кто с мачехою в блуд впадеть, митрополиту 12 гривен.

27. Аще два брата с единою женою, митрополиту 30 гривен, а женку поняти в дом церковный.

28. Аще отец с дочерию впадеть в блуд, митрополиту 40 гривен, а опитемию приимуть по закону.

29. Аще девка не въехощеть замуж, то отец и мати силою дадять. A что девка учинить над собою, то отец и мати митрополиту в вине. т

30. Аще кто зоветь чюжую жену блядию, а будеть боярьская жена великых бояр, за сором 5 гривен золота, а митрополиту 5 гривен золота, а князь казнить; а будеть меньших бояр — 3 гривны золота, а митрополиту рубль; оже будеть городскых людей — 3 гривны золота, а митрополиту рубль; селенце — би резан, а митрополиту 3 гривны.

31. Аще кто пострижеть кому голову или бороду, митрополиту 12 гривен, а князь казнить.

32. Аще муж иметь красти конопле или лен и всякое жито, митрополиту 12 гривен. Тако же и женка.

33. Аще муж крадеть белыа порты, или портища, или полотны, и митрополитуЗ гривны, а тако же и женка.

34. Аще кто иметь красти сватебное и сгородное — все митрополиту.

35. Про девку сыр краявши, за сором ей 3 гривны, а что потеряно, тое заплатити, а митрополиту 6 гривен, а князь казнить.

36. Аще жена мужа крадеть и обличити ю, митрополиту 3 гривны, а муж казнить к>, и про то не разлучити.

37. Аще кто клеть крадеть, тако же творить.

38. Аще жена будеть чародеица, наузница, или волхва, или зелейни- ца, муж, доличив, казнить ю, а не лишиться.

39. Аще мужа два бьетася женьскы, любо одереть, любо укусить, митрополиту 12 гривен.

40. Аще жена бьеть мужа, митрополиту 3 гривны.

41. И жене две бьется, митрополиту 6 гривен на виноватой.

42. Аще который муж бьеть жену/за сором еЙ по закону, а митрополиту 6 гривен.

43. Аще ли сын биеть отца или матерь, да казнять его во-лостельс- кою казнию, а митрополиту в дом церковный такий отрок.

44. Иже чернець или черница впадеть в блуд, тех судити митрополиту.

45. Тако же илИ поп, или попадиа, или проскурница, а впадуть в блуд, тех судити митрополиту опроче миру, а въ что их осудить, волен.

46. Аще поп, или чернец, или черница упиеться без времени, мит- рополитуввине.

47. Аще кто что поганое сьясть по своей воли, или кобылину, или медведицу, или ино что отреченое, митрополиту в вине и в казни.

48. Иже поп дети крестить в чюжем уезде иного попа, развей нужа или при болезни, а что створить крещеньское не во своем уезде, митрополиту в вине.

49. C некрещеным, ни иноязычником, или от нашего языка будеть с некрещеным, ведая ясть и пиеть, митрополиту в вине.

50. Аще кто с отлученым ясть и пиеть, да будеть сам отлучен.

51. Аще кто с бесерменкою или с жидовкою блуд створить, а не лишиться — церкви отлучиться и христьян, а митрополиту 12 гривен.

52. Аще чернец или черница [рос] стрижються, митрополиту 40.

53. A сими винами разлучити мужа с женою.

1) . A ее первая вина. Услышить жена от иных людей, что думати на царя или на князя, а мужу своему не скажеть, а опосли обличиться разлучити.

2) . A ее вторая вина, оже муж застанеть свою жену с любодеем или учинить на ню послухы и исправу, разлучити.

3) . A се 3-я вина, аще подумаеть жена на своего мужа иди залием, или инеми людьми, или иметь что ведати мужа ea хотять убити, а мужу своему не скажеть, а опосле объявиться, и разлучити и.

4) . A се 4-я вина, еще без мужня слова иметь с чюжими людьми ходити, или пити, или ясти, или опроче муже своего спати, потом объявиться, разлучити и.

5) . A се 5-я вина, оже иметь опроче мужа ходити по игрищам, или в дни, или в нощи, а не послушати иметь, розлучити и.

6) . A се 6-я вина, оже жена на мужа наведеть тати, велить покрасти, или сама покрадетъ, или товар, или церковь покрадши, инем подаеть, про то разлучити.

54. A что ся дееть в монастырьскыхделах, в церковных, в самех мона- стырех, да не вступається князь, ни волостель безатщина приидеть к волостелю мирополию.

55. Аще кто устав мой и уставление мое порушить, или сынове мои, или внуци мои, иди правнуци мои, или от рода моего кто, или от рода боярьского бояр моих, а вступять в суд митрополич, что есмь дал митрополиту церковный суды, епискупом, по правилом святых отец, судивше, казнити по закону.

56. A хто иметь судити, станеть съ мною на страшнем суде перед богом, и да будеть не нем клятва святых отец 300 и 18, иже в Никии и всех святых. Аминь.

Хрестоматія з історіїлержави i права України: У 2 т. — K., 1997. — Т. 1. — С. 4?—45.

4.1.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Статут князя Ярослава про церковні суди (Розширена редакція):

  1. Руська Правда. Розширена редакція (заТроїцьким списком}
  2. Про шведського короля, який повернувся з дороги в Інфлянти, і про розсіяного Штеїмбоком Гонсевського; про вигнання через пострахангальського князя з Хойниць; про прибуття польського короля із військом від Хойниць до Гданська і про надану йому там допомогу; про шведський намір іти на Гданськ і про зміну його; про бремського коменданта, який дістався польському королеві під Гданськом; про нововведення в польському війську і про військові успіхи над шведами підляського воєводи; про тодішніх посеред
  3. Про розмисли Виговського щодо своїх намірів і про зміну його фортуни через дії його ворогів; про Цецюрине тиранство в Переяс- лавлі; про схилення на російський бік і про прибуття за його листом у Переяславль від Путивля князя Трубецького з військами і гетьманом Безпалим; про складення там гетьманства Безпалим; про вибиття поляків з українських кватир, які відвів їм Виговький; про запорожців, які йшли на нього; про сумніви Виговського і про рушення його з Чигрина до Хмельника; про прибуття до ньо
  4. Про незаслужене тиранство, яке вчинив князь Вишневецький у Погребищах над посланцями Хмельницького; про виїзд князя зі своїм домом від Лубен на Любеч за Дніпро і про удання його від Брагиня до (...) 154 і Немирова; про немирівську різанину, яку вчинив Вишневецький, і про відплату немирівців; про військові дії між Кривоносом та Вишневецьким в Махновичах і під Констан- тиновим; про їхні втрати, а також про те, як вони один з одним роз'їхалися.
  5. Про царських послів із нагадуваннями Виговському, щоб відкинувся від своєї зради, і про несхильність до того Виговського; про розпорядження Виговського, послане до цьогобічних полковників; про погром Дорошенка в місті Срібнім; про зруйнування того Срібного Пожарським; про здобування Конотопа, де був Гуляницький, князем Трубецьким; про прибуття туди ж з-під Лохвиці князя Ромоданов- ського; про їхнє бездіяльне гайнування під Конотопом і про прибуття туди, до них, Виговського з ордами; про нерозваж
  6. А. Суди першої інстанції та апеляційні суди: основні характеристики та взаємозв'язок
  7. Про прибуття польського короля під Торунь і про одержання там звістки за шведську поразку на морі від голендерів та дунчика. Про руіну в шведській Голсацїі від цісарців, поляків і брандебуржців; про взяття в Нітаві шведським генералом Дугласом курляндського князя і про зміну шведського щастя; про Норвегію, яка збунтувалася проти шведа; про успіхи в дунській Зелляндїі цісарців та поляків; про схилення торунців та шведів на стерпних собі умовах польському королеві; про явлену польським королем пош
  8. «Повість минулих літ» про Олега, Володимира і Ярослава
  9. Про віддання забраних через князя Ромодановського церковних речей.
  10. Лист Богдана Хмельницького до князя ТрансІльванії Юрія Ракоці про союз зі Швецією (26січня 1657р.)
  11. Про нараду Брюховецького зі своєю старшиною, як вигнати з Малої Росії воєвод; про виконання того рішення і про воєвод, що втримались у деяких містах; про полтавську вірність; про благовіщенське свято і про сніг на нього; про монарший гнів на Малу Росію за зраду і про мстиву війну за те Ромодановського; про вихід Брюховецького на оборону вітчизни і про з'єднання його зі своїми полками на Сербинському полі; про прибуття д