Ухвалений Радою Міністрів тимчасовий закон про верховне управління Державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами Держави ясновельможного Пана Гетьмана всієї України (1 серпня 1918 p.)

«Затверджую»

Павло Скоропадський 1 серпня 1918 року. Київ Посвідчив:

Державний Секретар Сергій Завадський

1. B разі тяжкої хороби або смерти Ясновельможного Пана Гетьмана Верховне Управління Державою, тимчасово, аж до одужання або до вступления нового Гетьмана, в порядкові, який встановлено буде окремим законом, належить Колегії Верховних Правителів Держави.

2. Колегія Верховних Правителів Держави складається з трьох осіб: одного правителя заздалегідь визначає сам Пан Гетьман (див. ст. 3 і 4), одного вибирає Державний Сенат (див. ст. 7) і одного вибирає Рада Міністрів (ст. 7).

3. Про згадане в попередній (2) статті заздалегідне визначення Паном Гетьманом власноручно складається грамота в трьох примірниках, які Пан Гетьман особисто вкладає в окремі конверти за власною і перст- невою Його Ясновельможности печатями, при чому перші два примірники для сховку урочисто доручаються Державному Сенатові і Голові Ради Міністрів, а третій примірник передається в Київський Кафедральний Собор св. Софії.

4. B грамоті (ст. 3) Пан Гетьман визначає дві особи, а саме — першою — визначеного ним Верховного Правителя, а другою —особу, яка має ста- ти Верховним Правителем, якщо перша помре, тяжко занедужає, або складе свої повноваження.

5. Про передачу зазначених в ст. 3 примірників грамоти складається Державним Секретарем акт, який підписується Паном Гетьманом і особою, що прийняла грамоту, й скріплюється Державним Секретарем. Згадані тут акти переховує Державний Сенат, а копії з них Державний Секретарь.

6. Негайно, як тільки стане неможливо для Пана Гетьмана правити Державою через тяжку хоробу, або коли Пан Гетьман помре, Державний Сенат в складі на той час будучих сенаторів, під проводом Президента, а за його відсутністю — старшого з предсідателів Генерадьних Суддів, або осіб, що їх заступають (ст. 29 закона 8 липня 1918 року про утворення Державного Сенату), одкриває конверт з грамотою Пана Гетьмана, той що переховується Державним Сенатом, а також і конверти з двома другими примірниками грамоти, які негайно мають бути приставлені в Державний Сенат, і оголошує наймення визначеного Паном Гетьманом Верховного правителя й його заступника (ст. 4), відсутність котроїсь з грамот не спиняє оголошення наймення визначеного Паном Гетьманом Правителя та його заступника.

Примітка: визначення моменту, коли сам Пан Гетьман через тяжку xopo- бу не матиме вже змоги правити Державою, належить самому Пану Гетьману, а як що воля Пана Гетьмана через хоробу не може бути ним виявлена, то Державному Сенатові в купі з Радою Міністрів.

7. Два инші члени Колегії Верховних Правителів після зазначеного в попередній (6) статті оголошення негайно вибираються Державним Сенатом і Радою Міністрів (ст. 2) закритим голосуванням, звичайною більшістю присутніх.

8. Про склад Колегії Верховних Правителів Державний Сенат того ж самого дня оповіщає до загального відома.

9. Колегія Верховних Правителів вступає в правління Державою негайно, не дожидаючись оповіщення Державного Сенату (ст. 8).

10. Колегія Верховних Правителів вступає в усі законом встановлені права й обов'язки Пана Гетьмана, одначе Колегії Верховних Правителів не належить право знімати питання про зміну законів, виложених в грамоті Пана Гетьмана від 29 квітня 1918 року.

11. Головою Колегії Верховних Правителів є Правитель, визначений Паном Гетьманом.

12. Bci справи в Колегії Верховних Правителів вирішуються більшістю голосів.

13. Ha випадок смерти або тяжкої хороби Верховного Правителя, визначеного Паном Гетьманом, або зложення цим Правителем з себе уповноважень, в Колегію вступає його заступник (ст. 4). Ha випадок же смерти або тяжкої хороби прочих Верховних Правителів, або зложення ними своїх уповноважень, заступникиїх вибираються в порядкові, встановленому в ст. 7 цього закону.

14. Ha випадок смерти або тяжкої хороби котрого з заступників Верховних Правителів, новий його заступник негайно вибирається в порядкові ст. 7 цього закону, при чому вибори робляться або Державним Сенатом, якщо вибув з Колегії обраний ним заступник, або Радою Міністрів в инших випадках.

15. Про вступлення кожного заступника до Колегії Державний Сенат незабаром оповіщає до загального відома, але заступники вступають до Колегії негайно, не дожидаючи цього оповіщення.

16. При виїзді поза межі Держави Пан Гетьман, як що знайде потрібним, передає на час своєї відсутності управління Державою Колегії з трьох осіб, з яких одну визначає сам Пан Гетьман, а два инших вибираються в порядкові, зазначеному в ст. 7 цього закону.

Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб

Державний Секретарь C. Завадський

Аержавний вісник. —19)8. —4 серпня. — Ne 30.

12.33.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Ухвалений Радою Міністрів тимчасовий закон про верховне управління Державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами Держави ясновельможного Пана Гетьмана всієї України (1 серпня 1918 p.):

  1. Закон про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці (12 листопада 1920 p.)
  2. Конституційнийдоговір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (8 червня 1995 p.)
  3. Про справу Жабокрицького, номіната Луцько'і єпископії, його корес- понденцїі і про патріарші та царські відповіді; про листовну відозву архімандрита Хрисанфа до гетьмана; про смерть царя Іоанна Олексійовича; про шкідливе ординське вторгнення на Україну у помсту за Казикермен; про прусських музикантів, які прибули з Москви. Про бажання коронного гетьмана через лист відомостей у гетьмана Мазепи. Про запорозьку приязн
  4. Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  5. Про листи до гетьмана, котрі можуть іти від різніх государів та сусідів; про те, щоб йому, гетьманові, не мати без відома своїх государів жодних письмових кореспонденцій з жодними государями; також про дотримання постановленого і закріпленого союзу з поляками; про засторогу від бусурман і про воєнні промисли над ними; тут-таки і про запорожців — про грошову і борошняну їм платню і про те, як жити з Кримською державою.
  6. 94. Реєстрація актів громадянського стану громадян України, що проживають поза її межами.
  7. У ньому наводиться список печатної монаршої грамоти пресвітлого Олексія Михайловича, самодержця всієї Росії, з зависною печаткою, присланої в Полтавський полк, у якій спершу мовиться про під-[ дання Хмельницького з усім військом під Російську державу і про смерть його, Хмельницького; потім ідеться про вибрання на гетьманство після Хмельницького Виговського і про його зраду; про братання його з кримськими татарами; потім мовиться про полтавського полковника Пушкаря і запорозького полковника Бараб
  8. Стаття 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
  9. Про вибрання нового гетьмана після гетьманової смерті чи в якомусь іншому випадку, також про військові клейноди, тобто прапор, булаву, печатку і литаври.
  10. Про вибрання гетьмана після гетьманової смерті.
  11. Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового Уряду на Україні (4 серпня*1917 p.)
  12. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.
  13. 5. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ГЕТЬМАНА П. СКОРОПАДСЬКОГО
  14. Стаття 10. Вирішення питання про кримінальну відповідальність осіб, які підлягають кримінальній відповідальності за законодавством іноземної держави і перебувають на території України, та виконання вироків, винесених іноземними судами чи міжнародними судовими установами
  15. Постанова ВерховноїРади УкраїнськоїРСР «Про проголошення незалежності України» (24 серпня 1991 p.)
  16. Декрет Гітлера про створення Райхскомісаріату Україна (20 серпня 1941 р.)
  17. IV. Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України:
  18. Про козацькі грунти, що лишилися після смерті, і про козацьких жінок, як їм бути після смерті своїх чоловіків, козаків.
  19. § 13. Порівняльна характеристика форми держави й історичного типу держави.
  20. Про подвійні різні тодішні зачини; про причини, через що турчин повстав на розорення тогобічної козацької України; про супліка- ції тогобічних міст до гетьмана Самойловича, щоб заступив від турчина, і про його легковажне заступництво; про Мурашкове лицарство під Ладижином проти турків і про неправедний вчинок його — забиття взятого живцем турецького царевича; про турецький за те гніву про взяття