Уривок із звернення шляхти Київського воєводства до коронного гетьмана Й. Потоцького з проханням надати допомогу в боротьбі проти гайдамацьких загонів (червень 1750 p.)

...По-друге: хоча наше воєводство зобов'язане багатьма проявами ласки і протекції ясновельможному його милості панові Краківському (великий коронний гетьман Й. Потоцький. — Упор.)..., треба, щоб ясновельможний його милістЬ пан Краківський з давньою передбачливістю не нехтував голосу нашого воєводства, коли будуть обговорювати при цьому жалібне становище нашого воєводства.

Ми позбавлені допомоги, не маємо права голосу, обмежені, в той час коли посилюється щораз то більший гайдамацький натовп, який виливається з-під кордону, а також із-за російського кордону у наше воєводство, спустошуючи країну, не минаючи навіть божих святинь, щоб був ніби сам консул і Гектор.

По-третє, вельможний його милість пан Ожга, бишівський староста, теперішній керівник мізерних сил української партії, доніс нашому воєводству, якою настирливою є потреба зміцнення сил згаданої партії. Через це вельможні їх милість пани-посли повинні настояти просьбами перед ясновельможним його милостю паном Краківським, щоб він взяв частину військ із інших, спокійніших партій і цим самим дозволив збільшити і підкріпити нашу українську партію.

По-четверте, не малою є допомога поважному рицарству — від людей «легко озброєних», бо ті, безперервно маючи сутички 3 людьми, вірніше з гультяями, так малочисленні, що коли їх нараховується ледве чотири, то оголошують себе тут же куріями. Через те необхідно, щоб у тутешній українській партії відносно колишньої постанови Речі Посполитої вельможні їх милість пани-орендатори українських староств зобов'язалися виставити тисяча двісті козаків і щоб приєднувалися до війська цієї ж партії. Вельможним їх милості панам нагадую про мужність і відвагу ясновельможного його милості пана Краківського.

По-п'яте: фортеця Білоцерківська через його милість пана Бекірсь- кого, мечника брацлавського, який командує нашим воєводством, просить про надання допомоги людьми.

Оскільки в даний час не можемо листуватись, не нагадую їх милості панам-послам цієї так очевидної потреби ясновельможному його милості пану Краківському.

9.2.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Уривок із звернення шляхти Київського воєводства до коронного гетьмана Й. Потоцького з проханням надати допомогу в боротьбі проти гайдамацьких загонів (червень 1750 p.):

  1. Уривок з інструкції послам від шляхти Київського воєводства на сейм з вимогою повернути силою землі, звільнені козаками на чолі з C. Палієм (листопад 1701 p.)
  2. Наказ польського коронного гетьмана А. Синявського полковникові Острозького ординарного полку взяти участь в каральних діях проти повсталих селянських загонів у Волинському восводстві (липень 1721 p.)
  3. Уривок з постанови сеймика Подільського воєводства про ополчення шляхти для боротьби з повсталими селянами на чолі з Шпаком (липень 1704 p.)
  4. Лист, якого Хмельницький написав із Запорожжя до гетьмана коронного, пана Миколи Потоцького [7].
  5. Універсал коронного гетьмана Й. Потоцького, в якому він загрожує карами усім, хто буде допомагати опришкам, керованим О. Довбушем (серпень1742р.)
  6. Повідомлення газети «Kurjer Polskb> про дії гайдамацьких загонів на БілоцеркІвщині (листопад 1737 p.)
  7. Про четверте у Польщі лихо від Ракочого і про королівське заохочення проти нього своїх вождів новими гонорами; про розі- слання універсалів від нового гетьмана, які закликали до себе для воєнного чину над ворогом кварціальне військо; про з'єднання під Опатовом иіведів та венгрів; про виправу Лещинського до християнського цісаря з проханням допомогти полякам військами і про втолення того прохання; про Яскольського, іншого посла, якого виправили до Порти; про затримання його матір'ю Ракочого і про
  8. Про справу Жабокрицького, номіната Луцько'і єпископії, його корес- понденцїі і про патріарші та царські відповіді; про листовну відозву архімандрита Хрисанфа до гетьмана; про смерть царя Іоанна Олексійовича; про шкідливе ординське вторгнення на Україну у помсту за Казикермен; про прусських музикантів, які прибули з Москви. Про бажання коронного гетьмана через лист відомостей у гетьмана Мазепи. Про запорозьку приязн
  9. Индия — колония британской короны ок. 1914Брит, господство (1750—1858)
  10. О. M. АПАНОВИЧ. ЗАПОРІЗЬКА СІЧ У БОРОТЬБІ ПРОТИ ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКОЇ АГРЕСІЇ 50—70-і роки XVII ст., 1961
  11. ПУНКТИ ДО ПОЛЬСЬКИХ ІНСТРУКЦІЙ на скликаний сейм його милостям панам послам з Київського, Браславського та Чернігівського воєводств, дані з сеймиків.
  12. Про чехи, нову монету царської величності, роблену у Севську на прохання гетьмана Івана Самойловича, і що тих чехів люди не беруть, бо гетьман Самойлович не розіслав про те в Малій Pocii своїх універсалів; тут-таки про з'єднання малоросійського народу з великоросійським і про подружжя між ними; щоб не забороняти малоросіянам переходити жити у Велику Росію.
  13. Про грошову суму, яку треба визначити з боку царської величності в польський бік, щоб задовольнити польську й литовську шляхту (і з частини України), яку вигнано з тих воєводств та повітів, що лишилися відступлені від Польської держави в бік царської величності.
  14. Лист коронного гетьмана M. ГІотоцького до короля Владислава IV про повстання козаків I селян пІд проводом Богдана Хмельницького (21березня 1648р.)
  15. РОЛЬ ЗАПОРІЗЬКОГО КОЗАЦТВА У БОРОТЬБІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ЗБРОЙНИХ СИЛ ПРОТИ НАСТУПУ ПОЛЬСЬКО-ТАТАРСЬКИХ ВІЙСЬК HA УКРАЇНУ CI660·— 1664 pp .
  16. УЧАСТЬ ЗАПОРІЗЬКОГО КОЗАЦТВА B БОРОТЬБІ ПРОТИ АГРЕСІЇ КРИМСЬКОГО XAHCTBA B ПЕРІОД ПІСЛЯ ВОЗЗ’ЄДНАННЯ УКРАЇНИ 3 РОСІЄЮ ДО АНДРУСОВСЬКОГО ПЕРЕМИР'Я
  17. Ліквідація литовським урядом місцевої князівської влади в Київському князівстві. Виступ киян проти воєводи Гаштовта в 1471 році
  18. РОЛЬ ЗАПОРІЗЬКОГО КОЗАЦТВА У БОРОТЬБІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКОЇ АГРЕСІЇ B ПЕРІОД ВІД АНДРУСОВСЬКОГО ПЕРЕМИР’Я 1667 p. ДО БАХЧИСАРАЙСЬКОГО МИРУ 1681 p.
  19. Про безчесне повернення Чернецького з-під Монастирищ до Глинян і про невдоволення в обозі польського війська; про Бристський сейм, про прибуття в Глиняни короля і про вгамування війська; про третє прохання Хмельницького в короля прощення і про прохання його підтвердити давні українські права; про королівську на те відповідь; про сумну звістку для Хмельницького щодо ворожого до нього союзу Ракочого з мултянами; про вигнання з їхньою допомогою з Волох господаряу свата Хмельницького, і то через нах