РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІСТОРІОГРАФІЧНОГО ПРОЦЕСУ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вдаючись до загальної характеристики історіографічного процесу з проблеми дослідження необхідно окреслити періодизацію новітнього розвитку знань з історії української державності :

початковий (кінець 80-х ХХ ст.), який нагадував період хрущовської «відлиги» середини 50-х – початку 60-х рр.

і започаткував формування нової історіографічної ситуації в УРСР. Саме в цей період почався процес формування нової історіографічної ситуації в УРСР під впливовим курсом М. Горбачова на перебудову і кризи марксистської парадигми історії, започатковується повернення радянських істориків до національно-державницької схеми української історії, їх долучення до надбань національної та світової історіографії.

Перший етап (90-ті рр. ХХ ст.) характеризується початком «націоналізації» історіографічного процесу і створення національної історії України, її державності, методологічною переорієнтацією значної частини радянських істориків і переходом на позиції національно-державницького історіописання. Історична наука почала позбуватися статусу «прислужниці» політичних та ідеологічних доктрин тоталітаризму.

Другий етап (з початку ХХІ ст.) відзначився посиленням критичного погляду погляду на здобутки та прогалини у розвитку історіографії, що проявилося в справжньому «історіографічному бумі». Побачив світ ряд історіографічних студій, зокрема Я. Ісаєвича, Л. Зашкільняка, Я. Калакури Г. Касьянова, І. Колесник, К. Кондратюка, А. Коцура, В.Коцура, В. Масненка, О. Удода, В. Яремчука та інших, у яких головну увагу приділено характеристиці витоків і особливостей розвитку української історичної думки, її розвитку в княжу добу, у козацько-гетьманські часи, а також у часи визвольних змагань початку ХХ ст. за відновлення та зміцнення державної незалежності України.

У контексті запропонованої періодизації новітньої історіографії спостерігаються особливості нагромадження знань з історії національних традицій українського державотворення, аналізуються найбільш загальні надбання історичної науки. Відновлення незалежності України та розбудова правової і демократичної держави стали важливим імпульсом для відродження національних традицій української історіографії, у тому числі її державницького напряму, створення справді наукової історії української державності.

Вагоме значення мало повернення для широкого використання творчої спадщини М. Костомарова, В. Антоновича, М. Драгоманова, М. Грушевського. Д. Багалія, В. Біднова, М. Василенка, Д. Дорошенка, В. Липинського, С. Томашівського, В. Кучабського, І. Крип’якевича, М. Кордуби, О. Оглоблина, Л. Окіншевича, Н. Полонської-Василенко, О. Терлецького, М. Чубатого, О. Шульгіна, Д. Яворницького, А. Яковлева та інших, що значно збагатило джерельну базу дослідження історіографії державності України.

Новий етап вивчення національних традицій державотворення пов'язаний з методологічною переорієнтацією пострадянських істориків, відмовою від ідеологічних стереотипів тоталітарної доби, прилученням до надбань західних істориків, розширенням тематики наукових досліджень, збагаченням їхнього змісту та підвищенням фахового рівня. Велику роль у відродженні національної історіографії та її соборності відіграло розширення джерельної бази, створення під егідою академічного Інституту історії України ґрунтовної «Історії України. Нове бачення» у 2-х книгах, низки монографічних досліджень, нового покоління навчальної літератури, поширення надбань діаспорних істориків, зокрема Л. Винара, Т. Гунчака, Т.Мацьківа, І .Нагаєвського, О. Пріцака, О. Субтельного та інших.

Упродовж 1990-х рр. тривало дослідження на монографічному рівні майже всіх періодів українського державотворення на основі залучення нових або нового прочитання існуючих джерел. Більш високого рівня узагальнення історичного досвіду української державності досягнуто у другому десятиріччі незалежності України, коли завершилося серійне видання «Україна крізь віки», побачили світ «Енциклопедія етнодержавознавства», «Енциклопедія українознавства», «Юридична енциклопедія України», нові томи «Енциклопедії історії України». В історіографічному процесі активно заявила про себе генерація молодих істориків. За підрахунками автора, за період з кінця 1980 – х до 2011 р. опубліковано близько 3 тисяч праць, прямо або опосередковано присвячених історії державності України.

<< | >>
Источник: Радько Петро Григорович. НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ. 2012

Еще по теме РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІСТОРІОГРАФІЧНОГО ПРОЦЕСУ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ:

  1. РОЗДІЛ 1 ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ ТА ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
  2. 21. ЗАГАЛЬНА МОДЕЛЬ СТРУКТ. КОНСУЛЬ. ПРОЦЕСУ. ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ТА ДВОМІРНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ
  3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ І КРАЇНАХ СХІДНОЇ ЄВРОПИ
  4. РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ІСТОРИЧНИХ І ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИХ СТУДІЙ, ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ
  5. 1.2. Методологія дисертаційного дослідження 1.2.1. До характеристики методів дослідження 1.2.1. До характеристики методів дослідження
  6. РОЗДІЛ 5 ІСТОРІОГРАФІЧНЕ ВІДБИТТЯ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО СУДОЧИНСТВА
  7. Питання 2. Загальна організаційна побудова контрольного процесу
  8. 22. ЗАГАЛЬНА МОДЕЛЬ СТРУКТ. КОНСУЛЬ. ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ РІШЕННЯ ПРОБЛЕМ. ОЦІНКА ТА ЗВОРОТНІЙ ЗВ*ЯЗОК
  9. РОЗДІЛ 10. КЕРІВНИК У ПРОЦЕСАХ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
  10. Розділ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
  11. РОЗДІЛ 16 ЗМІНИ ОРГАНА ЗОРУ ПРИ ЗАГАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
  12. РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
  13. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
  14. РОЗДІЛ 1 Історіографічні, джерелознавЧІ та методологічні аспекти дослідження
  15. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ І АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -