новоутворення очної ямки

Пухлини очної ямки становлять близько 25 °« усіх новоутворень органа зору. У ній спостерігають майже всі пухлини, що їх діагностують у людини. Це стосується переважно первинних пухлин, частота яких сягає 94,5 %; вторинні й метастатичні пухлини становлять 5,5 % усіх новоутворень очної ямки (А.Ф.

Бровкіна, 2002).

Класифікація. Класифікаційна система пухлин очної ямки підрозділяє новоутворення так (А.Ф. Бровкіна, 2002);

1. Зн морфологічними ознаками:

1. Доброякісні.

2. Місцеводесгруктивні.

3. Злоякісні.

II. За походженням:

• м’якотканинні — фіброма, міома, гемангіома, лімфангіома, нейрофіброма, невринома та ін.;

• із зорового нерва — гліома, менінгіома та ін.;

• скелетогенні — остеома, остеосаркома, хондрома, хондросаркома;

• епітеліальні — аденома сльозової залози, циліндрома, аденокарцинома та ін.

Доброякісні пухлини

Доброякісні пухлини розділяють на первинні й вторинні.

Серед первинних доброякісних пухлин очної ямки переважають судинні пухлини (25 %). За клініко-морфологічною картиною гемангіоми підрозділяють на кавернозні, капілярні, рацемозні (гіллясті). Кавернозні гемангіоми становлять майже 70 % усіх судинних новоутворень.

Капілярна гемангіома — найпоширеніша вроджена пухлина. Зазвичай її виявляють на першому році життя дитини. Рацемозна гемангіома також утворюється на першому році життя.

Д і а г н о c т и к а не становить труднощів. Для уточнення діагнозу проводять комп’ютерну томографію з контрастом, а також ультразвукове сканування.

Лікування судинних пухлин — завдання складне, його вирішують за участю нейрохірургів і судинних хірургів. Необхідне перев’язування живильних судин або їх емболізація (місцеве введення кортикостероїдів — бетаметазону, целостону).

Прогноз для життя сприятливий, для зору — несприятливий, тому що ймовірний розвиток амбліопії, косоокості, атрофіїзорового нерва.

Нейрогенні пухлини становлять близько 20 % усіх доброякісних пухлин очної ямки. Пухлини зорового нерва представлені менінгіомою, гліомою.

Діагноз установлюють на підставі анамнезу, клінічних проявів, результатів ультразвукового сканування, комп’ютерної томографії (яка має переваги перед магнітно-резонансною томографією під час діагностики цих пухлин).

Лікування хірургічне — вирізання або видалення в межах здорових тканин.

Прогноз для зору несприятливий.

До рідкісних доброякісних новоутворень належать ліпома, фіброма, хон- дрома, міобластома, що відповідно розвиваються з ліпоїдної, фіброзної, хрящової, м’язової тканин.

Л і к у в а н н я цих пухлин хірургічне.

Прогноз дляжиття ізорусприятливий.

Уроджені кістоподібні утворення включають дермоїдні, епідермальні (холестеатома) й епітеліальні кісти, що становлять близько 9 % ycL\ пухлин очної ямки.

Дермоїдна кіста, що її здебільшого виявляюгь у дітей віком до 5 років, характеризується дуже повільним ростом. Вона розвивається ізблукаючихепітеліаль- Hiix клітин, локалізується поблизу кісткових швів, переважно у верхньовнутріш- ньому квадранті, під окістям. Уміст кісти слизистий, із кристалами холестерину, іноді трапляється волосся.

Клі н і ч н а карти на: зміщення очного яблука, рідко — екзофтальм, незначний птоз.

Діагностика. Комп’ютерна томографія — найінфор.мативнішии метод дослідження.

Л ікуван ня хірургічне. Показанатранскуганна піднадкістковаорбітогомія.

Прогноз для життя і зору сприятливий. Рідко можливе рецндивування новоутворення, що може перетворитися на злоякісне.

До вторинних доброякісних пухлин належать: інвертувальна папілома, остеома, остеобластома, фіброма та ін.

Остеома росте із кісткових стінок приносових пазух і становить близько 1 % усіх новоутворень очної ямки. Частіше вона розвивається в лобовій пазусі. Характеризується повільним (10—15 років) розвитком клінічних симптомів (екзофтальм, зміщення очного яблука, утруднена репозиція, незначне зниження зору). Пухлина може досягати гігантських розмірів, руйнуючи кісткові стінки очної ямки.

Діагностика пухлини нескладна; її здійснюють за допомогою рентгенографії і комп’ютерної гомографії.

Л і к у в а н н я лише хірургічне.

ГІ p O I H O з для життя і зору сприятливий.

Злоякісні пухлини

Злоякісні пухлини також поділяють на первинні (рак, саркома, меланома, нейробластома тощо) і вгорпнні (що проростають в очну ямку зі шкіри повік, кон’юнктиви, носовоїчастнни горла, порожнини черепа).

У к л і н і ч H і й к a p г и н і виділяють симптоми, загальні для всіх злоякісних пухлин очної ямки: набряк повік, біль, екзофтальм і диплопія, що виникають рано і наростають дуже швидко (від кількох тижнів до місяців), дистрофічні зміни рогівки.

Діагностику проводять на підставі клінічної картини, ультразвукового сканування, комп’ютерної гомографії. Радіонуклідна сцинтиграфія і термографія даюгь змогу диференціювати злоякісний характер пухлини. Тонкоголкова аспіраційна біопсія із цитологічним дослідженням можлива в разі локалізації новоутворення в передньому ВІДДІЛІ ОЧНОЇ ямки.

Лікування комбіноване: піднадкісткова екзентерація очної ямки як радикальний метод лікування: зовнішнє опромінення очної ямки (найпоширенішими залишаються дистанційна гаммагераиія і рентгенівське опромінення); хіміотерапія (вінкристин.доксорубіцнн, циклофосфаги та ін.).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Схарактеризуйте патологічні процеси в очній ямці.

2. Дайте визначення поняття «енофтальм».

3. Назвіть диференціальні ознаки доброякісного й злоякісного росту пухлин очноїямки.

4. Назвіть ознаки запалення очної ямки.

3. Укажіть ускладнення флегмони очної ямки.

6. Назвіть етіологічні чинники флегмони очної ямки.

7. Дайте визначення поняття «екзофтальм».

8. Назвіть запальні процеси очної ямки.

9. Назвіть злоякісні новоутворення очної ямки.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Причиною флегмони очної ямки може бути:

A. Гостре гнійне запалення сльозового мішка.

Б. Гостре гнійне запалення сльозової залози.

B. Проникне поранення очноїямки.

Г. Видавлювання на повіках та обличчі ячменю або гнояка.

Ґ. Усі відповіді правильні.

2. Характерними симптомами флегмони очної ямки є:

A. Набряклість, гіперемія повік і кон’юнктиви.

Б. Екзофтальм, різке болюче обмеження рухомості ока.

B. Значне зниження зору.

Г. Сильний головний біль, висока температура тіла, озноб.

Ґ. Усі відповіді правильні.

3. Імовірними наслідками флегмони очної ямки можуть бути:

A. Менінгіт, абсцес мозку.

Б. Загальний сепсис, летальний кінець.

B. Тромбоз печеристої пазухи.

Г. Усі відповіді правильні.

Ґ. Значне зниження зорових функцій, втрата зору, сліпота.

4. Верхня стінка очної ямки межує з:

A. Крило-піднебінною ямкою.

Б. Верхньощелепною пазухою.

B. Основною пазухою.

Г. Лобовою пазухою.

Ґ. Носовою порожниною.

5. Зовнішня стінка очної ямки межує з:

А. Крило-піднебінною ямкою.

Б. Верхньощелепною пазухою.

В. Основною пазухою.

Г. Лобовою пазухою.

Ґ. Носовою порожниною.

6. Нижня стінка очної ямки межує з:

A. Крило-піднебінною ямкою.

Б. Верхньощелепною пазухою.

B. Основною пазухою.

Г. Лобовою пазухою.

Ґ. Носовою порожниною.

7. Присередня стінка очної ямки межує з:

A. Крило-піднебінною ямкою.

Б. Верхньощелепною пазухою.

B. Основною пазухою.

Г. Лобовою пазухою.

Ґ. Решітчастою пазухою.

8. Близьке розташування очної ямки і приносовнх пазух необхідно враховувати при:

A. Злоякісних новоутвореннях і запальних захворюваннях очної ямки. Б. Запальних захворюваннях.

B. Травматичних ушкодженнях зорового нерва.

Г. Проникних пораненнях очного яблука.

Ґ. Немає правильної відповіді.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

До Вас, лікаря-терапевта, звернувся хворий 24 років зі скаргами на вистояння правого ока. 3 анамнезу Ви з’ясували, що екзофтальм з’явився 2 роки тому. Об'єктивно: рухомість правого ока не обмежена, передній відділ без змін. Зір не порушений. Очна щілина збільшена. Установіть діагноз.

Задача 2

До Вас, лікаря-терапевта, звернувся хворий 42 років зі скаргами на появу вистояння лівого ока, двоїння, погіршення зору. 3 анамнезу Ви з’ясували, що екзофтальм з’явився 4 міс. тому і швидко прогресує. Об’єктивно: збільшення очної щілини, відхилення лівого ока назовні, значне його вистояння, обмеження рухомості в бік носа. Ознак запалення немає.

Установіть діагноз.

Задача 3

До Вас, лікаря-терапевта, звернулася хвора 36 років зі скаргами на різкий головний біль, підвищену температуру тіла (38 °С), біль у правому оці. 3 анамнезу Ви з’ясували, іцо жінка хворіє на хронічний гайморит. Об’єктивно: очна щілина звужена, повіка набрякла, гіперемована. B очній щілині защемлена набрякла кон’юнктива (хемоз). Око різко вистоїть уперед, рухомість обмежена, зір знижений.

Установіть діагноз.

Задача 4

До Bac звернувся хворий 56 років зі скаргами на вистояння лівого очного яблука, що з’явилося 5 міс. тому і швидко прогресує. Об’єктивно: різке збільшення очної щілини, обмеження рухомості B усі боки, значний екзофтальм, погіршення зору. Установіть діагноз.

Задача 5

Хворий 34 років скаржиться на біль у ділянці правого ока, головний біль, підвищення температури тіла до 38.6 °С. Два дні тому на нижній повіці правого ока з’явився ячмінь, який хворий видавив. Об’єктивно: різкий набряк повіки, закрита очна щілина, у якій защемлена набрякла кон’юнктива; екзофтальм, очне яблуко нерухоме; зір знижений. Установіть діагноз.

Відповіді на тестові завдання

1 — Г; 2 — Ґ; 3 — Г; 4 - Г; 5 - А; 6 - Б; 7 — Ґ; 8 — А.

Відповіді на ситуаційні задачі

Задача 1. Ураховуючи вік пацієнта, екзофтальм, що повільно прогресує, збільшення очної щілини, відсутність погіршення зору, можна встановити діагноз: доброякісна пухлина правої очної ямки.

Задача 2.3 огляду на вік хворого, швидкий перебіг хвороби, відсутність ознак запалення, обмеження рухомості й зниження зорових функцій, можна встановити попередній діагноз: злоякісне новоутворення очної ямки.

Задача 3. Ураховуючи гострий початок захворювання, головний біль, підвищену температуру тіла, наявність вогнища запалення (гайморит), ознаки запалення (набряк кон’юнктиви), обмеження рухомості ока, екзофтальм, погіршення зору, можна встановити діагноз: флегмона правої очної ямки.

Задача 4. 3 огляду на швидке наростання симптомів, відсутність ознак запалення, можна встановити попередній діагноз: злоякісне новоутворення очної ямки.

Задача 5. Флегмона очної ямки.

<< | >>
Источник: Г.Д. Жабоєдов, и др.. Офтальмологія : підручник — К.: BCB “Медицина”,2011. — 424 с.. 2011

Еще по теме новоутворення очної ямки:

  1. ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧНОЇ ЯМКИ
  2. РОЗДІЛ 4 ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧНОЇ ЯМки
  3. Новоутворення ІІОВІК
  4. Новоутворення рогівки
  5. 0.2.3. Новоутворення кон’юнктиви
  6. Новоутворення судинної оболонки
  7. Новоутворення сітківки
  8. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  9. Екзофтальмометр Гертеля
  10. Запальні захворювання
  11. ЗМІНИ ОРГАНА ЗОРУ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ЛОР-ОРГАНІВ
  12. Паразитарні захворювання
  13. Поранення
  14. Зовнішній огляд пацієнта