ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНИХ (ВІЛЬНИХ) ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН

Значним кроком по залученню іноземних інвестицій стане створення спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ). Порядок створення і ліквідації та механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правила регулювання відносин суб'єктів діяльності цих зон визначаються Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13 жовтня 1992 р.

Статус і територія спеціальної (вільної) економічної зони, а також строк, на який вона створюється, визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної (вільної) економічної зони. Згідно із Законом «Про режим іноземного інвестування» правовий режим іноземних інвестицій, що встановлюється у спеціальних (вільних) економічних зонах, не може створювати умови для інвестування та здійснення господарської діяльності менш сприятливі, ніж встановлені цим Законом.

Наприклад, Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області» від 15 липня 1999 р. № 970-XIV, на території області запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності терміном на 30 років і передбачає надання суб'єктам підприємницької діяльності таких пільг щодо сплати ввізного мита, податок на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору до Державного інноваційного фонду України, до державного фонду сприяння зайнятості населення та сплати податку за землю.

Зокрема, звільняються:

— на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на 5 років від сплати ввізного мита суб'єкти підприємницької діяльності, які ввозять на митну територію України сировину, матеріали, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) для реалізацію інвестиційного проекту у порядку, встановленому цим Законом;

— на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на 5 років, від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України устаткування та обладнання для реалізації інвестиційного проекту у порядку, встановленому цим Законом;

— на три роки від оподаткування прибуток новоствореного, перепро- фільованого, реструктуризованого підприємства, що реалізує у встановленому цим Законом порядку інвестиційний проект.

Прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік включно, оподатковується за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування. Ця норма застосовується з моменту одержання зазначеними підприємствами першого прибутку;

— від сплати зборів до Державного інноваційного фонду України та до державного фонду сприяння зайнятості населення на період до 2009 року новостворені, у тому числі у процесі реорганізації підприємства, що реалізують у встановленому цим законом порядку інвестиційні проекти, в яких чисельність працівників, вивільнених внаслідок ліквідації, реорганізації гірничодобувних та інших підприємств, становить у звітному податковому періоді не менш як 50% середньоспискової чисельності працюючих;

— від плати за землю на період освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури тощо), але не більш як на 5 років, суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують у встановленому цим Законом порядку інвестиційні проекти.

До валового доходу підприємства, нарахованого з метою оподаткування, не включається одержана згідно з інвестиційним проектом, що реалізується у встановленому цим Законом порядку, сума інвестицій у вигляді:

— коштів;

— матеріальних цінностей;

— нематеріальних активів, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо, вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно з законами (процедурами) країнами інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність по реалізації у встановленому цим Законом порядку інвестиційних проектів на території пріоритетного розвитку без створення юридичної особи через філії, відділення, інші відокремлені підрозділи тощо, складають відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності, погоджений з відповідними органами Державної податкової адміністрації України.

Держава гарантує стабільність спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області на весь строк, визначений у статті 3 цього Закону, тобто 30 років.

У разі змін законодавства України щодо спеціального режиму інвестиційної діяльності, передбаченого статтею 9 цього Закону, на вимогу платника податку застосовуються особливості оподаткування, що діяли на момент укладення органом місцевого самоврядування договору (контракту) з суб'єктом підприємницької діяльності.

Аналогічний сприятливий правовий режим інвестиційної діяльності передбачений Законом України «Про спеціальну економічну зону Яворів». Указами Президента «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Шостки Сумської області», «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова» та інші законодавчі акти. Зокрема, Закон «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» прийнятий з метою залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям, перепрофілюванням гірничодобувних та інших підприємств. Створення спеціальних економічних зон «Донецьк» та «Азов» сприятиме впровадженню нових технологій, модернізації діючих виробництв, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшенню поставок на внутрішній ринок високоякісних товарів та послуг, а також появі сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури. За розрахунками Донецької облдержадміністрації сума пільг підприємств, що будуть створюватись, на 1998-2000 рр.

складе 387 млн. грн., на 19982025 рр. — 2276 млн. грн. В той же час додаткове надходження коштів до бюджету буде відповідно 543 млн. та 20 млрд. грн.

Вирішенню проблем працевлаштування персоналу Чорнобильської АЕС, що вивільняється у зв'язку з довгостроковим виведенням її блоків з експлуатації, сприятиме закон «Про спеціальну економічну зону «Славутич» та внесення доповнень до деяких податкових законів у зв'язку з створенням СЕЗ «Славутич». Це дасть змогу створити 12 тисяч нових робочих місць без витрат бюджетних коштів, які за прогнозними оцінками становлять 475 млн. грн.

Стаття 22 Закону «Про режим іноземного інвестування» надає іноземним інвесторам право на розробку та освоєння відновлюваних та невідновлюваних природних ресурсів, проведення господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів, що перебувають у державній власності, але не передані підприємствам, установам, організаціям у повне господарське відання чи оперативне управління. Надання такого права здійснюється на підставі концесійних договорів, які укладаються з іноземними інвесторами Кабінетом Міністрів України або уповноваженим на це державним органом відповідно до законодавства України. Термін дії концесійного договору визначається залежно від характеру та умов концесії, але не може бути більшим як 99 років. Якщо концесійні договори містять умови, не передбачені законодавством України, вони підлягають затвердженню Верховною Радою України.

До того ж положення деяких законів спрямовані на створення умов щодо сприяння залученню іноземних інвестицій.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. Він спрямований на забезпечення рівноправного захисту прав, інтересів та майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування економіки України, розвиток міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. визначає умови здійснення підприємницької діяльності (у тому числі в інвестиційній сфері) громадянами та юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки.

На території України підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, це Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р., Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. Останнім Законом визначені такі види товариств: акціонерне товариство (у тому числі відкрите та закрите); товариство з обмеженою відповідальністю; товариство з додатковою відповідальністю; повне товариство; командитне товариство.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про підприємства в Україні» окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також порядок одержання дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності встановлюється Законом України «Про підприємництво» (ст. 4). Постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 17 травня 1994 року затверджено Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) для здійснення окремих видів діяльності.

Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про банкрутство» від 30 червня 1999 р. № 784-XIV встановлює умови і порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності — боржника або визнання його банкрутом і застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів. До прийняття цього Закону провадження справ у цій сфері здійснюється на підставі Закону України «Про банкрутство» від 14 травня 1992 р. Але практика свідчить, що багато його положень застаріло і потребує значних доповнень та конкретизації. зокрема, в законі недостатньо визначені положення учасників процесу — зборів кредиторі, розпорядників майна та ліквідаційних комісій, боржників (банкрутів), а також органів уповноважених управляти державним майном, частками, паями, акціями, що належить державі. Нечітко визначено процедури досягнення мирної угоди, ліквідації та санації підприємств-банкрутів, а також права та обов'язки учасників цих процедур. Не регламентовано строки здійснення процедури банкрутства та граничні строки ліквідації підприємств-банкрутів.

Нова редакція Закону «Про банкрутство» усуває зазначені недоліки та створює реальні умови для використання процедур банкрутства підприємств як способу фінансового оздоровлення. Це сприятиме зменшенню гостроти платіжної кризи, здійсненню структурних зрушень в економіці.

Стаття 49 Закону «Про банки і банківську діяльність» від 28 березня 1991 р. надає право створення комерційних банків за участю іноземних юридичних та фізичних осіб. Національний банк України видає ліцензію на створення таких банків. Порядок видачі ліцензії визначається Національним банком України відповідно до законодавства України.

Законом України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р. передбачається право іноземних юридичних та фізичних осіб, а також осіб без громадянства інвестувати розвиток сфери науково-технічної інформації України відповідно до чинного законодавства (ст. 22).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про власність» іноземні інвестори є суб'єктами права власності і вправі мати на території України у власності будинки, споруди, інше майно соціально-культурного та виробничого призначення. При цьому законодавчими актами може бути встановлено види майна, що не може перебувати у власності юридичних осіб інших держав та міжнародних організацій.

Аналіз показує, що створення стійкої правової бази, регламентуючої діяльність економічних зон, дало можливість деяким з них, зокрема СЕЗ «Яворів», забезпечити надходження на протязі півтора року іноземних інвестицій до 2 тис. доларів в розрахунку на одного мешканця району.

2.7.

<< | >>
Источник: Сміян Л.С.. Правові основи інвестиційної діяльності. — К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2001р. — 196 с.. 2001

Еще по теме ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНИХ (ВІЛЬНИХ) ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН:

  1. 44. Порядок припинення діяльності і ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон.
  2. 43. Органи управління спеціальних (вільних) економічних зон.
  3. 42. Повноваження державних органів при створенні спеціальних (вільних) економічних зон.
  4. 1. Створення і функціонування товариств власників житла
  5. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАКОПИЧУВАЛЬНОЇ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ
  6. 78. Порядок створення фермерського господарства та його державної реєстрації. Умови та порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Особливості наділення земельними ділянками осіб, які виходять із колективних агроформувань для створення фермерського господарства.
  7. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ
  8. № 27. Порядок створення юридичних осіб.
  9. 2. Порядок створення селянського (фермерського) господарства
  10. 2.3. Створення товарної біржі, порядок ЇЇ реєстрації
  11. 71. Порядок створення сільськогосподарського кооперативу та його державна реєстрація. Статут кооперативу.
  12. 84. ПРАВОВОЙ РЕЖИМ ЗОН ЧРЕЗВЫЧАЙНОЙ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ СИТУАЦИИ И ЗОН ЭКОЛОГИЧЕСКОГО БЕДСТВИЯ
  13. Фінансові потоки економічних агентів у фінансово-економічному просторі
  14. Сутність економічно активного і економічно неактивного населення.
  15. 48. Нормативно-правове регулювання відносин резидентів України з нерезидентами із офшорних зон.
  16. Тема 8. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ЙОГО РОЛЬ У СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ