ВЧИНЕННЯ КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ В СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ

Ухилення від сплати податків на додаткову вартість, митного мита і акцизного збору СП з іноземними інвестиціями є одними з найбільш розповсюджених злочинів в Україні. Таке положення пояснюється не тільки фактом появи на українському ринку деяких несумлінних інвесторів і таких же українських підприємців, пов'язаних з ними договірними відношеннями, але і неоднозначною судовою практикою, неоднозначним розумінням і застосуванням законодавчих актів правоохоронними органами, Державною податковою адміністрацією, Державною митною службою, викликані непослідовністю і частими змінами чинного законодавства про пільгове оподаткування. Воно стало предметом розгляду за представленням 80 народних депутатів, Кабінету Міністрів і ряду спільних підприємств з іноземними інвестиціями в Конституційному Суді для вирішення правової колізії про те, чи має право іноземний інвестор, вимагати застосування до інвестицій і форми її здійснення (підприємства з іноземною інвестицією) спеціального законодавства, в тому числі податкового і митного, що діяло на час реєстрації даної іноземної інвестиції. Проведений порівняльний аналіз чинного законодавства показав, що 13 березня 1991 р. був виданий перший Закон «Про іноземні інвестиції», регламентуючий процес інвестування в нашій державі. В ньому було передбачено ряд пільг по сплаті митних платежів, імпорту готової продукції, сировини та ін., а також пільги по оподаткуванню. Зокрема гарантувалося, що у випадку зміни спеціального законодавства, умови захисту іноземних інвестицій, викладені в цьому Законі, на їхню вимогу будуть діяти протягом 10 років. Вже через рік, 20 березня 1993 р. був прийнятий Декрет «Про режим іноземного інвестування», що звузив коло гарантій, що надаються, а також було введене поняття «кваліфікаційної інвестиції». В 1994 р. з'явився Закон «Про оподаткування прибутку підприємств», що обмежував звільнення підприємств з кваліфікаційними інвестиціями від оподаткування прибутку на п'ять років. Ця пільга розповсюджувалася тільки на підприємства, що зареєструвалися до набрання чинності даного закону. 19 березня 1996 р. прийнято Закон «Про режим іноземного інвестування», що повторив багато положень однойменного Декрета. Основоположним принципом цього закону є національний режим, тобто рівне відношення як до іноземних, так і вітчизняних інвесторів. У відповідності з цим принципом іноземним інвесторам не повинні надаватися пільги у випадку відсутності аналогічних пільг у вітчизняного інвестора. Разом з тим, для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють інвестиційні проекти з залученням іноземних інвестицій, що реалізуються у відповідності з державними програмами розвитку пріоритетних галузей економіки соціальної сфери і територій може встановлюватися пільговий режим інвестиційної і іншої господарської діяльності (ст. 7). Слід відзначити, що цим же Законом (ст. 18) встановлено, що майно, яке ввозиться в Україну в якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями (окрім товарів для реалізації або власного споживання) звільнюється від обкладення митом. Однак 1.12.97 р. набрала чинності нова редакція Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», в якій про пільги для підприємств з іноземними інвестиціями нічого не сказано.

Нечіткість правового регулювання негативно вплинула на позицію судів при вирішенні означених питань. Так, Київський районний суд м. Харкова прийняв рішення на користь підприємств з іноземними інвестиціями, виходячи з того, що державні гарантії повинні розповсюджуватися і на стабільність податкового і митного законодавства. Верховний Суд цю позицію підтримав. В 1997-1998 рр. арбітражні суди стали також схилятися на користь названих підприємств. В якості прикладу може служити рішення арбітражного суду м. Києва від 11 лютого 1998 р. за позовом СП «Український мобільний зв'язок» до ДПА Московського району.

Він прийнятий на користь СП, причому Колегія Вищого арбітражного суду це рішення підтримала. В той же час не можна не бачити, що створення СП за участю іноземного інвестора нерідко є для його засновників однім з розповсюджених легітимних засобів ухилення від сплати податків і вивезення валюти за межі України.

Так, українська корпорація «Єдині енергетичні системи України», всупереч Постанові Уряду про те, що оптовими імпортерами можуть виступати тільки суб'єкти господарської діяльності, що є резидентами України, при укладенні договору на постачання газу з РАТ «Газопром» в якості корпоративного члена включила свого інвестора — англійську компанію «Юнайтед Енерджи Інтернешнл ЛТД», що дало корпорації можливість не платити податки в бюджет і значні суми коштів переводити англійському партнеру, від якого нібито надійшов газ. Протягом 1996-1997 рр. в порядку оплати за газ, що надійшов, іноземному партнеру було перераховане 553 млн. дол., біля 58 млн. фунтів стерлінгів, 11,2 млн. німецьких марок і 220 млн. французьких франків. Рішенням податкової адміністрації Індустріального району м. Дніпропетровська, підтриманим Вищим Арбітражним судом України, за несвоєчасну сплату податків корпорації «Єдині енергетичні системи України», була нарахована пеня в сумі 1,4 млрд. грн.

Продовжує залишатися законодавча проблема імпорту товарів без сплати митних і податкових платежів підприємствами з іноземними інвестиціями.

Так, Указом Президента України «Про справляння податку на додану вартість з імпортних товарів» від 30.06.95 р. № 499/95 передбачено, що з метою запобігання відволіканню обігових коштів господарюючих суб'єктів при ввезенні імпортних товарів для виробничих та власних потреб вони не підлягають обкладенню податком на додану вартість під час переміщення через митний кордон України.

Указом Президента України «Про впорядкування справляння податку на додану вартість з імпортних товарів» від 31.05. 96 р. № 392 до попереднього Указу внесені доповнення, з яких зрозуміло, що товари на які не поширюватимуться пільги по сплаті ПДВ визначатимуться у переліку Кабінету Міністрів України.

На виконання вимог статті 2 Указу Президента України від 31.05. 96 р. № 392, Кабінет Міністрів України приймає ряд постанов, у яких наводить перелік товарів на котрі (з дати прийняття постанови) не поширюються пільги встановлені ст. 1 Указу Президента України від 30.06. 95 р. № 499.

Але за всяких обставин, товари мали пільги лише якщо ввозилися на власні та виробничі потреби, тобто без наступної реалізації. В той же час наявність різноманітних підходів до тлумачення чинного законодавства і практики їхнього застосування судами з одного боку і митної служби, СБУ, податкової адміністрації і органів прокуратури — з іншої, призвела до того, що за 9 місяців 1998 р. судами були звільнені підприємства з іноземними інвестиціями від платежів в бюджет на загальну суму біля 470 млн. грн., в тому числі мита на 237.2 млн. грн., податок на додаткову вартість на 140 млн. грн., акцизного збору на 91.2 млн. грн.1

Звертає на себе увагу також стійка тенденція на монополізацію зазначеними підприємствами імпорту підакцизних та інших високолік- відних товарів: імпорт м'яса та птиці на сьогодні становить близько 95% (виключено підакцизні позиції), міцних алкогольних напоїв — 77% всього імпорту. Після підвищення ставок акцизного збору на нафтопродукти зазначені підприємства стали активно ввозити їх в Україну. Так, за першу декаду вересня1998 року ними ввезено 90 відсотків від загального імпорту світлих нафтопродуктів.

За умови збереження зазначених тенденцій існує загроза монополізації всього імпорту в Україні підприємствами з іноземними інвестиціями без внесення будь-яких платежів та зборів до бюджету. [87]

3.3.

<< | >>
Источник: Сміян Л.С.. Правові основи інвестиційної діяльності. — К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2001р. — 196 с.. 2001

Еще по теме ВЧИНЕННЯ КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ В СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ:

  1. ВЧИНЕННЯ КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ В СФЕРІ ПРИВАТИЗАЦІЇ І КОРПОРАТИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
  2. Розділ 3 ОСНОВНІ СПОСОБИ ВЧИНЕННЯ КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ ТА ІНШИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ В ІНВЕСТИЦІЙНІЙ СФЕРІ І ТАКТИКА ЇХНЬОГО ВИЯВЛЕННЯ
  3. ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ В СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  4. § 1. Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності
  5. 1. Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності
  6. Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
  7. § 1. Поняття злочинів у сфері службової діяльності
  8. § 2. Види злочинів у сфері службової діяльності
  9. 1. Поняття злочинів у сфері службової діяльності
  10. Стаття 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
  11. 2. Види злочинів у сфері службової діяльності Зловживання владою або службовим становищем
  12. 1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж
  13. § 1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж
  14. Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
  15. Умисне вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення
  16. ГЛАВА 31 Методика розслідування злочинів у сфері використання комп'ютерів, систем та комп'ютерних мереж