1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки

Бойові дії можуть розгортатися на будь-якій місцевості, у будь-яку пору року і будь-яку погоду. Загальні вказівки щодо дій військ у різних умовах місцевості містять статути і настанови. Але статутні документи не можуть детально характеризувати різновиди і властивості місцевості, які командири зобов’язані знати і враховувати під час організації і ведення бою. Розгляд цих питань і складає зміст розділу. Приступаючи до їх вивчення, слід попередньо усвідомити сутність і зміст деяких термінів і понять, які будуть використовуватися у подальшому.

Топографічні елементи місцевості, характер місцевості визначаються формою, розмірами і розташуванням у просторі нерівностей земної поверхні, а також кількісним і якісним складом розташованих на ній об’єктів.

Сукупність нерівностей земної поверхні називається рельєфом місцевості, а вся решта розташованих на ній об’єктів як природного походження, так і створених людиною – місцевими предметами. Всі ці об’єкти місцевості – рельєф і місцеві предмети – прийнято називати топографічними елементами.

Топографічні елементи місцевості за ознакою однорідності їх господарчого і воєнного призначення поділяють на такі основні групи: рельєф, ґрунти і рослинне покриття, гідрографія (ріки, озера та інші природні і штучні водоймища), населені пункти, дорожня мережа, промислові, сільськогосподарські і соціально-культурні об’єкти.

Особливу групу складають об’єкти інженерного обладнання місцевості, які створюються військами під час підготовки і у ході бойових дій (фортифікаційні споруди, загородження, колонні шляхи, мости, переправи і ін.). Ці воєнні об’єкти, хоча вони здебільшого є тимчасовими спорудами, можуть значно змінювати умови місцевості, і під час її оцінки їх необхідно ретельно враховувати у зв’язку з іншими топографічними елементами.

Тактичні властивості місцевості, особливості даної місцевості, які здійснюють той чи інший вплив на організацію, ведення бою і застосування бойової техніки, називають її тактичними властивостями. До основних з них відносять: прохідність місцевості для бойових і транспортних машин, її захисні, маскувальні та інші властивості (табл.1.11).

Таблиця 1.11 – Характеристика тактичних властивостей місцевості

Тактичні властивості місцевості Основні топографічні елементи, які визначають властивості місцевості
Прохідність місцевості Дороги, мости і переправи, рельєф, ґрунти, рослинне покриття; наявність і характер перешкод і природних перешкод (рік, рівчаків, боліт і т.п.)
Маскувальні властивості Рельєф, рослинне покриття, особливо ліси, населені пункти, їх значення як природного маскування (прикриття) від наземного і повітряного спостереження; наявність і характер прихованих підходів, тобто не спостерігаються з боку противнику, шляхів підходу до намічених пунктів і об’єктів дій
Захисні властивості Рельєф, ліси, тунелі та інші підземні споруди, міцні (цегляні, кам’яні, залізобетонні) будівлі, особливо підвальні приміщення; їх значення як укриття від ядерної і інших видів зброї
Властивості, які впливають на умови орієнтування Окремі місцеві предмети і характерні елементи рельєфу, які чітко виділяються серед інших об’єктів за своїм зовнішнім виглядом або положенням на місцевості, зручні для використання як орієнтирів
Властивості, які впливають на умови спостереження і ведення вогню Рельєф, рослинне покриття, особливо ліси і кущі, ґрунти; у населених пунктах – найбільш високі і міцні будинки з підвальними приміщеннями, особливо розташовані на перехрестях вулиць, майданах; наявність і характер природних рубежів і домінуючих над навколишньою місцевістю ділянок (командних висот), використання яких забезпечує найсприятливіші умови для спостереження за противником і ведення вогню на схилах

Тактична класифікація різновидів місцевості.

У тактичному відношенні місцевість розподіляється:

а) за ступенем пересіченості і насиченості її ріками, озерами, рівчаками, балками і іншими перешкодами, які обмежують свободу пересування і маневру військ, – на пересічену (сильно-, середньо- і слабопересічену) і непересічену;

б) за ступенем її закритості, підвищенням рельєфу і місцевими предметами (лісами, лісонасадженнями, населеними пунктами), що ускладнюють огляд місцевості, створюють маскування від спостереження і укриття від засобів ураження противнику, – на відкриту, напівзакриту і закриту.

Типовими прикладами сильнопересіченої місцевості є гірські і високогірські райони, райони сильно розвиненого балкового рельєфу, що характерний для певний степових і лісостепових областей, а також озерно-річкові райони. Сильнопересічена місцевість відзначається густою мережею важких для подолання перешкод, які значно обмежують оволодіння нею не тільки для бойових і транспортних машин, але і для підрозділів, що пересуваються у пішому порядку. Наявність таких перешкод вимагає виконання значних робіт з інженерного обладнання місцевості і застосування спеціальних засобів, що полегшують їх подолання. Така місцевість підсилює оборону і ускладнює наступ.

Пересічена місцевість, яка насичена різко вираженими складками рельєфу, є найбільш вигідною стосовно захисту від ядерної та інших видів зброї. Вона полегшує маскування і ускладнює спостереження, особливо наземне. Чим більше складок рельєфу, чим вони глибші і різко виражені, тим значною мірою ступені місцевості притаманні зазначені вище властивості, особливо за наявності лісового покриття.

Середню пересічена місцевість на відміну від сильнопересіченої має також суцільну, але більш рідку мережу перешкод, більшість з яких без особливих труднощів може долатися машинами на гусеничному ходу.

Місцевість з незначними або окремими зустрічними перешкодами, більшість з яких без особливих труднощів може долатися як гусеничними, так і колісними машинами, відносять до слабопересіченої.

Місцевість всіх цих видів може бути різною мірою відкритою або закритою.

До відкритої відносять більш-менш рівну місцевість, без лісового покриття, яка позбавлена значних природних маскувань і укриттів. У порівнянні з іншими типами місцевості вона найменш сприятлива за своїми маскувальними і захисними властивостями. На такій місцевості ускладнюється організація проти ядерного захисту, протитанкової і протиповітряної оборони, приховане пересування військ, розміщення і маскування елементів бойових порядків. Разом з тим відкрита місцевість забезпечує добрий круговий огляд і сприяє підвищенню ефективності вогню зі стрілецької зброї та артилерії. Маючи відповідний ґрунт, вона майже всюди доступна для всіх видів транспортних і бойових машин. Однак наступати або розміщуватися для організації оборони на відкритій місцевості невигідно, особливо, якщо противник перебуває у найбільш сприятливих умовах місцевості. На такій місцевості для пересування і дій військ особливо важливо використовувати нічний час і умови поганої видимості.

До закритої місцевості відносять, головним чином, лісові райони, які добре приховують війська і техніку не тільки від наземного, але і від повітряного спостереження, а також гірські райони і райони з густою мережею населених пунктів. На такій місцевості полегшується приховане пересування і маневрування військ, організація протитанкової і протиповітряної оборони, але сильно ускладнюється орієнтування, цілевказівки, ведення всіх видів вогню і взаємодія військ.


<< | >>
Источник: Кривошеєв А.М., Приходько А.І., Петренко В.М., Сергієнко Р.В.. Військова топографія: Навчальний посібник. /А.М. Кривошеєв, А.І. Приходько, В.М. Петренко, Р.В.Сергієнко. – Суми: Видавництво СумДУ,2010. – 281 с.. 2010

Еще по теме 1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки:

  1. 4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
  2. § 2. Елементи і ознаки складу злочину
  3. § 1. Сімейні правовідносини з іноземним елементом
  4. № 155. Елементи зобов'язання.
  5. 13.Ек система: її сутність та структурні елементи
  6. 48 Поняття системи та елементи оподаткування.
  7. Б. Елементи злочину
  8. Цивільні правовідносини та їх елементи
  9. 30. Елементи цивільного правовідношення.
  10. Поняття та елементи зобов’язань
  11. Елементи і функції ринку праці.
  12. Елементи методу житлового права
  13. Клейсури Таврики як головний елемент оборонної стратегії Візантії в Криму