1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості

Властивість місцевих предметів і рельєфу протистояти руйнівній і вражаючій дії ядерної та інших видів зброї або послабити її називається захисними властивостями місцевості. За умови правильного використання захисних властивостей місцевості можна надійно захистити особовий склад і техніку від ураження.

Про вплив місцевості на уражаючі фактори ядерного вибуху. На поширення і абл.прох дію ударної хвилі найбільш суттєво впливають рельєф місцевості і лісові масиви. Рельєф може як підсилити, так і послабити дію ударної хвилі: на зустрічних до фронту хвилі схилах її вплив підсилюється, а на зворотних – послаблюється; довгі і глибокі лощини і рівчаки, які розташовані у напрямку поширення ударної хвилі, підсилюють її дію, а розташовані під кутом до її напрямку – послаблюють її.

У лісі тиск ударної хвилі може дещо знижуватися вже на відстані 50-200 м від узлісся залежно від гущини лісу. Однак зростає небезпека ушкодження деревами, що падають. Пошкодження лісу тим більше, чим старіші дерева і більше розвинені їх крони. Просіки і дороги, розташовані у напрямку поширення ударної хвилі, підсилюють її дію.

Від абл.про дії світлового випромінювання надійно захищають навіть найпростіші укриття, елементи рельєфу і місцеві предмети, які створюють зону тіні і захищають від прямого впливу світлового імпульсу особовий склад і техніку.

У лісі, кущах, на пашнях у період дозрівання рослин, а також у населених пунктах небезпека світлового випромінення полягає у виникненні осередків пожеж.

На поширення проникаючої радіації рельєф і місцеві предмети здійснюють менший вплив, ніж на ударну хвилю і світлове випромінювання. Наприклад, ліс може знизити дозу проникаючої радіації тільки на 10-20%, а зворотні схили висот – на 10-30%. Від проникаючої радіації захищають різного роду укриття – бліндажі, сховища, підземні виробки.

На радіоактивне забруднення місцевості значно впливають характер ґрунту і рослинне покриття.

Підлягаючи радіоактивному опроміненню, ґрунти, залежно від свого хімічного складу, різною мірою самі стають радіоактивними. Здебільшого наведену радіоактивність набувають солончаки, глинисті і суглинисті ґрунти, принаймні – чорноземні, піщані і болотисті.

Ступінь радіоактивного забруднення місцевості, що обумовлена випаданням на неї продуктів ядерного вибуху, здебільшого залежить від структури ґрунту: чим пухкіший і сухіший ґрунти, тим сильніше і триваліше забруднення ділянки. Сухі та інші дрібнозернисті ґрунти сприяють збільшенню розмірів і насиченості пилом хмари, яка утворюється ядерним вибухом.

Ліс значною мірою захищає поверхню землі від радіоактивних опадів, а кущі підсилюють небезпеку ураження особового складу радіоактивним пилом, що осідає.

Розмір і конфігурація зони радіоактивного забруднення місцевості під час ядерних вибухів, що значно залежать від метеорологічних умов, які визначають швидкість і напрямок руху радіоактивної хмари, а також від рельєфу місцевості.

Порядок і основні об’єкти вивчення захисних властивостей місцевості командири підрозділів вивчають по карті і особистим її оглядом. Основні об’єкти і питання для вивчення наведені у абл..1.13.


Таблиця 1.13 – Основні об’єкти місцевості і питання для їх вивчення

Об’єкти місцевості Потрібно вивчити по карті і на місцевості
Водорозподільні хребти, гори, пагорби Протяжність; перевищення вершини над підошвою; крутизну схилів, характер ґрунту; порізаність схилів промоїнами, рівчаками і лощинами; крутості, що зручні для відривання сховищ; рослинність з дерев і кущів
Рівчаки, балки, лощини Напрямок, протяжність, хвилястість; глибину, крутизну схилів, ширину поверхні; наявність коротких і глибоких відхилень; характер ґрунту; крутості, які зручні для облаштування сховищ; рослинність з дерев і кущів
Шахти, печери, штольні, підземні виробки Розташування і розміри входу, глибину, ємність, міцність об’єктів; характер ґрунту
Ліси і кущі Площа; породи дерев і кущів; гущина, товщина і висота дерев; напрямок, протяжність і ширину просік і доріг; наявність сушняку, сухих дерев і пеньків; розміри галявин і їх розташування; рельєф місцевості, характер ґрунту
Населені пункти Характер і ємність сховищ, підвалів і підземних споруд комунального господарства; тип і матеріал будівель; площу і характер зелених насаджень; характер джерел води

Як бачимо з таблиці, об’єкти місцевості, що вивчаються, в основному ті самі, що і під час вивчення умов спостереження, маскування і ведення вогню. Тому їх захисні властивості командири підрозділів вивчають і оцінюють одночасно з вивченням інших умов місцевості.

Оцінивши захисні властивості місцевості, командири підрозділів вживають заходів до найкращого їх використання під час виконання бойового завдання.

Залежно від обстановки, і виходячи із можливого впливу місцевості на уражаючі фактори ядерного вибуху, вигідно для розміщення особового складу і техніки з метою кращого їх захисту використовувати:

- зворотні відносно до ймовірних місць ядерних вибухів схили висот і пагорбів;

- рівчаки, лощини, і особливо їх короткі, але глибокі відхилення;

- печери, підземні виробки, кар’єри, котловани, виїмки та інші природні і штучні заглиблення;

- ліси не ближче 80-100 м від узлісся, просік і доріг;

- підвальні приміщення з міцними залізобетонними і арковими перекриттями, сховища, метро та інші підземні споруди комунального господарства.

У всіх випадках бойової діяльності слід відривати і використовувати для захисту особового складу щілини, траншеї, укриття у крутих схилах рівчаків, лощин, схилів пагорбів і т.п.


<< | >>
Источник: Кривошеєв А.М., Приходько А.І., Петренко В.М., Сергієнко Р.В.. Військова топографія: Навчальний посібник. /А.М. Кривошеєв, А.І. Приходько, В.М. Петренко, Р.В.Сергієнко. – Суми: Видавництво СумДУ,2010. – 281 с.. 2010

Еще по теме 1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості:

  1. 1.4.2 Вивчення місцевості по карті
  2. 1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
  3. 1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
  4. Стаття 61. Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах
  5. Стаття 62. Обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смут уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах
  6. 4.2 Орієнтування на місцевості по карті
  7. 1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
  8. 1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
  9. 4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
  10. 1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
  11. 4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі