<<
>>

1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості

Властивість місцевих предметів і рельєфу протистояти руйнівній і вражаючій дії ядерної та інших видів зброї або послабити її називається захисними властивостями місцевості. За умови правильного використання захисних властивостей місцевості можна надійно захистити особовий склад і техніку від ураження.

Про вплив місцевості на уражаючі фактори ядерного вибуху. На поширення і абл.прох дію ударної хвилі найбільш суттєво впливають рельєф місцевості і лісові масиви. Рельєф може як підсилити, так і послабити дію ударної хвилі: на зустрічних до фронту хвилі схилах її вплив підсилюється, а на зворотних – послаблюється; довгі і глибокі лощини і рівчаки, які розташовані у напрямку поширення ударної хвилі, підсилюють її дію, а розташовані під кутом до її напрямку – послаблюють її.

У лісі тиск ударної хвилі може дещо знижуватися вже на відстані 50-200 м від узлісся залежно від гущини лісу. Однак зростає небезпека ушкодження деревами, що падають. Пошкодження лісу тим більше, чим старіші дерева і більше розвинені їх крони. Просіки і дороги, розташовані у напрямку поширення ударної хвилі, підсилюють її дію.

Від абл.про дії світлового випромінювання надійно захищають навіть найпростіші укриття, елементи рельєфу і місцеві предмети, які створюють зону тіні і захищають від прямого впливу світлового імпульсу особовий склад і техніку.

У лісі, кущах, на пашнях у період дозрівання рослин, а також у населених пунктах небезпека світлового випромінення полягає у виникненні осередків пожеж.

На поширення проникаючої радіації рельєф і місцеві предмети здійснюють менший вплив, ніж на ударну хвилю і світлове випромінювання. Наприклад, ліс може знизити дозу проникаючої радіації тільки на 10-20%, а зворотні схили висот – на 10-30%. Від проникаючої радіації захищають різного роду укриття – бліндажі, сховища, підземні виробки.

На радіоактивне забруднення місцевості значно впливають характер ґрунту і рослинне покриття.

Підлягаючи радіоактивному опроміненню, ґрунти, залежно від свого хімічного складу, різною мірою самі стають радіоактивними. Здебільшого наведену радіоактивність набувають солончаки, глинисті і суглинисті ґрунти, принаймні – чорноземні, піщані і болотисті.

Ступінь радіоактивного забруднення місцевості, що обумовлена випаданням на неї продуктів ядерного вибуху, здебільшого залежить від структури ґрунту: чим пухкіший і сухіший ґрунти, тим сильніше і триваліше забруднення ділянки. Сухі та інші дрібнозернисті ґрунти сприяють збільшенню розмірів і насиченості пилом хмари, яка утворюється ядерним вибухом.

Ліс значною мірою захищає поверхню землі від радіоактивних опадів, а кущі підсилюють небезпеку ураження особового складу радіоактивним пилом, що осідає.

Розмір і конфігурація зони радіоактивного забруднення місцевості під час ядерних вибухів, що значно залежать від метеорологічних умов, які визначають швидкість і напрямок руху радіоактивної хмари, а також від рельєфу місцевості.

Порядок і основні об’єкти вивчення захисних властивостей місцевості командири підрозділів вивчають по карті і особистим її оглядом. Основні об’єкти і питання для вивчення наведені у абл..1.13.


Таблиця 1.13 – Основні об’єкти місцевості і питання для їх вивчення

Об’єкти місцевості Потрібно вивчити по карті і на місцевості
Водорозподільні хребти, гори, пагорби Протяжність; перевищення вершини над підошвою; крутизну схилів, характер ґрунту; порізаність схилів промоїнами, рівчаками і лощинами; крутості, що зручні для відривання сховищ; рослинність з дерев і кущів
Рівчаки, балки, лощини Напрямок, протяжність, хвилястість; глибину, крутизну схилів, ширину поверхні; наявність коротких і глибоких відхилень; характер ґрунту; крутості, які зручні для облаштування сховищ; рослинність з дерев і кущів
Шахти, печери, штольні, підземні виробки Розташування і розміри входу, глибину, ємність, міцність об’єктів; характер ґрунту
Ліси і кущі Площа; породи дерев і кущів; гущина, товщина і висота дерев; напрямок, протяжність і ширину просік і доріг; наявність сушняку, сухих дерев і пеньків; розміри галявин і їх розташування; рельєф місцевості, характер ґрунту
Населені пункти Характер і ємність сховищ, підвалів і підземних споруд комунального господарства; тип і матеріал будівель; площу і характер зелених насаджень; характер джерел води

Як бачимо з таблиці, об’єкти місцевості, що вивчаються, в основному ті самі, що і під час вивчення умов спостереження, маскування і ведення вогню. Тому їх захисні властивості командири підрозділів вивчають і оцінюють одночасно з вивченням інших умов місцевості.

Оцінивши захисні властивості місцевості, командири підрозділів вживають заходів до найкращого їх використання під час виконання бойового завдання.

Залежно від обстановки, і виходячи із можливого впливу місцевості на уражаючі фактори ядерного вибуху, вигідно для розміщення особового складу і техніки з метою кращого їх захисту використовувати:

- зворотні відносно до ймовірних місць ядерних вибухів схили висот і пагорбів;

- рівчаки, лощини, і особливо їх короткі, але глибокі відхилення;

- печери, підземні виробки, кар’єри, котловани, виїмки та інші природні і штучні заглиблення;

- ліси не ближче 80-100 м від узлісся, просік і доріг;

- підвальні приміщення з міцними залізобетонними і арковими перекриттями, сховища, метро та інші підземні споруди комунального господарства.

У всіх випадках бойової діяльності слід відривати і використовувати для захисту особового складу щілини, траншеї, укриття у крутих схилах рівчаків, лощин, схилів пагорбів і т.п.


<< | >>
Источник: Кривошеєв А.М., Приходько А.І., Петренко В.М., Сергієнко Р.В.. Військова топографія: Навчальний посібник. /А.М. Кривошеєв, А.І. Приходько, В.М. Петренко, Р.В.Сергієнко. – Суми: Видавництво СумДУ,2010. – 281 с.. 2010

Еще по теме 1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості:

  1. 3. Права i обовязки власникiв i користувачiв земель та природокористувачiв в аграрному виробництвi
  2. 84_Права та обов’язки користувачів і нагляд за їх здійсненням.
  3. ЗМІСТ
  4. ВСТУП
  5. 1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
  6. 1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі „Топогеодезичне (гідрографічне) забезпечення військ (сил)”
  7. 1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
  8. 1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
  9. 1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
  10. 1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
  11. 1.4.2 Вивчення місцевості по карті