В процесі практичної і теоретичної діяльності виникає потреба в доказі істинності тих чи інших наукових положень, ідей, концепцій, гіпотез, теорій.
Для цього вчені використовують спостереження, науковий експеримент, в яких процес досягнення істини здійснюється шляхом безпосереднього співвідношення знання з одержаними фактами.
З допомогою органів відчуття вчений впевнюється в тому, чи відповідає чи не відповідає дійсності.Наприклад: коли Ломоносов вів спостереження за такою планетою сонячної системи як Венера, то дійшов до висновку, що ця планета має атмосферу.
Нерідко істинність суджень про який-небудь предмет чи явище можна обґрунтувати на основі знань, істинність яких доведена раніше.
Наприклад: нам невідомо, чи є істинним судження „Жоден кажан не є птицею”. Для доказу істинності цього судження ми використовуємо інші судження, істинність яких доведена раніше: „Жодна птиця не є ссавцем”, „Кажан є ссавцем”. Дані судження є достатньою підставою для висновку про те, що судження „Жоден кажан не є птицею” є істинним.
Відомо, що великий російський вчений Д.І.Мендєлєєв логічно обґрунтував існування деяких хімічних елементів, які були невідомі науці, з допомогою відкритого ним періодичного закону.
Кожна наука має свої специфічні як методи пізнання, так і способи доказу. Логіка вивчає загальну теорію доказу, яка використовується в теоретичній і практичній діяльності.
8.1.