Спростування
Спростуванням називається логічна операція, за допомогою якої встановлюють неспроможність доведення на основі хибності або недостатньої обґрунтованості тези.
Головна ціль спростування - руйнація висунутого доведення.
Як і доведення спростування має тезу, аргументи і демонстрацію (форму).Тезис спростування - це положення, яке потрібно спростувати.
Аргументи - це положення, з допомогою яких спростовується теза.
Демонстрація - це спосіб логічного зв'язку аргументів і тези спростування.
Логічна операція спростування здійснюється шляхом спростування тези, шляхом спростування аргументів і шляхом спростування демонстрації. Спростування тези полягає в тому щоб встановити її хибність. Існують два способи спростування тези:
а) доведення істинності антитези;
б) спростування шляхом зведення до абсурду.
Спростування шляхом доведення істинності полягає в знаходженні деякого положення, яке суперечить тезі, - антитеза, потім доказують її істинність. Якщо доказано, що антитеза істинна, то на основі закону виключеного третього, відкидають тезу як хибну.
Наприклад: потрібно спростувати тезу: „Я нічого не знаю”.
1) Висуваємо антитезу: „Невірно, що я нічого не знаю”.
2) Будуємо доведення антитези. Щоб визначити, що я нічого не знаю, потрібно дещо знати. Отже, антитеза є істинною.
3) Якщо антитеза є істинною, то по закону виключеного третього теза „Я нічого не знаю” визнається хибною.
Спростування способом зведення до абсурду полягає у виведенні із спростовуваної тези наслідків, які суперечать дійсності, тобто приведенням до абсурду(безглуздості). Таке спростування здійснюється так:
1) допускається істинність спростовуваної тези;
2) із тези виводять ряд наслідків;
3) якщо виведений із тези наслідок знаходиться в протиріччі з дійсним положенням речей або з судженнями, істинність яких уже доведена, то за правилом умовно-категоричного умовиводу робиться висновок про хибність тези.
Наприклад: у справі про викрадення матеріальних цінностей зі складу торгової бази виникла необхідність спростувати тезу: „Викрадення матеріальних цінностей було скоєно не робітниками цього складу, а сторонніми особами”. Щоб спростувати дану тезу, слідчий припускає її істинність і виводить з неї наслідок: „Якщо викрадення матеріальних цінностей було скоєно не робітниками складу, а сторонніми особами, то дірка в стіні приміщення, через яку винесені речі, повинна була б зроблена з зовні, а не з середини”. Слідством встановлено, що дірка в стіні зроблена з середини приміщення. В одного з робітників складу на квартирі знайдені деякі з викрадених речей. Отже, теза спростована, оскільки вона є хибною.
8.4.