Зміст і обсяг поняття

Логічна структура поняття складається з таких елементів як зміст і обсяг.

Зміст поняття складається з сукупності ознак, які виділяються як окремі поняття.

Наприклад: змістом поняття „злочин” є сукупність таких

суттєвих ознак як „суспільно-небезпечний характер дії”, „протиправність”, „провинність”, „карність”.

Обсягом поняття є множина предметів, які мисляться в понятті.

Обсяг поняття злочин складають усі злочини, бо вони мають загальні, істотні ознаки. Зміст поняття виражається за допомогою такої логічної операції як визначення поняття. Предмети, які входять в обсяг поняття, називають логічним класом, або множиною, а окремий предмет обсягу поняття є елементом класу або множини.

Наприклад: елементами класу злочинів будуть такі поняття як крадіжка, шахрайство, розбій та ін. Кожне з даних понять має ознаки притаманні змісту поняття злочин.

Зміст та обсяг поняття взаємопов’язані один з одним. Цей зв’язок виражається у законі оберненого співвідношення між обсягом та змістом поняття. Коли змінюється зміст поняття, то змінюється і його обсяг і, навпаки, зміна в обсязі поняття зумовлює зміну в його обсязі. Згідно з даним законом збільшення змісту поняття веде до утворення поняття з меншим обсягом, а збільшення обсягу поняття веде до утворення поняття з меншим змістом.

Наприклад: якщо ми збільшимо обсяг поняття адвокат, то можемо утворити поняття юрист, зміст якого буде менший, а обсяг більший, оскільки в ньому тепер мисляться юристи усіх спеціальностей.

Зміст поняття адвокат в порівнянні з поняттям юрист більший, оскільки в ньому мисляться ознаки притаманні не тільки усім юристам, а ще й ознаки специфічні, притаманні тільки адвокатам. Якщо ми збільшимо зміст поняття вартість, то можемо утворити поняття додаткова вартість, зміст якого є меншим. Цей закон вказує на те, що чим більший зміст поняття, тим вужчий клас предметів, які мисляться в даному понятті.

2.5.