ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНІВ

Автономні витрати - витрати макроекономічних суб’єктів на купівлю кінцевих товарів та послуг, які не залежать від величини реального національного доходу країни.

Автоматична (недискреційна) політика - політика, яка базується на дії вмонтованих стабілізаторів, що забезпечують природне пристосування економіки до фаз ділової кон’юнктури.

Альтернативна вартість грошей - кількість інших продуктів, від яких потрібно відмовитися, щоб виробити одиницю певного продукту.

Автономні інвестиції - частина реальних інвестицій, яка не залежить від рівня та змін національного доходу і здійснюється при незмінному сукупному попиті на блага.

Акселератор - коефіцієнт, який показує, скільки одиниць додаткового основного капіталу необхідно для виробництва додаткової одиниці продукції.

Аналіз загальної рівноваги - аналіз взаємовідносин між секторами економіки, який базується на припущенні, що події в одному секторі можуть суттєво впливати на інші сектори таким чином, що це відобразиться на функціонуванні першого.

Амортизація - грошова оцінка обсягів реального капіталу, зношеного в процесі виробництва валового національного продукту.

Активи - все, що має грошову вартість і є власністю фірми або особи.

Акція - цінний папір, який свідчить про внесення паю в акціонерне товариство і дає право на отримання доходу у вигляді дивідендів.

Багатство - чиста вартість матеріальних і фінансових засобів, якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу.

Банківські депозити - сума грошей, запозичених банківськими установами на певних умовах їх повернення і нарахування відсотків.

Банківські резерви - частина грошей банківської системи, яка не використовується для здійснення активних операцій, складається з обов’язкових і надлишкових резервів.

Базовий період - період, який береться за основу при обчисленні цін за інші періоди.

Бюджетне обмеження - межа, якою розмір доходу споживача визначає його спроможність купувати товари і послуги; обмеження видатків величиною доходу.

Відкрита економіка - економіка країни яка має економічні відносини з рештою світу.

Вилучення - частина національного доходу, яка не використовується домашніми го сподарствами на споживання вітчизняних товарів та послуг і включають: заощадження, чисті податки та виплати за імпорт.

Від ’ємні заощадження - видатки на споживчі товари і послуги понад використовуваний дохід; сума, на яку видатки на особисте споживання перевищують використовуваний дохід.

Грошово-кредитна (монетарна) політика - сукупність заходів, за допомогою яких здійснюється вплив на стан кредиту і грошового обігу з метою регулювання господарської кон’юнктури.

Галопуюча інфляція - темпи інфляції спостерігаються у проміжку між 10% до 200% на рік.

Гіперінфляція - темпи інфляції перевищують 200 % річних.

Гіпотеза постійного доходу - теорія споживання, згідно з якою обсяг споживання залежить від по стійного доходу, а для вирівнювання споживання за тимчасових коливань доходу використовують заощадження і позики.

Гранична продуктивність капіталу - приріст продукту, який забезпечується завдяки використанню додаткової одиниці капіталу.

Гранична продуктивність праці - приріст продукту, який забезпечується завдяки використанню додаткової одиниці праці.

Готівка - сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.

Грошова база - первинна емісія грошей, що складається з готівки поза банками та банківських резервів і слугує базою для мультиплікативного збільшення грошової маси.

Грошовий мультиплікатор - величина, яка показує, на скільки одиниць змінюється пропозиція грошей за зміни грошової бази на одну одиницю.

Грошові агрегати - окремі сукупно сті грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідно сті.

Гранична схильність до заощадження - частка заощаджень у будь-якій зміні використовуваного доходу домогосподарства; дорівнює зміні заощадження, поділеній на зміну використовуваного доходу.

Гранична схильність до споживання - частка видатків на споживання у будь-якій зміні використовуваного доходу; показує, наскільки збільшується споживання, якщо використовуваний дохід зро стає на одиницю.

Гранична теорія розподілу - теорія розподілу доходів (розвинута Дж. Б. Кларком), згідно з якою кожен фактор оплачується відповідно до його граничного продукту.

Грошові доходи - доходи, отримані у вигляді оплати праці, пенсій, стипендій, доходів від підприємницької діяльності, від власно сті, доходів від продажу нерухомого майна, продукції сільського го сподарства, доходів від надання різних послуг.

Дискреційна фіскальна політика - проведення заходів уряду, що спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництва не інфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування і підходів до формування державного бюджету в цілому.

Децільний коефіцієнт - показник диференціації доходів, який виражає співвідношення між середніми доходами 10 % населення з найвищими доходами та середніми доходами 10% найбіднішого населення.

Дисконтування - вираження майбутнього доходу в поточній вартості. Диференціація доходів - різниця в рівні доходів на душу населення. Домогосподарство - економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб; постачає економіку ресурсами і використовує отримані гроші для купівлі товарів та послуг, які задовольняють матеріальні потреби людини.

Дохід - потік зарплати, процентів, дивідендів та інших грошових надходжень, які отримує особа чи країна протягом певного часу (звичайно року).

Дивіденди - платежі, що виплачуються кожному акціонеру з прибутку корпоративного підприємства згідно з його часткою в акціонерному капіталі.

Дефляція - процес, протилежний інфляції, виражений в зниженні рівня цін.

Дефлятор ВВП - показник, за допомогою якого вимірюють ступінь інфляції по всіх товарах та послугах, що виробляються та споживаються в межах економіки.

Дохід власника - чистий дохід власника некорпоративних фірм ( одноосібна власність і партнерство ).

Довгостроковий період у макроекономіці - проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори (ціни, заробітна плата) спроможні адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту та / або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнятість.

Екзогенна змінна - змінна, значення якої не залежить від розв'язання цієї моделі, а визначається наперед.

Економічна політика - система макроекономічних цілей та засобів і методів їх до сягнення.

Ефект Фішера - зростання номінарної процентної ставки проти реальної на величину, яка дорівнює очікуваному темпу інфляції.

Ефект мультиплікатора - величина, на яку приріст доходу перевищує приріст автономних витрат.

Економічний цикл — період, протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення до наступного зі збереженням загальної тенденції до зростання.

Економічне зростання - збільшення реального обсягу кінцевої продукції (ВВП) або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки.

Економічні ресурси - земля, праця, капітал і підприємницькі здібності, що використовується у виробництві товарів і послуг.

Ендогенна змінна - змінна, значення якої отримується в процесі розв'язання визначеної моделі.

Економічне зростання — збільшення обсягу реального ВВП або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки.

Ефективність праці - змінна в моделі економічного зростання Солоу, за допомогою якої враховується вплив технічного прогресу на капіталоозброєність.

Економічна рента - плата за використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція яких є незмінною.

Економічні потреби - бажання, які можна задовольнити через споживання товару чи послуги.

Експорт - товари і послуги, вироблені в країні і продані за її межі.

Заплановані інвестиції - кошти, які підприємства планують спрямовувати на інве стування в національну економіку.

Заплановані сукупні витрати - сукупні витрати на купівлю вітчизняних товарів і послуг, які планують здійснити всі резиденти і нерезиденти.

Золоте правило нагромадження — такий рівень заощаджень в моделі Солоу, який забезпечує стійкий стан в економіці на умовах максимізації споживання на одного працівника.

Заробітна плата - ціна праці та плата за використання послуг праці.

Змішана економіка - економічна система, у якій разом із ринком певну координаційну роль щодо розміщення ресурсів і виробництва продуктів виконує держава.

Заощадження - використовуваний дохід, не витрачений на споживчі блага, дорівнює використовуваному доходу мінус особисті видатки на споживання.

Залишок Солоу — внесок сукупної продуктивності факторів виробництва у приріст продукту, який визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального процента приросту продукту тієї частки, що припадає на працю і капітал.

Інвестиції - економічні ресурси, що спрямовуються на розширення і модернізацію виробничого потенціалу з метою збільшення виробництва та отримання прибутку.

Інвестиції прямі - вкладення капіталу, які здійснює безпосередньо інвестор в об'єкт інве стування.

Інвестиції реальні - вкладення коштів у основний капітал та у приріст виробничих запасів.

Інвестиції фінансові стратегічні - вкладення капіталу у контрольний пакет акцій з метою здійснення стратегічного управління компанією.

Інвестиційна політика - загальнодержавні заходи, що включають визначення найбільш пріоритетних напрямків капітальних вкладень, від яких залежатиме підвищення ефективності економіки.

Імпорт - сукупність товарів і послуг, які країна купує в інших країн.

Інвестиційний податковий кредит - відстрочення податкового платежу з метою стимулювання інвестиційної активності та оновлення основного капіталу підприємствами на основі кредитного договору з податковими органами.

Інвестиційний попит - попит підприємців на засоби виробництва для: 1) відновлення зношеного капіталу (амортизація); 2) збільшення реального капіталу.

Інвестиції у запаси - потік витрат, пов’язаних із виробництвом продукції, яка не реалізується, а зберігається на складах підприємств.

„Ін’єкції” - будь-які витрати на вітчизняні товари та послуги, які здійснюються не сектором домашніх господарств, а іншими секторами (підприємницьким, державним чи „закордоном”), тобто доповнення до споживчих витрат на продукцію, виготовлену в країні та включають: інвестиції, урядові витрати на закупівлю товарів і послуг та доходи від експорту.

Інфляційний розрив - величина, на яку заплановані автономні витрати перевищують потенційно необхідні автономні витрати.

Інфляція - процес стійкого підвищення рівня цін, що виражається в знеціненні грошей.

Інфляційний податок - податок, що сплачується державі завдяки інфляції.

Коефіцієнт Джині - показник рівномірності розподілу доходів населення; чим ближчий цей показник до одиниці, тим вища нерівність розподілу доходів.

Корисність - здатність товару або послуги задовольняти потреби людини.

Командно - адміністративна економіка - економічна система, в якій головним координатором економічної діяльності є не ринок, а державний план.

Кредитна експансія - інтенсивне розширення кредитних операцій у країні та на міжнародному рівні, яке має за мету збільшення зайнято сті й піднесення виробництва шляхом збільшення пропозиції грошей.

Кредитна рестрикція - заходи, здійснені урядом з метою запобігання економічній кризі і зниження темпів інфляції обмеженням пропозиції грошей.

Капіталоозброєність - вартість капіталу, яка припадає на одного працюючого.

Короткостроковий період у макроекономіці - проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори не спроможні адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту та / або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнятість.

Крива Лоренца - крива, що показує ступінь рівномірності розподілу доходу в економіці. Чим більше крива Лоренца відхилена від бісектриси, тим більша нерівність у розподілі доходу в країні.

Кейнсіанський хрест - модель, яка ґрунтується на кейнсіанській теорії і показує залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних витрат.

Класична модель макрорівноваги - 1) взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій; 2) пояснювальна короткострокова модель, як описує спосіб досягнення економічного оптимуму без державного втручання.

Крива виробничих можливостей — крива, яка відбиває максимально можливий обсяг виробництва продукту за повного й ефективного використання наявних ресурсів.

Критична величина інвестицій - приріст запасу капіталу, який компенсує дію факторів, спрямованих на зниження капіталоозброєності.

Коефіцієнт акселерації - коефіцієнт, що показує у скільки разів зростуть нові інвестиції у відповідь на зміни в обсягах виробництва.

Кругопотік доходів і видатків - спрощена модель національної економіки, яка відображає взаємодію домогосподарств та фірм у процесі обміну виробничими ресурсами й товарами і по слугами на відповідних ринках.

Ліквідність - це відносна легкість і швидкість, з якою актив може конвертуватися в готівку.

Модель - спрощене відображення дійсності за допомогою графіків і рівнянь, які описують залежності між змінними.

Модель зростання Солоу - модель, яка показує вплив нагромадження капіталу, приросту населення і технічного прогресу на зро стання обсягу продукту на душу населення.

Метод „витрати - випуск” -метод визначення рівноважного ВВП, який дорівнює запланованим сукупним витратам.

Метод ” вилучення - ін 'єкції” - метод визначення рівноважного ВВП за умови тотожності між вилученнями та ін’єкціями у економічному кругообігу.

Мультиплікатор витрат - величина, яка показує, на скільки одиниць прямо змінюється дохід у разі зміни автономних витрат на одну одиницю.

Мультиплікатор державних витрат показує, на скільки зміняться сукупні доходи при зміні державних витрат на одну одиницю.

Мультиплікатор Кейнса (автономних витрат), показує, на скільки зростає рівноважний національний дохід при зростанні автономного попиту на одну одиницю.

Модель мультиплікатора-акселератора - модель, яка пояснює економічні коливання певним співвідношенням між мультиплікатором витрат і акселератором.

Нерівність доходів - нерівний розподіл виробленого в країні сукупного доходу між окремими особами та родинами.

Надлишкові резерви - сума, на яку загальні резерви банків перевищують обов’язкові резерви.

Номінальна процентна ставка - фактична процентна ставка, яка не враховує інфляцію.

Незаплановані інвестиції - інвестиції, що їх підприємства згодні вкладати в товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.

Номінальна заробітна плата - сума грошей, яку отримує найманий працівник за певний проміжок часу.

Номінальний ВВП - ВВП, що визначається у фактичних (поточних) цінах, що діяли на момент його реалізації.

Номінальний доход - кількість грошей, яку отримала певна особа або група осіб упродовж певного періоду.

Особистий доход - доход, який отримали домогосподарства до сплати податків.

Облігація - борговий інструмент, який зобов’язує позичальника оплачувати власнику цього інструменту фіксовану суму грошей через регулярні проміжки часу до дати його погашення.

Очікуваний темп інфляції - це інфляція, яку економічні суб’єкти передбачали в майбутньому на основі до ступної їм інформації.

Особисті видатки на споживання - видатки домогосподарств на товари і послуги тривалого та короткострокового вжитку.

Особисті заощадження - особистий дохід домогосподарств за вирахуванням особистих видатків на споживання; використовуваний дохід, що не витрачається на придбання споживчих благ; різниця між використовуваним доходом і споживанням.

Постійний дохід - дохід, який сподіваються отримувати у майбутньому.

Відсоток - плата за право користування грошовим капіталом, узятим у позику.

Попит на гроші - кількість грошей, яку люди хочуть використовувати для здійснення платежів за товари та послуги.

Відсоткова ставка - вартість запозичених грошей, яка виражена у процентах до їх суми за рік.

Парадокс бережливості - справа суспільства більше заощаджувати обертається для економіки країни зменшенням реального ВВП і таким чином призводить до зниження можливості збільшувати заощадження в майбутньому.

Прихована інфляція - ситуація, що частіше спостерігається в командно- адміністративній економіці, коли держава фіксує ціни на товари та послуги.

Помірна інфляція - зростання темпів інфляції до 10 % на рік.

Реальний ВВП - ВВП, обчислений у порівняльних (постійних) цінах, тобто номінальний ВВП, скоригований на індекс цін.

Реальна процентна ставка - вартість запозичених грошей, скорегована на темп інфляції.

Реальні грошові запаси - 1) кількість грошей, виражена через кількість товарів і послуг, які за них можна купити; 2) відношення номінальної кілько сті грошей до рівня цін.

Резервні активи - високоліквідні фінансові активи, що знаходяться під контролем центрального банку країни і можуть використовуватися для регулювання платіжного балансу та здійснення інтервенцій на валютному ринку.

Ринок грошей - сегмент фінансового ринку, на якому здійснюється купівля - продаж короткострокових боргових інструментів, термін погашення яких становить не більше, ніж один рік.

Рівняння Фішера - рівняння, в якому номінальна процентна ставка дорівнює сумі реальної процентної ставки та очікуваного темпу інфляції.

Реальна заробітна плата - кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за свою номінальну заробітну плату; купівельна спроможність номінальної заробітної плати.

Реальний доход - кількість товарів і послуг, які окрема особа або група осіб можуть купити за свій номінальний дохід; номінальний дохід, скорегований на рівень цін.

Ринкова економіка - економічна система, в якій рішення щодо розміщення ресурсів і виробництва продуктів приймаються на основі вільних цін, що формуються на ринку під впливом попиту і пропозиції.

Рента - дохід осіб, що забезпечують національну економіку земельними ресурсами.

Рецесійний розрив - величина, на яку заплановані автономні витрати менше за потенційно необхідні автономні витрати.

Родинний розподіл доходу - розподіл у країні особистого або використовуваного доходу між різними домогосподарствами.

Рівноважний ВВП - ВВП, за якого загальний обсяг вироблених товарів і послуг дорівнює загальній кількості куплених товарів і послуг.

Середня схильність до заощадження - частка використовуваного доходу, яку домого сподарства заощаджують; відношення заощадження до використовуваного доходу.

Середня схильність до споживання - частка використовуваного доходу, яку домого сподарства витрачають на споживчі товари і послуги; відношення споживання до використовуваного доходу.

Сеньйораж - плата державі за емісію грошей.

Споживання - сукупність товарів і послуг, які куплені споживачами.

Споживчі блага - товари і послуги, які безпосередньо задовольняють потреби людини.

Стійкий рівень капіталоозброєності — рівень капіталоозброєності, якому відповідає тотожність капіталу, що інвестується, капіталу, що вибуває.

Суспільні блага - товари й послуги, вигоди від яких отримує суспільство у цілому незалежно від потреби в них окремих економічних суб’єктів.

Таргетування - встановлення цільових орієнтирів приросту грошової маси, яких дотримуються у своїй політиці центральні банки.

Товар тривалого користування - споживче благо зі сподіваним строком служби (використання) три і більше років.

Товар щоденного вжитку - споживчий товар із розрахунковим строком використання до трьох років.

Точка нульового заощадження - рівень використовуваного доходу, за якого домогосподарства витрачають на споживання увесь свій дохід і нічого не заощаджують.

Трансфертні платежі - державні виплати суб’єктам приватної економіки, в обмін на які уряд не отримує ні товарів, ні послуг.

Теорії ендогенного зростання - моделі економічного зростання, що враховують чинники, від яких залежить продуктивність ресурсів, на відміну від моделей, які враховують продуктивність ресурсів екзогенно.

Теорія переваги ліквідності - кейнсіанська теорія попиту на гроші, за якою врівноваження попиту і пропозиції на реальні грошові запаси забезпечуються за допомогою зміни процентної ставки.

Фактори виробництва - економічні ресурси, використовувані для виробництва товарів та послуг.

Фіскальна політика - це регулювання доходів і витрат держави.

Фінансовий ринок - ринок, на якому кошти передаються від тих, хто має надлишок їх, до тих, кому їх бракує.

Функція попиту на гроші - залежність між попитом на реальні грошові запаси і чинниками, які на нього впливають.

Центральний банк - банк, головною функцією якого є контроль за пропозицією грошей в країні.

Чисті податки - це різниця між величинами валових податків і трансфертних платежів.

Швидкість обігу грошей - кількість разів за рік, які грошова одиниця, що перебуває в обігу, витрачається на купівлю товарів і послуг.