<<
>>

МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ

Анамнез

Анамнез (у перекладі з грецької — спогад, нагадування) — сукупність відомостей про виникнення і перебіг захворювання. При обстеженні вагіт­них детально з’ясовують акушерський анамнез.

Отримані дані заносять в індивідуальну карту вагітної і породіллі. Розпитування проводиться за пев- ною схемою:

1. Паспортні дані Прізвище, ім’я, по батькові, вік, професія, місце роботи, адреса.

2. Причини, що змусили жінку звернутися за медичною допомогою (припинення менструації, кров’янисті виділення, збільшення частоти сечови­пускання, набухання молочних залоз, брлі в животі чи попереку, набряки та ін.).

3. Сімейний анамнез. Спадковість: психічні захворювання, алкоголізм, наркоманія, вади розвитку та інші захворювання, які можуть успадкову­ватися або чинити несприятливий вплив на розвиток плода.

4. Перенесені раніше захворювання. Рахіт як причина деформації кіс­ток таза; патологія носоглотки; інфекційні захворювання, які можуть впли­вати на перебіг вагітності, хвороби печінки, нирок, серця, легень.

5. Менструальна функція:

а) вік менархе (першої менструації);

б) термін встановлення регулярної менструальної функції;

в) тривалість циклу;

г) тривалість кровотечі;

г) тип менструації ■— болючість, циклічність, регулярність;

д) об’єм крововтрати;

е) чи змінився характер менструацій після початку статевого життя, пологів, абортів;

є) дата першого дня останньої менструації;

ж) наявність міжменструальних кровотеч.

6. Секреторна функція:

а) наявність виділень зі статевих шляхів;

б) їх кількість, характер (кров’янисті, гнійні, слизові, водянисті).

7. Статева функція:

а) вік початку статевого життя;

б) який шлюб і його тривалість;

в) здоров’я чоловіка (алкоголізм, туберкульоз, гонорея, сифіліс);

г) застосування контрацептивів, тривалість, ефективність.

8. Дітородна (генеративна, репродуктивна) функція, або акушерський анамнез:

а) кількість вагітностей;

б) результат кожної вагітності: полога, аборт, позаматкова вагітність, багатоплідна вагітність, мертвонародження, особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду;

в) кількість живих дітей, їх маса при народженні, особливості розвитку.

9. Гінекологічні захворювання, операції на органах таза.

10. Перебіг даної вагітності.

11. Рухи плода:

а) дата перших рухів плода;

б) інтенсивність і частота рухів.

Об’єктивне обстеження

А. Загальне обстеження

1. Огляд:

а) чи відповідає загальний вигляд вагітної її віку;

б) зріст;

в) будова тіла;

г) шкіра (колір, пігментація, висипання, набряки);

г) стан підшкірної жирової клітковини;

д) форма живота (овоїдний, відвислий), стан черевного пресу;

е) стан молочних залоз (розвиток, форма сосків — опуклі, плоскі, втяг­нуті, виділення із сосків, наявність рубців та ін.).

2. Дослідження внутрішніх органів і систем організму:

а) вимірювання зросту, маси, температури тіла;

б) визначення стану серцево-судинної, дихальної, травної, сечовивідної, нервової, ендокринної систем проводиться за допомогою пальпації, аускуль­тації за загальноприйнятими методиками.

Б. Спеціальне акушерське обстеження

Перед дослідженням ретельно миють руки щіткою з милом, обробляють дезінфікувальним розчином, одягають стерильні гумові рукавички. Зовнішні статеві органи жінки обробляють розчином антисептика.

1. Огляд зовнішніх статевих органів. Виявляють характер росту во­лосся на лобку і великих статевих губах. Звертають увагу на висоту про­межини, ділянку анального отвору (набряк вульви, варикозне розширення вен, гострокінцеві кондиломи, геморой). Вказівним і великим пальцями лівої руки розводять великі й малі статеві губи. Оглядають вульву, слизову обо­лонку входу в піхву, зовнішній отвір сечівника, вивідні протоки бартолінових залоз.

2. Дослідження за допомогою дзеркал. Огляд шийки матки.

Положення пацієнтки: жінка лежить на спині на гінекологічному кріслі, зігнувши ноги в колінних і кульшових суглобах.

Підготовка пацієнтки: спорожнення сечового міхура і прямої кишки, обробка зовнішніх статевих органів дезінфікувальним розчином.

Підготовка рук: руки миють з милом, одягають стерильні Гумові рука­вички.

Для огляду можна застосовувати ложкоподібні (рис.

6.2) і двостулкові дзеркала (рис. 6.3).

Рис. 6.2. Ложкоподібне дзеркало Сімса і підіймач

Рис. 6.3. Двостулкове дзеркало Куско

Техніка проведення дослідження:

1) вказівним і великим пальцем лівої руки розводять великі й малі статеві губи;

2) правою рукою беруть ложкоподібне дзеркало Сімса (заднє дзеркало);

3) повернувши дзеркало косо відносно входу в піхву, вводять його і розміщують на задній стінці піхви;

4) легко натискуючи на промежину відводять задню стінку піхви вниз;

5) паралельно задньому вводять переднє дзеркало (плоский підіймач) і піднімають передню стінку піхви;

6) оглядають шийку матки;

7) спочатку виводять підіймач, потім заднє дзеркало, оглядаючи при цьому стінки піхви.

Двостулкове дзеркало Куско вводять у зімкнутому вигляді, розміщуючи стулки паралельно статевій щілині, повертають його на 90°, стулки розкри­вають і фіксують за допомогою замка.

Огляд у дзеркалах дає можливість виявити стан стінок піхви та шийки матки. При огляді шийки матки визначають її колір, величину, форму, роз­міри, патологічні розростання, ерозії, запалення. У жінки, яка не наро­джувала, зовнішнє вічко каналу шийки матки кругле, а у жінки, що наро­джувала — має вигляд поперечно розміщеної щілини (рис. 6.5).

Рис. 6.4. Огляд шийки матки за допомогою дзеркала Сімса

Рис. 6.5. Зовнішній вигляд шийки матки: а) — жінки, яка не народжувала;

б) — жінки, яка народжувала

Рис. 6.6. Великим і вказівним пальцями лівої руки розводять статеві губи

Рис.

6.7. Дзеркало обернене паралельно до статевої щілини, стулки закриті

і

Рис. 6.8. Дзеркало Куско із зімкнутими стулками вводять у піхву перпендику­лярно до статевої щілини

Рис. 6.9. Дзеркало введене у піхву, стулки відкриті

3. Піхвове дослідження. Вагінальне (одноручне) дослідження (рис. 6.6­6.9) проводять зазвичай вагітним у пізні терміни і роділлям під час пологів. Дослідження обов’язково проводять у стерильних рукавичках.

Положення пацієнтки: жінка лежить на спині на гінекологічному кріслі, зігнувши ноги в колінних і кульшових суглобах.

Підготовка пацієнтки: спорожнення сечового міхура і прямої кишки, обробка зовнішніх статевих органів дезінфікувальним розчином.

Підготовка рук: руки миють з милом, одягають стерильні гумові ру­кавички.

Техніка виконання:

1) великі й малі статеві губи розводять великим і вказівним пальцями лівої руки;

2) праву руку складають у вигляді руки акушера: вказівний і середній палець випрямлені, безіменний і мізинець притиснуті до долоні, великий палець відведений догори;

3) вказівний і середній пальці вводять у піхву;

4) введеним у піхву пальцем визначають стан промежини, м’язів тазо­вого дна, піхви (ширину, довжину, особливості стінок, складчастість); гли­бину, болючість склепінь, форму, консистенцію, довжину шийки матки, наяв­ність рубців і розривів, форму зовнішнього вічка. З’ясовують ступінь біоло­гічної готовності шийки матки (положення та розм’якшення), під час поло­гів — згладжування, розкриття, оцінюють краї зовнішнього вічка (товсті, тонкі, ригідні, податливі), цілість плодових оболонок, характер передлеглої частини плода, її положення та ступінь просування, обстежують доступну пальпації внутрішню поверхню малого таза, мис (promontorium), вимірюють діагональну кон’югату.

4. Бімануальне (дворучне) дослідження (рис. 6.10-6.12). Виконується двома руками: пальці правої руки введені у піхву, лівою рукою проводиться пальпація через передню черевну стінку.

Техніка проведення дослідження:

1) пальці, введені у піхву, розміщують у передньому склепінні;

2) пальцями лівої руки обережно натискають на передню черевну стінку, назустріч пальцям правої руки;

3) зближуючи пальці обох рук знаходять тіло матки, визначають його положення, форму, величину, консистенцію;

4) переміщуючи обидві руки від кутів матки до бокових стінок таза пальпують маткові труби, яєчники.

ї

У

ь

я я

Рис. 6.12. Бімануальне вагінально-черевностінкове дослідження

Ознаки ранніх термінів вагітності, що визначаються при біману- альному дослідженні:

1. ОзнакаГорвіца-Гегара (рис. 6.13 а): розм’якшення перешийка матки, що дає змогу при дворучному дослідженні зблизити кінчики пальців.

2. Ознака Снєгірьова: легка мінливість консистенції матки: під час дворучного дослідження матка внаслідок механічного подразнення скоро­чується і стає щільнішою, після припинення подразнення знову розм’як­шується.

3. Ознака Піскачека (рис. 6.13 б): у ранні терміни вагітності нерідко визначається асиметрія матки, в одному з її рогів (місце імплантації плодо­вого яйця) з’являється куполоподібне випинання.

4. Ознака Губарева: легке зміщення шийки матки, що зумовлене роз­м’якшенням її перешийка.

5. Ознака Геншера: значна антефлексія матки внаслідок розм’якшення її перешийка, а також утворення гребенеподібного виступу на передній поверхйі матки по середній лінії.

При розпізнаванні вагітності не слід задовольнятися одним із зазна­чених симптомів, потрібно враховувати їх сукупність і дані анамнезу.

У,

X)

іа

Рис. 6.13. Ознаки вагітності: а )— ознака Горвіца-Гегара; б) — ознака Піскачека

<< | >>
Источник: Хміль С. В., Романчук Л. І., Кучма З. М.. Акушерство: Підручник. — Тернопіль: Підручники і посібники,2008. — 624 с.: 20 табл., 144 рис.. 2008

Еще по теме МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ: