<<
>>

ОПЕРАЦІЇ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВАГІТНОСТІ

Однією з основних причин невиношування вагітності є істміко-цер- вікальна недостатність. При цій патології плодове яйце позбавлене необ­хідної опори у нижньому сегменті матки внаслідок анатомічної чи функ­ціональної неповноцінності шийки та перешийка.

Під час вагітності у таких хворих шийка матки вкорочується, зовнішнє та внутрішнє вічка розкрива­ються. Плодові оболонки випинаються у цервікальний канал, інфікуються та розриваються. Відбувається переривання вагітності. Щоб запобігти цьому, застосовують оперативне втручання під час вагітності або перед запланова­ною вагітністю.

Хірургічну корекцію проводять у терміні 12-26 тижнів вагітності. Най- оптимальнішим терміном для виконання хірургічної корекції є вагітність 12-17 тижнів.

Протипоказання для проведення оперативного втручання:

• підвищена збудливість матки, яка не знімається медикаментозною та немедикаментозною терапією;

• запальні захворювання піхви, шийки матки (кольпіт, цервіцит);

• наявність патогенної мікрофлори в цервікальному каналі шийки матки;

• екстрагенітальні захворювання (важкі форми серцево-судинної пато­логії, захворювання нирок, психічні хвороби);

• аномалії розвитку плодового яйця.

Підготовка до операції— протягом 5-7 днів призначають прогестерон та спазмолітики. Знеболювання — внутрішньовенний наркоз (каліпсол, кетанест).

Інструментарій, необхідний для операцій: дзеркала Сімса і підйом­ники (3), кульові щипці (2), голкотримач, голки, нитки (шовк, хромований кетгут, лавсан).

Метод Широдкара полягає у накладанні циркулярного шва на шийку матки в ділянці внутрішнього вічка після попереднього розтину слизової оболонки піхви та зміщення сечового міхура вгору. Для виконання операції Широдкар використовував фасціальну смугу (з широкої фасції стегна). Пізніше з’явились різні модифікації операції, які зводилися до застосування різних шовних матеріалів.

Техніка виконання. Слизову оболонку піхви розтинають у поперечному напрямку — спереду нижче від місця прикріплення сечового міхура, ззаду — на висоті внутрішнього вічка. Через підслизовий шар проводять кисетний шов і кінці ниток затягують та зав’язують у передньому склепінні. Слизову оболонку зшивають кетгутом.

Метод Макдональда є модифікацією методу Широдкара і полягає у звуженні внутрішнього вічка шийки матки кисетним швом, накладеним на рівні піхвових склепінь без розтину слизової оболонки.

Метод А. І. Любімової та H. М. Мамедалієвої полягає у накладанні двійного П-подібного шва на шийку матки для звуження істмічного відділу в ділянці внутрішнього вічка. Шийку матки оголюють за допомогою вагі- нальних дзеркал. Кульовими щипцями захоплюють окремо передню та задню губу та підтягують їх допереду і донизу. В ділянці переходу слизової оболонки переднього склепіння шийку матки проколюють голкою з лавса­новою ниткою через всю товщу з виколом у задньому склепінні, відсту­пивши від середньої лінії на 0,5 см вправо. Потім її кінці переводять у бокове склепіння і голкою проколюють шийку матки з виколом в передньому склепінні на рівні першого вколу. Кінці ниток беруть у затискач. Другу лав­санову нитку проводять у такий же спосіб, відступивши від середньої лінії на 0,5 см ліворуч з виколом справа на рівні попереднього вколу. Кінці ниток затягують та зав’язують в передньому склепінні.

Метод Сценді: повне зашивання зовнішнього вічка шийки матки. По­передньо стинають тонку (0,5 см) смугу слизової оболонки цервікального каналу навколо зовнішнього вічка і накладають вузлові кетгутові шви. Після загоєння утворюється рубець, який перед пологами розтинають скальпелем.

А. І.Любімова видозмінила операцію Сценді. Вона запропонувала кю­реткою зіскребти слизову оболонку шийки матки навколо зовнішнього вічка упродовж 0,5-1 см, потім окремими кетгутовими швами зшити передню та задню губу шийки матки. Ця модифікація запобігає утворенню щільного рубця і дозволяє швидко відновити прохідність зовнішнього вічка.

З початком пологової діяльності в ділянці рубця нерідко вже є розхо­дження тканин. Повністю відновити прохідність внутрішнього вічка можна, увівши в нього бранші корнцанга та розкривши їх.

Акушерський догляд за вагітною після операції: ліжковий режим 3­5 днів. Після операції рекомендоване призначення спазмолітиків (плати- філін, но-шпа); інгібіторів простагландинів (індометацин), бета-адреномі- метиків (токолітики, алупент, партусистен).

Упродовж 4—5 днів проводять зрошення піхви 0,02% розчином хлоргек- сидину або фурациліну. Без крайньої необхідності вагінального дослідження чи огляду шийки матки в дзеркалах 2-3 тижні слід уникати. Виписують зі стаціонару на 10-12 добу, під нагляд дільничного акушера-гінеколога. Вагіт­ну попереджують, що від статевого життя їй варто утриматись до пологів. За 2 тижні перед очікуваними пологами жінка повинна бути госпіталізована для зняття шва.

З метою профілактики невиношування проводять реконструктивні пластичні операції на шийці матки до вагітності.

Операція Лаша — клиноподібно висікають рубці або краї дефекту з наступним накладанням дворядних швів на рану. Більш анатомічно виправ­дана операція Тар’яна. Скальпелем проводять поперечний розріз слизової (2-3 см) по бокових та передній стінках шийки матки. Відсепаровану слизову зміщують догори, а з бокових стінок шийки матки висікають рубцеву тканину. Краї рани зашивають окремими кетгутовими швами та віднов­люють слизову вагінальної частини шийки матки.

Операція Емета — зшивання старих розривів шийки матки після їх висікання.

<< | >>
Источник: Хміль С. В., Романчук Л. І., Кучма З. М.. Акушерство: Підручник. — Тернопіль: Підручники і посібники,2008. — 624 с.: 20 табл., 144 рис.. 2008

Еще по теме ОПЕРАЦІЇ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВАГІТНОСТІ: