ЕКОЛОГІЧНІ НІШІ
Кожна популяція існує в певному місці, де поєднуються ті чи інші абіотичні та біотичні фактори. Таке місце проживання виступає як своєрідна адреса популяції. Якщо вона відома, то є ймовірність знайти в даному біотипі саме таку популяцію.
Але кожна популяція може бути охарактеризована ще й екологічною нішею. «Екологічна ніша» є функціональним поняттям. За уявленнями спеціалістів, які розробили концепцію екологічної ніші, вона є тим діапазоном умов, за яких живе та відтворює себе популяція. При цьому екологічна ніша сприймається не як обсяг фізичного простору, а як характеристика популяції стосовно всієї системи абіотичних.та біотичних факторів, за яких вона може існувати.
Щодо кожного конкретного фактору чи умов життя кожен вид має свою амплітуду, в якій він може існувати. Але оскільки факторів існування у тварин та рослин багато, то екологічну нішу можна уявити як область в багатомірному просторі факторів, у межах якої може існувати дана популяція.
Для кожної популяції характерна фундаментальна екологічна ніша, яка є комплексом екологічних факторів, необхідних для даного виду за відсутності конкурентів. Цей тип ніші відповідає потенційним можливостям виду. На відміну від цього реалізована екологічна ніша охоплює ту амплітуду умов, яка доступна виду за присутності його конкурентів. Реалізована ніша, як правило, тією чи іншою мірою менша за фундаментальну.
Співвідношення між екологічними нішами різних популяцій можуть бути дуже різноманітними - від майже повного збігу екологічних ніш до повного розмежування {рис. 6.1). У межах власної екологічної ніші кожна популяція є найбільш сильним конкурентом. Тому двом різним
популяціям з однією й тією ж нішею разом уживатися важко. У біоценозах постійно відбувається процес
диференціювання видів за
екологічними нішами.
Диференціювання за екологічними нішами є дуже важливим механізмом утворення угруповань рослин і тварин.
Воно забезпечує співіснування видів в одному і тому ж біоценозі. Видове різноманіття завжди вище тоді, коли процес диференціації ефективний, що спостерігається в мозаїчних багатих біоценозах. У тварин механізм диференціації за екологічними нішами часто буває досить сильним. Рослини, навпаки, часто мають подібні екологічні ніші, оскільки, в принципі, в них однакові
Рис. 6.1. Можливі співвідношення між екологічними нішами видів А та В: екологічні ніші можуть повністю накладатися одна на одну (1), частково збігатися (2), стикатися (3) або бути повністю розділеними (4).
джерела живлення - сонячна радіація, диференціація: з метою пом’якшення конкурентної боротьби за обпилювачів види можуть займати різні яруси або квітнуть у різний час тощо. При конструюванні штучних біоценозів урахування процесу диференціювання за екологічними нішами забезпечує створення стійких угруповань та отримання більшої кількості біопродукції. Так, для забезпечення високих та стабільних з року в рік урожаїв зеленої маси здавна практикувалися посіви суміші трав та бобових (наприклад, конюшина та тимофіївка). У таких сумішах рослини суттєво диференційовані за різними екологічними нішами: бобові споживають в основному фосфор, злаки - азот, немає конкуренції за опилювачів.
вода, поживні речовини ґрунту. Але й тут завжди є
6.4.