СПІВІСНУВАННЯ ПОПУЛЯЦІЙ - НОРМА ЇХ ІСНУВАННЯ
Взаємовідносини між видами рослин і тварин складають широкий спектр взаємодій - від несприятливих до взаємодопомоги. З часів Ч. Дарвіна в співіснуванні популяцій перш за все вбачали боротьбу - конкуренцію.
Дійсно, обмеженість ресурсів та високі потенціали розмноження неухильно ведуть до змагання між організмами. Біоценози практично завжди є багатовидовими біологічними системами. Тому кожна окрема популяція зазнає з боку всіх інших популяцій біоценозу сумарний конкурентний тиск. Цей ефект називають дифузною конкуренцією.Дифузній та попарній конкуренціям надається велика роль в організації біоценозів. На формування такого погляду великий вплив мали класичні досліди Г.Ф. Ґаузе (1934). Він провів серію дослідів із двома видами інфузорій, які відрізнялися одна від одної здатністю захоплювати їжу. Виявилося, що під впливом конкуренції один вид, конкурентно слабший, повністю випадав із популяційної суміші двох видів. Важливий екологічний механізм, що діє в такому випадку, отримав назву принципу конкурентного виключення. Цей принцип діє серед популяцій різних видів тварин та рослин. Так, у прісних водоймах один вид ряски Lemna gibba витісняє інший вид ряски L.polyrrhiza. Однак численні спостереження в природі показали, що конкурентні види існують в одних і тих же угрупованнях. Очевидно, що конкуренція, хоч і пригнічує партнерів та звужує їхні реалізовані екологічні ніші, однак не веде до повного випадання їх із біоценозів. Співіснування біологічних видів рослин та тварин із досить однаковими вимогами щодо довкілля є екологічною нормою.
Існує чимало механізмів забезпечення співіснування популяцій різних видів. Види використовують різні ресурси, та якщо характер необхідних їм ресурсів однаковий, то вони використовують їх у різний час. Найбільш відомий приклад - розподіл хижих тварин на нічних та денних. Це, зокрема, такі пари зі спорідненим положенням у трофічних ланцюгах: сови - соколи, коники - цвіркуни та ін.
Оскільки найбільша потреба в ресурсах у всіх рослин припадає на період цвітіння, у популяцій різних видів рослин, що ростуть разом, саме цвітіння розмежовується в часі. Такий же механізм/робить менш гострою конкуренцію за обпилювачів. Пом’якшує конкурентні взаємовідносини територіальність у тварин та ярусність у рослин: простір поділяється так, що співіснуючі конкуренти використовують різні його ділянки.
Важливим елементом в співіснуванні популяцій є принцип послуга за винагороду. Відповідно до цього принципу між
багатьма популяціями складається екологічний баланс, вони виявляються потрібними одне одному. Загальновідомі стосунки квіткових рослин і комах-запилювачів. Запилювачі надають «послугу» квітковим рослинам, переносячи пилок з квітки на квітку, а «винагородою» для них служить нектар. Мають місце і більш складні випадки. Так, у тропічних лісах ряд видів мурах розводить на рослинах тлю, солодкі виділення якої вони вживають в їжу. Тля - фітофаг і є консументом першого порядку, завдаючи певної шкоди рослинам, зате мурахи активно знищують і проганяють з рослин, на яких вони створюють свої ясла тлі, інших фітофагів - гусінь, листогризучих молюсків тощо. Створюється ціла система послуг і винагород.
6.5.