Католицькі ордени ченців

Ордени чернеців це організації католицьких монахів, що мають особливі устави. Створений для посилення впливу католицької церкви, переслідування інакомислячих, боротьби з єресями, Орден має суворо централізовану структуру.

Одним із перших католицьких орденів є Орден бенедиктинців (12 тис), заснований в Італії в VI ст. Бенедиктом Нурсійським. Особливим впливом Орден користувався в X­XI ст. Зараз бенедиктинців можна зустріти в цілому ряді країн Європи та Америки, во­ни мають свої школи та університети, періодичні видання.

В ХІ-ХПІ ст. виникає багато орденів чернецьких. Як відгалуження бенедиктинсько­го ордену в 1098 році у Франції виник Орден цистерціанців, на розвиток якого особли­во вплинув Бернар Клервоський, за іменем якого цей Орден став називатися бернар­динським (XII ст.).

Серед чернецьких орденів важливе місце належить так званим жебрацьким орде­нам: Францисканському — налічує 27 тис. чоловік і Домініканському — 10 тис. чоло­вік. Заснований на початку XII ст. Франциском Ассизьким; Орден францисканців отримав ряд привілеїв від Папи право проповіді і звершення таїнств, вільного викла­дання в університетах. В їх руках опинилась інквізиція. Орден домініканців, або «бра- тів-проповідників», був заснований в 1215 році Домініком. Він був призваний розгор­нути боротьбу проти середньовічної єресі, насамперед проти альбігойців (учасників єретичного руху ХІІ-ХШ ст. у Франції, спрямованого проти панівного становища като­лицької церкви в економічному й духовному житті середньовічного міста).

У 1534 році виник Орден єзуїтів (Товариство Ісуса), заснований Ігнатом Лойолою (1491-1556) для боротьби з Реформацією. Орден виступав як одна з найвойовничіших організацій католицької церкви. Він здійснював непримиренну боротьбу проти єресей, переслідував учених, боровся з вільнодумством, складав індекс заборонених книг, ак­тивно сприяв закріпленню необмеженої папської влади.

Єзуїти крім трьох чернецьких обітниць (безшлюбність, послух, бідність) дають та­кож обітницю абсолютної покори Римському Папі. В уставі Ордену записано: щоб не помилитися в житті необхідно біле називати чорним, якщо того вимагає церква. На ос­нові цього положення Орден єзуїтів розробив норми моралі. В їх основі лежать такі принципи:

1) пробабілізм — кожний вчинок людини можна вважати моральним, якщо він мо­же бути виправданий посиланням на Священне Писання;

2) право обмовки, подумки дає змогу виправдати такі діяння, що засуджуються (клятвовідступництво, хибна присяга). Тут уже посиланням на Священне писання ви­правдатись не можна. Якщо єзуїт подумки згадає слово «нон» («ні») перед хибною присягою, то він перед Богом буде чистим;

3) принцип керівного наміру — будь-який аморальний вчинок може бути виправда­ний, якщо він призначений для високої мети, для інтересів церкви.

Єзуїтський орден відрізняється тим, що не вимагає від своїх членів жити в монасти­рях і носити чернецький одяг. Члени Ордену можуть бути таємними членами. Тому да­ні про чисельність Ордену є приблизними — 86 тис. чоловік. Найбільше членів цього Ордену налічується в США — 8387 чоловік, Іспанії — 5234, ФРН — 1119 чоловік. У Польщі та Югославії члени єзуїтського Ордену цілком підпорядковані його голові — Чорному Папі (у Польщі — 712 чоловік, Югославії — 828 чоловік). В Чехо-Словаччині діє 400, Угорщині — 300, Литві, Латвії, Західній Україні і Білорусії — 120, у Китаї — 120, Румунії — 200 членів Ордену.

Вихованці єзуїтського Ордену монополізували всю державну діяльність. Варто під­креслити, що тільки в США Орден єзуїтів утримує 28 університетів й коледжей, 43 се­редніх школи, 13 юридичних і 5 медичних інститутів, 10 шкіл медичних сестер, 8 тех­нічних навчальних закладів. У різних країнах світу видається 1320 часописів загальним річним тиражем у 144 млн. примірників.

13.2.4.