Анкетне опитування населення

було започатковано в 30-ті роки 20 ст., коли Дж. Геллап провів передвиборний зондаж політичної ситуації. Сьогодні цей метод широко використовується в практиці політичного прогнозування.

Метою анкетних передвиборних досліджень є визначити на базі вибіркового статистичного аналізу думки виборців. Це має як практичне значення (коригування передвиборної кампанії відповідно до одержаного прогнозу стосовно можливих результатів голосування), так і наукове значення (аналіз чинників, які впливають на рішення виборців, вивчення залежності між соціологічними характеристиками виборців - вік, рівень освіти, стать, професія, рівень прибутку - та їхньою декларованою поведінкою на виборах). Анкетні дослідження й опитування мають і суттєві обмеження. По-перше, вони суб’єктивні, оскільки передбачають інтерпретацію формальних даних. По-друге, вони створюють штучну ситуацію, наближену до експерименту, хоча метою анкетних досліджень є встановлення істини в природних умовах.

Найперспективнішим методом наукового прогнозування в соціально-політичній сфері є метод моделювання, тобто імітації структури, процесу прогнозування й розвитку політичної системи в різноманітних структурних і функціональних моделях та розрахунок можливих тенденцій їхнього руху.