<<
>>

В. Суд

Процедура суду присяжних розглядалася у третьому розділі. Як уже зазначалося, цивільна та карна судові процедури досить схожі, хоча і мають певні відмінності. Однак відмінності досудової процедури цивільного та кримінального процесів впливають на суд.

Комплексний підхід до визначення фактів та свідчень цивільного процесу неприйнятний для кримінального 21. Якщо відповідач має право на озна-йомлення із свідченнями, що доводять його невинність, то інформацію прокурора

Адвокат має право на отримання копій свідчень, які розглядалися на закритому засіданні присяжних.

18 Див. LaFave & Israel, 10 (виноска 1).

19 Див. 373 U.S. 83 (1963). Див. також United States v.Bagley, 473 U.S.667 (1985) та розділ III.

Див. частину II.

21 Наприклад, письмові свідчення під присягою можна брати тільки за виключних обставин, коли необхідно зберегти свідчення до суду. Див. FRCrP 15(a).

264 Розділ VIII

проти відповідача він не може отримати. Через конституційне право відповідача не давати свідчень проти^себе~прокурор має обмежені можливості брати у нього свідчення 22. Звичайно досудові свідчення відповідача — це та інформація, яку він надає на свій розсуд після повідомлення про його право зовсім не давати свідчень. Єдине свідчення, яке захист може подавати без запиту прокурора,— це результати власного розслідування. Оскільки судді, що беруть участь у судовому слуханні, менше поінформовані про свідчення сторін, на судовому слуханні карної справи може виникати більше несподіванок, ніж під час цивільного процесу .

Ч Прокурор на суді має довести кожний пункт звинувачення проти відповідача у межах очевидності його провини . Ще одна відмінність карного процесу від цивільного полягає у тому, що для карного процесу менш характерними є добровільні домовленості між сторонами, які б давали змогу уникати представлення на суді доказів з окремих питань справи та визнавати допустимість певних речових доказів. Такі домовленості характерні насамперед для цивільного процесу. Вони є результатом тиску з боку судді, який не хоче гаяти часу на перевірку недоречних доказів. Відсутність таких домовленостей у кримінальному процесі свідчить про те, що суддя повинен витрачати більше часу на необхідне обгрунтування допустимості доказів.

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме В. Суд:

  1. Статья 76. Обязанности, возлагаемые судом на лицо, освобожденное от отбывания наказания с испытанием
  2. Статья 285. Несообщение капитаном названия своего судна при столкновении судов
  3. Статья 375. Постановление судьей (судьями) заведомо неправосудного приговора, решения, определения или постановления
  4. Статья 377. Угроза или насилие в отношении судьи, народного заседателя или присяжного
  5. Статья 378. Умышленное уничтожение или повреждение имущества судьи, народного заседателя либо присяжного
  6. Статья 379. Посягательство на жизнь судьи, народного заседателя либо присяжного в связи с их деятельностью, связанной с осуществлением правосудия
  7. 4. Правовi пiдстави розгляду трудових спорiв у районних (мiських) судах
  8. Конституційний Суд України, його завдання та функції
  9. Система господарських судів України
  10. Повноваження Верховного Суду України
  11. Раздел УК РФ об ответственности несовершеннолетних начинается со ст. 87, которая определяет, что несовершеннолетними признаются лица, которым к моменту совершения преступления исполнилось четырнадцать лет, но не исполнилось восемнадцати (ч. 1). При рассмотрении дел о преступлениях, совершенных несовершеннолетними, суд обязан принимать меры к точному установлению возраста (число, месяц, год рождения) несовершеннолетнего. В постановлении Пленума Верховного Суда РФ «О судебной практике по делам
  12. 20.2. Посягательства на судей и сотрудников органов предварительного расследования
  13. Непосредственным объектом этих преступлений является законная деятельность суда и органов предварительного расследования. Дополнительные объекты - жизнь, здоровье, неприкосновенность, честь и достоинство участников процесса.
  14. Неуважение к суду (ст. 297 УК РФ)
  15. Клевета в отношении судьи, присяжного заседателя, прокурора, следователя, лица, производящего дознание, судебного пристава, судебного исполнителя (ст. 298 УК РФ)
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -