Т Е С Т И

Питання № 1.

Яке визначення логіки буде вірним?

1) Логіка - філософська наука;

2) Логіка - наука про мислення;

3) Логіка - філософська наука, яка вивчає закони та форми людського мислення;

4) Логіка - наука, яка сприяє підвищенню культури мислення людини.

Питання № 2.

Яке відношення між поняттями : „злочинець”, „повнолітній”, „шахрай”?

1 )підпорядкув ання;

2) перехрещення;

3) суперечності;

4) перехрещення та підпорядкування.

Питання № 3.

Яке відношення міх поняттями: „законний”, „незаконний”.

1) перехрещення;

2) суперечності;

3) протилежності;

4) координації.

Питання № 4.

Поняття „закон”:

1) пусте;

2) абстрактне;

3) нереєстроване;

4) негативне.

Питання № 5.

Поняття „крадіжка”:

1) позитивне”;

2) негативне;

3) відносне;

4) реєстроване.

Питання № 6.

Поняття „інфляція”:

1) конкретне;

2) негативне;

3) абстрактне;

4) пусте.

Питання № 7.

В наведених прикладах знайдіть вірне обмеження поняття „слідчий”:

1) слідчий - прокурор району;

2) слідчий - прокурор області;

3) слідчий - юрист;

4) слідчий - старший слідчий.

Питання № 8.

В наведених прикладах знайдіть вірне узагальнення поняття „крадіжка”:

1) крадіжка - розбій;

2) крадіжка - злочин;

3) крадіжка - пограбунок;

4) крадіжка - крадіжка грошей.

Питання № 9.

Яке узагальнення форми мислення “поняття” буде вірним?

1) поняття - судження;

2) поняття - умовивід;

3) поняття - форма мислення.

4) поняття - абстрактне поняття.

Питання № 10.

Яке обмеження поняття „форма мислення” буде вірним?

1) форма мислення - закон;

2) форма мислення - форма ;

3) форма мислення - мислення;

4) форма мислення - судження.

Питання № 11.

Яке узагальнення поняття „науковий прогрес” буде вірним?

1) науковий прогрес - регрес;

2) науковий прогрес - розвиток;

3) науковий прогрес - духовний прогрес;

4) науковий прогрес - прогрес.

Питання № 12.

Який вид визначення у наведеному прикладі ?

„Позивач - особа, котра звертається до суду за захистом суперечного права шляхом пред'явлення позову”.

1) генетичне;

2) через рід і видову відмінність;

3) остенсивне;

4) номінальне.

Питання № 13.

Який вид визначення у наведеному прикладі?

„Образа - це навмисне приниження честі і гідності особи, виражене у непристойній формі”.

1) через рід і видову відмінність;

2) генетичне;

3) номінальне;

4) характеристика.

Питання № 14.

Яка помилка у визначенні: „Логіка - це філософська наука”:

1) визначення містить у србі коло;

2) визначення не чітке;

3) у визначенні дефінієндум менше дефінієнса;

4) у визначенні дефінієндум більше дефінієнса.

Питання № 15.

Яка помилка у визначенні: „Студент - людина, яка навчається”?

1) надто широке;

2) надто вузьке;

3) містить у собі коло;

4) визначення неоднозначне.

Питання № 16.

Який вид поділу поняття у наведеному прикладі: „Дії людей бувають передбачливими і непередбачливими”?

1) ділення через рід і видову відмінність;

2) ділення по певній основі;

3) дихотомічне ділення;

4) послідовне ділення.

Питання № 17.

Яка помилка у поділі поняття у наведеному прикладі: „Злочини бувають навмисними та посадовими”?

1) поділ не співмірний;

2) члени поділу не виключають один одного;

3) поділ здійснений не на одній і тій же основі;

4) основа поділу недостатня.

Питання № 18.

Чому поділ поняття у наведеному прикладі є невірним: „Рік ділиться на 12 місяців”:

1) ділення непослідовне;

2) ділення неповне;

3) це не ділення поняття, а ділення цілого на частини;

4) ділення не на одній і тій же підставі.

Питання №19.

В яких із наведених прикладів здійснюється поділ поняття:

1) за характером походження юридичні факти поділяються на конкретні і абстрактні;

2) квадрат ділиться на чотири кути;

3) людина - розумна істота;

4) війни бувають справедливими і несправедливими.

Питання №20.

Яка помилка у поділі поняття: „Поняття бувають абстрактними і конкретними, позитивними і негативними, пустими і непустими”

1) поділ не є співмірний;

2) поділ здійснюється не за однією і тією ж основою.

3) поділ не є послідовним;

4) поділ є безперервний.

Питання № 21.

Яка відповідь вірна? Поняття „кримінальний”

1) абстрактне;

2) конкретне;

3) пусте;

4) негативне.

Питання № 22.

Яке визначення поняття „форма мислення” є вірним?

1) це структура судження;

2) це структура умовиводу;

3) це структура поняття;

4) спосіб зв'язку елементів мислення.

Питання № 23.

Яке визначення „поняття” як форми мислення є вірним?

1) поняття - це думка про предмет;

2) поняття - форма мислення, в якій у безпосередній єдності відображаються істотні, найбільш загальні ознаки предметів чи явищ;

3) поняття - це форма мислення, в якій відображаються найбільш загальні закони розвитку природи і суспільства;

4) поняття - це форма мислення, в якій відображаються різні предмети і явища.

Питання № 24.

Яке відношення між поняттями : „спортсмен”, „економіст”, „жінка”, „людина”?

1) протилежності і підпорядкування;

2) перехрещення і підпорядкування;

3) координації і перехрещення;

4) протиріччя і підпорядкування.

Питання № 25.

Яке відношення між поняттями : „юрист”, „адвокат”, „прокурор”?

1) перехрещення;

2) підпорядкування;

3) протилежності

4) супідрядності.

Питання № 26.

Яке відношення між поняттями: „грамотний”, „неграмотний”

1) сумісності;

2) підпорядкування;

3) суперечності;

4) супідрядності.

Питання № 27.

Яке відношення між поняттями „революціонер”, „контрреволюціонер”?

1) перехрещення;

2) контрарності;

3) контрадікторності;

4) підпорядкування.

Питання № 28.

Яке відношення між поняттями : „менеджер”, „менеджер Петренко”?

1) підпорядкування;

2) перехрещення;

3) супідрядності;

4) протилежності.

Питання № 29.

Засновником науки логіки є:

1) Платон;

2) Лейбніц;

3) Бекон;

4) Арістотель.

Питання № 30.

Яке відношення між поняттями „прогрес”, „регрес”, „розвиток”?

1) супідрядності;

2) підпорядкування;

3) перехрещення;

4) протилежності і підпорядкування.

Питання № 31.

Яке відношення між поняттями : „злочин”, „крадіжка”, „пограбування”, „шахрайство”?

1) підпорядкування;

2) супідрядності;

3) перехрещення;

4) суперечності.

Питання № 32.

Обсягом поняття є:

1) усі властивості поняття, які в ньому мисляться;

2) усі риси предметів і явищ;

3) суттєві риси предметів;

4) усі предмети, які мисляться в понятті.

Питання № 33.

Змістом поняття є :

1) усі предмети, які мисляться в понятті;

2) усі ознаки, які мисляться в понятті;

3) усі ознаки, які належать предмету;

4) усі предмети і ознаки, які мисляться в понятті.

Питання № 34.

Якщо збільшується зміст поняття, то:

1) збільшується і його обсяг;

2) обсяг не зменшується;

3) обсяг поняття зменшується;

4) інколи зменшується, а інколи збільшується.

Питання № 35.

Яке поняття є терміном?

1) кожне поняття;

2) одиничне поняття;

3) поняття, зміст якого чітко визначений;

4) загальне поняття.

Питання № 36.

Вираз „Г.С.Сковорода - видатний український філософ” є :

1) поняттям;

2) умовиводом;

3) судженням;

4) терміном.

Питання № 37.

Вираз „столиця України” є:

1) поняттям;

2) судженням;

3) умовиводом;

4) абстрактним поняттям.

Питання № 38.

Вираз засновник науки логіки є:

1) судженням;

2) збиральним поняттям;

3) абстрактним поняттям;

4) конкретним поняттям.

Питання № 39.

У якому відношенні знаходяться поняття: „автор Кобзаря” і „ великий український поет Т.Г.Шевченко;

1) тотожності;

2) співпідпорядкування;

3) підпорядкування;

4) перехрещення.

Питання № 40.

Вираз „ Київ - столиця України є:

1) поняттям;

2) одиничним поняттям;

3) умовиводом;

4) судженням.

Питання № 41.

Поняття „продуктивність праці” є:

1) абстрактне;

2) конкретне ;

3) пусте;

4) одиничне.

Питання № 42.

Поняття „повзуча інфляція” є:

1) конкретне;

2) абстрактне;

3) одиничне;

4) реєстроване.

Питання № 43.

Поняття „повзуча інфляція» є:

1) абстрактне;

2) конкретне;

3) одиничне;

4) негативне.

Питання № 44.

Поняття „гіперінфляція” є:

1) позитивне;

2) негативне;

3) одиничне;

4) пусте.

Питання № 45.

У якому відношенні знаходяться поняття „інфляція”, „гіперінфляція”, „повзуча інфляція”?

1) супідрядності;

2) підпорядкування;

3) несумісності;

4) перехрещення.

Питання № 46.

Поняття „добро” є :

1) відносне, конкретне, позитивне;

2) позитивне, абстрактне;

3) позитивне, абстрактне, пусте;

4) реєстроване, безвідносне, одиничне.

Питання № 47.

Поняття „конкурентоздатний” є:

1) відносне;

2) конкретне;

3) реєстроване;

4) абстрактне.

Питання № 48.

Поняття „споживча вартість” є:

1) реєстроване і одиничне;

2) пусте і абстрактне;

3) негативне і абстрактне;

4) конкретне і позитивне.

Питання № 49.

Поняття „злочинець” і „злочинність” є :

1) порівнюваними;

2) сумісними;

3) несумісними;

4) непорівнюваними.

Питання № 50.

Поняття „засіб виробництва; і „феодалізм” є:

1) непорівнюваними;

2) порівнюваними;

3) сумісними;

4) несумісними.

Питання № 51.

У наведених прикладах знайдіть логічну операцію обмеження поняття „газета”

1) газета - періодичне видання;

2) газета - газета „Вісник”;

3) газета - орган друку;

4) газета - журнал.

Питання № 52.

У наведених прикладах знайдіть логічну операцію обмеження поняття „засіб виробництва”:

1) засіб виробництва - продуктивні сили суспільства;

2) засіб виробництва - виробничі відносини;

3) засіб виробництва - капіталістичний засіб виробництва;

4) засіб виробництва - виробництво.

Питання № 53.

У наведених прикладах знайдіть логічну операцію узагальнення поняття:

1) гіпотеза - теорія;

2) гіпотеза - версія;

3) гіпотеза - ідея;

4) гіпотеза - форма наукового пізнання.

Питання № 54.

Які визначення понять бувають?

1) абстрактні;

2) конкретні;

3) реальні;

4) нереальні.

Питання № 55.

Визначення понять бувають:

1) абстрактними;

2) конкретними;

3) нереальними;

4) номінальними.

Питання № 56.

Визначення понять бувають:

1) генетичними;

2) конкретними;

3) реєстрованими ;

4) абстрактними.

Питання № 57.

В наведених судженнях знайдіть категоричне судження:

1) матерія існує;

2) усі договори є угоди;

3) кожен злочин повинен бути розкритий;

4) ця людина або адвокат або суддя.

Питання № 58.

У наведених судженнях знайдіть судження існування:

1) деякі висловлювання мають значення істинності;

2) усі юристи вивчають логіку;

3) деякі підприємства не є рентабельними;

4) диму без вогню не буває.

Питання № 59.

У наведених судженнях знайдіть судження з відношенням:

1) тертя - джерело тепла;

2) людина - розумна істота;

3) електрон - негативно заряджена елементарна частка;

4) усяка істина є конкретною.

Питання № 60.

Судження „Іван брат Петра” є :

1) судження існування;

2) судження категоричне;

3) судження з відношенням;

4) судження загальне.

Питання № 61.

Скільки термінів має просте судження?

1) два;

2) один;

3) чотири;

4) три.

Питання № 62.

Судження „Закон є нормативний акт” є:

1) складне;

2) конкретне;

3) абстрактне;

4) загальне.

Питання № 63.

У наведених судженнях знайдіть загально-стверджувальне судження:

1) деякі юристи - адвокати;

2) більшість студентів у групі навчається добре;

3) деякі гриби з'являються уже навесні;

4) Арістотель - засновник науки логіки.

Питання № 64.

У наведених судженнях знайдіть частково-стверджувальне судження:

1) усі договори є угоди;

2) Лондон - столиця Англії;

3) деякі ссавці живуть у воді;

4) усі метали - електропровідні.

Питання № 65.

Судження “якщо А, то В” є:

1) кон'юнктивне;

2) диз’юнктивне;

3) імплікативне;

4) еквівалентне.

Питання № 66.

Судження „Київ столиця України і місто, яке лежить на Дніпрі” є:

1) імплікативне;

2) кон'юнктивне;

3) еквівалентне;

4) диз'юнктивне.

Питання № 67.

Судження „А тоді і тільки тоді, коли В” є:

1) еквівалентним;

2) кон'юнктивнтм;

3) диз’юнктивним;

4) імплікативним.

Питання № 68.

У наведених судженнях знайдіть кон’юнктивне судження:

1) „А і В”;

2) „Якщо А, то В”;

3) „А тоді і тільки тоді, коли В”;

4) „А або В”.

Питання № 69.

У наведених судженнях знайдіть модальне судження:

1) Усі математики добре рахують;

2) Тепло передається від більш нагрітих тіл до менш нагрітих тіл;

3) Деякі птиці відлітають у теплі краї;

4) Усі люди прагнуть до щастя.

Питання № 70.

Скільки термінів повинно бути у простому судженні?

1) два;

2) один;

3) чотири;

5) три,

Питання № 71.

У загальностверджувальному судженні суб'єкт:

1) нерозподілений;

2) завжди розподілений;

3) інколи розподілений, а інколи нерозподілений;

4) завжди нерозподілений.

Питання № 72.

У загальнозаперечуваному судженні суб'єкт і предикат:

1) нерозподілені;

2) завжди розподілені;

3) суб'єкт розподілений, а предикат нерозподілений;

4) предикат розподілений, суб'єкт нерозподілений.

Питання № 73.

У частковостверджувальному судженні суб’єкт і предикат:

1) завжди розподілені;

2) завжди нерозподілені;

3) суб'єкт розподілений, а предикат нерозподілений;

4) суб'єкт нерозподілений, а предикат може бути розподілений, а може бути нерозподілений.

Питання № 74.

У загальностверджувальному судженні предикат:

1) завжди нерозподілений;

2) завжди розподілений;

3) може бути нерозподілений, а може бути розподілений;

4) розподілений, якщо розподілений суб'єкт.

Питання № 75.

У частковозаперечуваному судженні суб'єкт і предикат:

1) нерозподілені;

2) розподілені;

3) суб'єкт розподілений, а предикат;

4) суб'єкт нерозподілений, а предикат розподілений. Питання № 76.

Між якими судженнями є відношення протилежності (контрарності)?

1) а -1;

2) А - Е;

3) І - О;

4) О - Е.

Питання № 77.

Між якими судженнями є відношення суперечності (контрадікторності)?

1) а - О;

2) А- Е;

3) І - Е;

4) Е - А.

Питання № 78.

Між якими судженнями є відношення підпорядкування?

1) а - О;

2) І - О;

3) А -1;

4) А - Е.

Питання № 79.

Між якими судженнями є відношення субконтрарності?

1) І - О;

2) Е -1;

3) І - О;

4) О - А.

Питання № 80.

Контрадікторні судження можуть бути:

1) обидва істинними;

2) обидва хибними;

3) інколи істинними, а інколи хибними;

4) одне повинно бути обов'язково істинним, а інше хибним. Питання № 81.

Контрарні (протилежні) судження можуть бути:

1) обидва істинними;

2) обидва хибними;

3) інколи істинними, а інколи хибними;

4) не істинними і не хибними.

Питання № 82.

Між якими судженнями є відношення субконтрарності?

1) а - Е;

2) Е - О;

3) А -1;

4) І - О.

Питання № 83.

Між якими судженнями є відношення підпорядкування?

1) а -1;

2) А - О;

3) А - Е;

4) Е -1.

Питання № 84.

Між якими судженнями є відношення протиріччя?

1) І - О;

2) О - А;

3) А -1;

4) Е - О.

Питання № 85.

В якому із суджень має відношення протилежності?

1) Е -1;

2) І - О;

3) А - Е;

4) О - Е.

Питання № 86.

В наведених судженнях знайдіть загально-заперечуване судження:

1) Місяць не має атмосфери;

2) деякі злочинці є малолітками;

3) будь-який злочин є діянням суспільно небезпечним;

4) деякі студенти нашої групи не приймали участі у змаганнях.

Питання № 87.

Визначення понять бувають :

1) абстрактними;

2) реєстрованими;

3) відносними;

4) генетичними.

Питання № 88.

Визначення понять бувають:

1) абстрактними;

2) конкретними;

3) через рід і видову відмінність;

4) нереєстрованими.

Питання № 89.

Визначення поняття повинно бути:

1) одиничним;

2) загальним;

3) абстрактним;

4) співрозмірним.

Питання № 90.

Визначення поняття не повинно бути:

1) негативним;

2) нескінченним;

3) номінальним;

4) реальним.

Питання № 91.

Визначення поняття повинно бути:

1) відповідним;

2) повним;

3) складним;

4) чітким.

Питання № 92.

Тавтологія це:

1) занадто широке визначення;

2) визначення, в якому визначальне поняття лише повторює визначуване;

3) негативне визначення;

4) позитивне визначення.

Питання № 93.

Характеристика це :

1) просте речення;

2) складне речення;

3) перелік найважливіших ознак предмета;

4) демонстрація предмета.

Питання № 94.

Надто широке визначення :

1) визначення, яке має характер кола;

2) визначення, в якому обсяг визначаючого менший від обсягу визначуваного поняття;

3) визначення, в якому обсяг визначаючого більший від обсягу визначуваного поняття;

4) визначення, яке є співмірним.

Питання № 95.

Опис це:

1) класифікація предметів;

2) ідентифікація предметів;

3) перелік предметів;

4) перелік якихось особливих зовнішніх ознак, на основі яких описує мий предмет відрізняють від інших предметів.

Питання № 96.

Поділ поняття це:

1) порівняння понять;

2) характеристика предметів, що входять в обсяг поняття;

3) розкриття обсягу родового поняття через перелік його видів;

4) визначення змісту поняття.

Питання № 97.

Поділюване поняття це:

1) поняття, яке визначається;

2) поняття, обсяг якого ділиться;

3) поняття, яке протиставляється іншому поняттю;

4) поняття, яке визначається через рід і видову відмінність.

Питання № 98.

Основа поділу поняття це:

1) ознака, за допомогою якої обсяг поняття ділиться на види;

2) обсяг поняття;

3) зміст поняття;

4) перелік найважливіших ознак предметів, які мисляться у понятті.

Питання № 99.

Поділ поняття має бути:

1) нескладним;

2) безпосереднім;

3) чітким;

4) співмірним.

Питання № 100.

Поділ поняття має відбуватися:

1) на науковій основі;

2) на одній основі.

3) на декількох основах;

4) тільки на двох основах.

Питання № 101.

Члени поділу поняття можуть:

1) співпадати;

2) перехрещуватися;

3) повинні виключати один одного;

4) не повинні виключати один одного.

Питання № 102.

Поділ поняття має бути:

1) повним;

2) конкретним;

3) безперервним;

4) обґрунтованим.

Питання № 103.

Простий поділ поняття це:

1) дихотомічний поділ;

2) поділ поняття за якоюсь основою на супідрядні види;

3) поділ поняття за двома основами на супідрядні види;

4) безперервний поділ поняття за двома основами.

Питання № 104.

Дихотомічний поділ поняття це:

1) поділ поняття за якоюсь основою на супідрядні види;

2) розподіл предметів на класи за якоюсь ознакою;

3) поділ поняття за двома основами на супідрядні види;

4) поділ поняття на два протилежні поняття.

Питання № 105.

Дефінієндум це:

1) негативне поняття;

2) позитивне поняття;

3) конкретне поняття;

4) визначувальне поняття.

Питання № 106.

Дефінієнс це:

1) поняття, яке визначається;

2) негативне поняття;

3) пусте поняття;

4) визначальне поняття.

Питання № 107.

Судження це:

1) форма мислення, в якій що-небудь стверджується або заперечується про предмети та явища;

2) форма мислення, в якій відображаються найбільш загальні, суттєві ознаки предметів;

3) форма мислення, в якій відображаються певні відносини між думками.

4) думка, яка має складну структуру.

Питання № 108.

Суб'єкт це:

1) просте поняття;

2) предмет мислення;

3) поняття, яке розкриває деякі риси предметів;

4) безвідносне поняття.

Питання № 109.

Судження з виділяючим суб'єктом це:

1) судження без предиката;

2) судження екзистенціальне;

3) судження складне;

4) судження, в якому йдеться про те, що ознака, виражена предикатом, належить тільки даному предмету.

Питання № 110.

Судження з виділяючим предикатом це:

1) судження без суб'єкта;

2) судження, в якому що-небудь стверджується або заперечується;

3) судження, в якому йдеться про те, що предмету думки властивий тільки даний предикат;

4) судження, в якому йдеться про те, що ознака, виражена предикатом, належить тільки даному предмету.

Питання № 111.

Судження дійсності це:

1) судження, яке відображає те, що є в дійсності;

2) складне судження;

3) судження про те, може бути;

4) проблематичне судження.

Питання № 112.

Судження можливості це:

1) судження, яке має три терміни;

2) судження екзистенціальне;

3) судження, яке відображає неминучість існування якогось предмета;

4) судження про те, що може здійснитися.

Питання № 113.

Проблематичне(імовірне) судження це:

1) судження з відношенням;

2) в якому ознака стверджується або заперечується щодо предмета думки лише здогадно.

3) судження, яке відображає неминучість існування якого-небудь предмета;

4) судження, в якому відображається факт існування або не існування якого-небудь предмета.

Питання № 114.

Достовірне судження це:

1) судження, в якому з певною визначеністю виражається належність або неналежність ознаки предмету;

2) судження проблем аттичне;

3) судження, в якому виражається здогадка про належність або неналежність ознаки предмету;

4) судження, в якому, яке відображає щось як вже існуюче.

Питання № 115.

Під законом логіки розуміють:

1) найбільш загальний зв'язок між предметами і явищами;

2) певний нормативний акт;

3) закон Божий;

4) внутрішній, необхідний, суттєвий зв'язок між думками.

Питання № 116.

Формально-логічні закони це:

1) закони розвитку природи;

2) закони розвитку суспільства;

3) закони правильної побудови і зв'язку думки;

4) закони пізнавальної діяльності.

Питання № 117.

Об'єктивність законів логіки полягає в тому, що:

1) вони не створені людським розумом(діють незалежно від усвідомлення їх людиною);

2) вони створюються людським розумом в процесі теоретичної діяльності.

3) вони діють в природі;

4) вони діють у суспільстві і пізнавальній діяльності.

Питання № 118.

Загальнолюдський характер законів логіки полягає в тому що:

1) вони можуть використовуватися кожною людиною;

2) вони використовуються тільки освіченою людиною;

3) вони використовуються тільки в науковій діяльності;

4) вони єдині для усіх людей і діють у будь -якому мисленому акті, на усіх рівнях мислення.

Питання № 119.

Закон тотожності вимагає:

1) в процесі міркування мислити усі ознаки предмета;

2) мислити тільки ті ознаки, які потрібні для вирішення наукової проблеми;

3) в процесі міркування про якийсь предмет необхідно мислити саме цей предмет і не можна його підміняти іншим предметом думки;

4) висловлюватися окремо про кожен предмет, що мислиться в обсязі поняття.

Питання № 120.

В процесі висловлювання поняття мають уживатися тільки:

1) в одному й тому ж значенні;

2) в різних значеннях;

3) інколи в різних, а інколи в нерівних значеннях;

4) тільки в протилежних значеннях.

Питання № 121.

Закон суперечності твердить:

1) два протилежні висловлювання є одночасно істинними;

2) два протилежні висловлювання не є одночасно істинними;

3) два протилежні висловлювання є одночасно істинними і одночасно хибними;

4) два протилежні висловлювання не є одночасно істинними і не є одночасно хибними.

Питання № 122.

Із двох суджень, в яких одне заперечує те, що стверджує в другому:

1) одне неодмінно істинне;

2) одне неодмінно істинне, а інше невизначене;

3) одне неодмінно хибне, а інше невизначене;

4) одне необхідно хибне, а інше неодмінно істинне.

Питання № 123.

Символічно закон суперечності виражається так:

1) А л А;

2) Ал А;

3) А V А;

4 ) А /\ В.

Питання № 124.

Символічно закон тотожності виражається так:

1) A ? А

2) A ? А ;

3) A →B;

4) А л А.

Питання „№ 125.

Закон суперечності діє по відношенню до суджень:

1) А -1;

2) Е - О;

3) І - О;

4) А - Е.

Питання № 126.

Згідно з законом виключеного третього два суперечні судження про предмет можуть бути:

1) разом істинними і разом хибними;

2) разом тільки хибними;

3) разом тільки істинними;

4) не можуть бути разом хибними і разом істинними.

Питання № 127.

Згідно з законом виключеного третього по відношенню до двох суперечних суджень є така вимога:

1) вони не можуть бути разом одночасно хибними;

2) вони можуть бути разом одночасно істинними;

3) між ними може бути третє судження, яке буде обов'язково істинним;

4) між ними може бути третє судження, яке буде обов'язково хибним.

Питання № 128.

Закон виключеного третього діє по відношенню до суджень:

1) Е -О;

2) І - О;

3) І - А;

4) Е -1.

Питання № 129.

Закон виключеного третього символічно зображується так:

1) AaA ;

2) A ? a

3) A V a ;

4) A a A.

Питання № 130.

Закон достатньої підстави формулюється так:

1) не можуть бути разом істинними два протилежні судження;

2) не можуть бути разом хибними два суперечливих судження;

3) будь-яка думка може бути істинною тільки тоді, коли вона обґрунтована;

4) бувають думки, які не можуть бути логічно обґрунтованими.

Питання № 131.

Закон достатньої підстави забезпечує:

1) несуперечливість нашого мислення;

2) послідовність нашого мислення;

3) обґрунтованість і доказовість нашого мислення;

4) тотожність думки самій собі.

Питання № 132.

Умовиводом називається форма мислення:

1) в якій дещо стверджується або заперечується;

2) в якій з одного або кількох суджень виводиться нове судження;

3) в якій відображаються найбільш загальні, суттєві ознаки предметі;

4) в якій є три терміни.

Питання № 133.

Засновок умовиводу це :

1) судження, із яких виводиться нове судження;

2) нове судження;

3) Загально-стверджувальне судження;

4) Загально-заперечуване судження.

Питання № 134.

Висновок умовиводу це:

1) судження, із яких виводиться нове судження;

2) судження існування;

3) судження, виведене із засновків;

4) судження, в якому міститься суб'єкт висновку.

Питання № 135.

Засновки, з яких роблять висновки мають бути:

1) завжди істинними;

2) інколи істинними, а інколи хибними;

3) якщо один хибний, то інший повинен бути істинним;

4) якщо один істинний, то інший хибний.

Питання № 136.

Безпосереднім називається умовивід:

1) в якому висновок робиться з декількох засновків;

2) в якому висновок робиться необгрунтовано;

3) в якому висновок робиться із одного засновку;

4) в якому висновок робиться із хибних засновків. Питання № 137.

Опосередкованим називається умовивід:

1) в якому висновок робиться із декількох засновків;

2) в якому висновок робиться із одного засновку;

3) в якому висновок є істинним;

4) в якому висновок є хибним. Питання № 138.

Перетворення - це логічна операція, унаслідок якої:

1) з вихідного судження утворюють нове рівнозначне судження, але протилежної якості;

2) суб'єкт вихідного судження стає предикатом, а предикат суб'єктом;

3) в ході якої одночасно здійснюється перетворення і обернення.

4) в ході якої не здійснюється перетворення і обернення. Питання № 139.

Обернення - це логічна операція, унаслідок якої:

1) з вихідного судження утворюють нове рівнозначне судження, але протилежної якості;

2) в ході якої одночасно здійснюється перетворення і обернення;

3) в ході якою здійснюється тільки перетворення;

4) в ході якої суб'єкт і предикат міняються місцями. Питання № 140.

Протиставлення предикату - це логічна операція в результаті якої:

1) суб'єкт і предикат міняються місцями;

2) змінюється тільки якість вихідного судження;

3) змінюється тільки кількість вихідного судження;

4) одночасно здійснюється і перетворення і обернення судження. Питання № 141.

Загальностверджувальні судження перетворюються в судження:

1) і;

2) О;

3) Е;

4) А.

Питання № 142.

Загальнозаперечувані судження перетворюються в судження:

1) Е;

2) О;

3) І;

4) А.

Питання № 143.

Частковостверджувальне судження перетворюється в судження:

1) О;

2) А;

3) Е;

4) І.

Питання № 144.

Частковозаперечуване судження перетворюється в судження:

1) А;

2) Е;

3) І;

4) О.

Питання № 145.

Загальностверджувальні судження перетворюються в судження:

1) А;

2) Е;

3) і;

4) О.

Питання № 146.

Загальностверджувальні судження обертаються в судження:

1) О;

2) тільки в А;

3) тільки в І;

4) в А і в І.

Питання № 147.

Загальнозаперечувані судження обертаються в судження:

1) Е;

2) А;

3) І;

4) О.

Питання № 148.

Частковостверджувальні судження обертаються в судження:

1) І і А;

2) Е і О;

3) тільки в І;

4) тільки в А.

Питання № 149.

Частковостверджувальні судження, в яких Р розподілений, а S нерозподілений, обертаються в судження:

1) Е;

2) А;

3) і;

4) А і І.

Питання № 150.

Частковостверджувальні судження, в яких S і Р нерозподілені, обертаються в судження:

1) і;

2) О;

3) А;

4) А і І.

Питання № 151.

Частковозаперечувані судження обертаються в судження:

1) А;

2) І;

3) Е;

4) не обертаються.

Питання № 152.

Загальностверджувальне судження за допомогою

протиставлення предикату перетворюється в судження :

1) Е;

2) А;

3) О;

4) І.

Питання № 153.

Загальнозаперечуване судження за допомогою протиставлення предикату перетворюється в судження:

1) О;

2) А;

3) Е;

4) І.

Питання № 154.

Частковостверджувальне судження за допомогою протиставлення предикату перетворюється в судження:

1) А;

2) І;

3) не перетворюється;

4) О.

Питання № 155.

Частковозаперечуване судження за допомогою протиставлення предікату перетворюється в судження:

1) Е;

2) О;

3) не перетворюється;

4) І.

Питання № 156.

Простий категоричний силогізм це:

1) неопосередкований умовивід;

2) простий умовивід;

3) складний умовивід;

4) умовивід, який складається із двох засновків і висновку, які є категоричними судженнями.

Питання № 157.

У категоричному умовиводі повинно бути термінів:

1) два;

2) три;

3) чотири;

4) не більше чотирьох.

Питання № 158.

У категоричному силогізмі розрізняють такі терміни:

1) менший, більший і середній;

2) більший і два середніх;

3) середній і два більших;

4) середній, більший і двоє менших.

Питання № 159.

Менший термін це :

1) термін, який займає місце предиката у висновку;

2) термін, який не займає місце суб'єкта у висновку;

3) термін, який займає місце суб'єкта у висновку;

4) термін, який займає місце предиката і суб'єкта у висновку.

Питання № 160.

Більший термін це:

1) термін, який займає місце предиката у висновку;

2) термін, який займає місце суб'єкта у висновку;

3) термін, який не займає місце предиката у висновку;

4) термін, який займає місце предиката і суб'єкта у висновку. Питання № 161.

У категоричному силогізмі середній термін це:

1) поняття, яке входить до більшого засновку;

2) поняття, яке входить меншого засновку;

3) поняття, яке не входить до більшого засновку;

4) поняття, яке входить до обох засновків.

Питання № 162.

Більший засновок це:

1) засновок, у якому наявний менший термін;

2) засновок, у якому наявний більший термін;

3) засновок, у якому наявні більший і менший терміни;

4) засновок, у якому не є наявним більший термін.

Питання № 163.

Менший засновок це:

1) засновок, у якому наявний більший термін;

2) засновок, у якому наявний менший термін;

3) засновок, у якому не наявний менший термін;

4) засновок, у якому наявні більший і менший терміни.

Питання № 164.

У кожному силогізмі повинно бути:

1) чотири терміни;

2) п'ять термінів;

3) два терміни;

4) три терміни.

Питання № 165.

Якщо термін нерозподілений у засновку, то у висновку він:

1) обов'язково розподілений;

2) інколи розподілений, а інколи нерозподілений;

3) теж нерозподілений;

4) майже завжди нерозподілений.

Питання № 166.

Середній термін має бути розподіленим:

1) у більшому засновку;

2) у меншому засновку;

3) хоча б у одному із засновків;

4) не у більшому і не у меншому засновках.

Питання № 167.

Із двох заперечних засновків силогізму:

1) можна зробити висновок, який є заперечуваним судженням;

2) можна зробити висновок, який є частковозаперечуваним судженням;

3) не можна зробити ніякого висновку;

4) можна зробити висновок, який є частковостверджувальним судженням.

Питання № 168.

Якщо у силогізмі один засновок є заперечуваним судженням, то висновок буде судженням:

1) заперечуваним;

2) стверджувальним;

3) незаперечуваним;

4) заперечуваним або стверджувальним.

Питання № 169.

Із двох часткових засновків силогізму:

1) можна зробити висновок, який є судженням загальностверджувальним;

2) можна зробити висновок, який є судженням загальнозаперечуваним;

3) можна зробити висновок, який є судженням частковим;

4) не можна зробити ніякого висновку.

Питання № 170.

Якщо один із засновків судження часткове, то висновок буде судженням:

1) загальним;

2) частковостверджувальним;

3) частковим;

4) заперечуваним.

Питання № 171.

Фігурами силогізму називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної:

1) розташуванням більшого терміна;

2) розташуванням меншого терміна;

3) розташуванням середнього терміна;

4) розташуванням усіх термінів.

Питання № 172.

У першій фігурі середній термін займає місце:

1) суб'єкта у більшому засновку і предиката - в меншому;

2) предиката у більшому засновку;

3) предиката і суб'єкта у меншому засновку;

4) предиката і суб'єкта у більшому засновку.

Питання № 173.

У другій фігурі середній термін займає місце:

1) суб'єкта у більшому засновку;

2) суб'єкта у меншому засновку;

3) суб'єкта і предиката у більшому засновку;

4) предиката у більшому і меншому засновках.

Питання № 174.

У третій фігурі середній термін займає місце:

1) предиката в обох засновках;

2) суб'єкта в обох засновках;

3) предиката у більшому засновку;

4) суб'єкта і предиката у меншому засновку.

Питання № 175.

У четвертій фігурі простого категоричного силогізму середній термін займає місце:

1) суб'єкта у більшому засновку;

2) предиката у більшому засновку;

3) предиката у більшому засновку і суб'єкта у меншому засновку;

4) суб'єкта у більшому засновку і предиката у меншому засновку.

Питання № 176.

Модусами силогізму називаються:

1) різновидності фігур, які відрізняються одна від одної кількістю і якістю суджень, котрі складають їх засновок й висновок;

2) різновидності тільки першої і другої фігур;

3) різновидності тільки третьої і четвертої фігур;

4) різновидності фігур, які відрізняються одна від одної більшими засновками.

Питання № 177.

Яка фігура умовиводу:

Усі планети обертаються навколо Сонця.

Земля - планета.

Отже, Земля обертається навколо Сонця.

1) четверта;

2) третя;

3) перша;

4) друга.

Питання № 178.

В умовиводі:

Деякі планети сонячної системи мають атмосферу. Деякі планети сонячної системи не мають атмосфери.

Отже,....

висновок не витікає тому, що:

1) в умовиводі два терміни;

2) в умовиводі три терміни;

3) в умовиводі чотири терміни;

4) в умовиводі обидва засновки загальностверджувальні судження.

Питання № 179.

В умовиводі :

Усі метали електропровідні. Вода електропровідна.

Отже, вода....

висновок не витікає тому, що:

1) відсутній середній термін;

2) середній термін не розподілений в жодному засновку;

3) обидва засновки загальні судження;

4) обидва засновки часткові судження.

Питання № 180.

В умовиводі :

Усі електрони - елементарні частки.

Деякі елементарні частки складають структуру атома.

Отже, деякі елементарні частки складають структуру атома.

висновок з необхідністю витікає тому, що:

1) середній термін нерозподілений;

2) обидва засновки часткові судження;

3) модус третьої фігури є правильним;

4) порушено правило першої фігури.

Питання № 181.

В умовиводі:

Усі студенти повинні здавати іспити.

Усі студенти навчаються.

Отже,....

висновок повинен бути судженням:

1) частковостверджувальним;

2) частковозаперечуваним;

3) загальностверджувальним;

4) загальнозаперечуваним.

Питання № 182.

В умовиводі:

Усі істини - об’єктивні.

Деякі істини є істинами математики.

Отже. деякі об’єктивні істини є істинами математики. фігура є:

1) першою;

2) другою;

3) третьою;

4) четвертою.

Питання № 183.

В умовиводі:

Деякі письменники - просвітники.

Деякі просвітники - матеріалісти.

Отже,.. висновок з необхідністю не витікає тому, що:

1) відсутній середній термін;

2) обидва засновки загальні судження;

3) обидва засновки заперечувані судження;

4) обидва засновки судження часткові.

Питання № 184.

AB \ А

⁴⁾ Чг-

Питання № 185.

Знайдіть модус простої конструктивної дилеми:

1)

(A→ В)л(^-Д), AvC.

2)

В../

(A→B)a(C→B∖AvC.

3)

(A→B)λ(B→C),BvC.

9

₄₎ ^a→B,^b

А

Питання № 186.

Знайдіть модус складної конструктивної дилеми:

1)

(A→BV(C→A),AvC.

2)

BvA

(a→B)λ(A→ Д),Bv Д ;

3)

4)

_ А a→b,b.

А ⁹

(A→ B)λ(BvC), AvC

Питання № 187.

Знайдіть модус простої деструктивної дилеми: (A→ B)λ( A→ C), BvC'

—: 9

1)

2)

А _ _

(A→ B)λ(B→C), BvC'

—7 9

3)

4)

_ А

A→B,B'

А; _ _

(A B)λ( A→ C), BaC

Питання № 188.

Знайдіть модус складної деструктивної дилеми: _n (A→B)λ(A→C),BvC'

¹⁾. 9

Питання № 189.

Ентимема це:

1) складний силогізм;

2) простий силогізм;

3) полісилогізм;

4) силогізм, у якому не висловлюється один засновок або висновок.

Питання № 190.

Сорит це:

1) складний силогізм;

2) складноскорочений силогізм, в якому не висловлюються більші або менші засновки і всі висновки, крім останнього.

3) складноскорочений силогізм, в якому висловлюються більші або менші засновки і всі висновки, крім останнього;

4) прогресивний полісилогізм.

Питання № 191.

Індукція буває:

1) популярна;

2) складна;

3) проста;

4) загальна.

Питання № 192.

Індукція буває:

1) проста;

2) загальна;

3) наукова;

4) складна.

Питання № 193.

Науковою індукцією є:

1) метод єдиної подібності;

2) аналіз;

3) синтез;

4) абстрагування.

Питання № 194.

Умовивід:

А має ознаки aβcd.

В має ознаки авс.

Імовірно, що В має ознаку d.

відноситься до:

1) умовних умовиводів;

2) умовно-розділових умовиводів;

3) умовно-категоричних умовиводів;

4) умовиводів по аналогії.

Питання № 195.

Доведення це:

1) обґрунтування тези;

2) спростування тези;

3) демонстрація;

4) основа.

Питання № 196.

Прямим доведенням називається:

1) доведення, у якому теза обґрунтовується аксіомами;

2) доведення, у якому теза обґрунтовується теоремами;

3) доведення, у якому теза обґрунтовується аксіомами,

теоремами і теоріями;

4) доведення, у якому теза обґрунтовується безпосередньо аргументами.

Питання 197.

Непряме доведення це:

1) доведення, у якому теза обґрунтовується безпосередньо аргументами;

2) доведення, у якому теза обґрунтовується аксіомами;

3) доведення, у якому істинність тези обґрунтовується шляхом встановлення хибності антитези;

4) доведення, у якому відсутні аргументи.

Питання № 198.

Апагогічне доведення це:

1) пряме доведення;

2) доведення, у якому теза обґрунтовується безпосередньо аргументами;

3) непряме доведення, в якому з антитези виводять наслідки, що суперечать дійсності;

4) доведення, в якому відсутні аргументи.

Питання № 199.

Спростування це:

1) пряме доведення;

2) обґрунтування хибності тези;

3) непряме доведення, в якому з антитези виводять наслідки, що суперечать дійсності.

4) обґрунтування хибності тези або невідповідності правилам доведення тези, аргументів чи демонстрації.

Питання № 200.

Розділове доведення це:

1) пряме доведення;

2) доведення, в якому теза обґрунтовується шляхом виключення усіх членів розділового судження, окрім одного, що є доказуваною тезою;

3) доведення, в якому теза обґрунтовується шляхом виключення усіх членів розділового судження;

4) доведення, в якому теза обґрунтовується безпосередньо аргументами.