Класифікація та види суджень за кількісною і якісною характеристикою та їх відношення
а) класифікація суджень
Кожне судження володіє якістю і кількістю одночасно.
За якістю судження поділяються на стверджувальні і заперечувальні, а за кількістю бувають одиничні, часткові та загальні.
Одиничне судження - це судження, у якому щось стверджується чи заперечується про один предмет. Наприклад: «Львів - обласний центр Львівської області». «Львів не є столицею України» - S є P або S не є P.
Часткове судження - це судження, у якому щось стверджується або заперечується про частину предметів класу. Наприклад: «Деякі офіцери міліції - майстри спорту», «Студенти 1-го курсу Львівського державного університету внутрішніх справ не є юристами». Деякі S є P, деякі S не є P.
Загальне судження - це судження, у якому щось стверджується про всі предмети класу. «Всі студенти Львівського державного університету внутрішніх справ, які успішно склали державні випускні іспити одержать диплом юриста», «Ніхто з курсантів Львівського державного університету внутрішніх справ не має права порушувати Загальновійськові статути». Всі S є P, жодне S не є P.
Кожне судження володіє якістю і кількістю одночасно. У практиці мислення користуються об’єднаною класифікацією за кількістю і якістю. За цією класифікацією існують чотири види суджень.
б) поділ суджень за кількісною
і якісною характеристикою
За кількісною і якісною характеристикою судження поділяються:
Загальностверджувальні (А) - це судження за кількістю загальні, за якістю - стверджувальні.
«Всі студенти Львівського державного університету внутрішніх справ складають іспити».
Приклад: «Всі офіцери OBC повинні володіти табельною зброєю».
Всі S є P
Позначається літерою А
Загальнозаперечувальні (E) - це судження за кількістю загальні, а за якістю - заперечувальні.
«Жодне явище не існує ізольовано від інших явищ».
Жодне S не є P
Позначається літерою E
Приклад: «Весь мафіозний криміналітет України не зацікавлений у сильній державній владі».
Всі S не є P
Частковостверджувальні (І) - це судження за кількістю часткові, а за якістю - стверджувальні.
«Деякі студенти Львівського державного університету внутрішніх справ відмінники».
Приклад: «Деякі злочини здійснюються з необережності».
Деякі S є P Позначаються літерою І
Частковозаперечувальні судження (O) - це судження за кількістю часткові, а за якістю - заперечувальні.
Приклад: «Деякі країни Європи не є членами НАТО». «Деякі курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ не стріляють на «відмінно» з табельної зброї».
Деякі S не є P
Позначаються літерою O
Всі ці судження і відношення між ними схематично прийнято відображати у вигляді «логічного квадрата».
в) відношення між судженнями
Між судженнями А, Е, I, O існують такі відношення:
а) відношення протилежності (контрарності);
б) відношення суперечності (контрадикторності);
в) відношення підпорядкування;
г) відношення підпротивності (підконтрарності).
Відношення протилежності (контрарності) мають місце між судженнями А і Е.
Суть цього відношення полягає в тому, що противні (контрарні) судження не можуть бути обидва одночасно істинними, але обидва можуть бути одночасно хибними. Тому, якщо одне із противних суджень істинне, то друге, - безперечно, - хибне, але із хибності одного противного судження не можна робити висновок про істинність іншого.
Приклад:
1. «Всі студенти Львівського державного університету внутрішніх справ є відмінниками» (А).
2. «Жоден студент Львівського державного університету внутрішніх справ не є відмінником» (E).
1. «У всіх державах світу існують правоохоронні органи» (А).
2. «Не в усіх державах світу існують правоохоронні органи» (E).
Відношення суперечності (контрадикторності) існує між судженнями А і O та E і І.
Особливість відношення полягає в тому, що з двох заперечних суджень одне обов’язково істинне, а друге хибне.
Обидва заперечні судження не можуть бути хибними одночасно.
Приклад:
1. «Усі студенти Львівського державного університету внутрішніх справ виявляють інтерес до логіки» (А).
2. «Деякі студенти Львівського державного університету внутрішніх справ не виявляють інтерес до логіки» (О).
1. «Не всі країни світу є членами НАТО» (E).
2. «Деякі країни світу є членами НАТО» (І).
Відношення підпорядкування існує між судженнями А та І і E і О, - де підпорядковуючі судження А та Е, підпорядковані І та О.
Сутність відношення підпорядковування полягає в тому, що:
- якщо підпорядковуючі судження A, E істинні, то і підпорядковані судження I, O теж істинні;
- але із істинності I, O не випливає істинність А, Е, вони можуть бути як істинними, так і хибними.
Приклад:
«Усі курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ здають іспит на права водія автомобіля» - (А) - істинне, не означає, що і підпорядковане йому (І) - «Деякі курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ здають іспит на права водія автомобіля». Але якщо є істинним - «Деякі курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ займаються в секції важкої атлетики» - (І) - істинне, то це не означає, що «Усі курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ займаються в секції важкої атлетики» - (А) - є істинним.
Якщо підпорядковуючі судження A, E - хибні, то це не означає, що обов’язково будуть хибними і підпорядковані І, О: вони можуть бути як хибними, так і істинними.
Але із хибності I, O необхідно випливає хибність А і Е.
Приклад:
«Усі курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ мають читацькі квитки в бібліотеку ім. Стефаника» - (А) - хибне, то це не означає, що і «Деякі курсанти третього курсу Львівського державного університету внутрішніх справ мають читацькі квитки в бібліотеку ім.
Стефаника» - (І) - безперечно хибне. У даному випадку воно істинне.«Деякі злочини не є суспільно небезпечними» - (O) - хибне, то і підпорядковуюче судження «Жоден злочин не є суспільно небезпечним» - (
E) - обов’язково хибне.
Відношення підпротивності (підконтрарності) існує між судженнями І та О.
Це відношення характеризується такими особливостями:
- підпротивні судження не можуть бути одночасно хибними: якщо одне з них хибне, то друге обов’язково істинне;
- обидва протилежні судження можуть бути істинними одночасно.
Приклад:
«Деякі працівники міліції мають вищу юридичну освіту» - (і) - істинне.
«Деякі працівники міліції не мають вищої юридичної ОСВІТИ» - (O) - теж істинне.
Відношення еквівалентності (рівнозначності) - це таке відношення між судженнями, коли при істинності одного судження інше також істинне і при хибності одного із суджень інше також хибне.
Приклад:
«Усі студенти Львівського державного університету внутрішніх справ склали іспит з логіки» - (А) істинне.
«Деякі студенти Львівського державного університету внутрішніх справ теж склали іспит з логіки» - (І) істинне.
Якщо два судження перебувають у відношенні еквівалентності, то не може бути, щоб одне з них було істинним, а друге - хибним.
Таблиця еквівалентності (еквіваленції) має такий вигляд:
У природній мові і правових документах логічні сполучники еквіваленції виражаються фразою «... тоді і тільки тоді, коли...».
3.4.