Комунікативна культура та логіка професійного спілкування працівників міліції
Діяльність працівників міліції відбувається на очах спільноти, вони працюють під гострим і пильним поглядом людей. їх діяльність є специфічною, оскільки представляє вимоги до рівня комунікативних здібностей, соціального інтелекту, самоконтролю й емоційної стійкості.
У цьому аспекті суттєву роль відіграє культура спілкування, яка в суспільстві і житті людини виступає як систематизація й реалізація цінностей та установок. У спілкуванні з громадянами працівник міліції повинен уміти встановлювати та підтримувати психологічний контакт, тобто проявляти уміння розуміти внутрішній світ співрозмовника, його особливості, мотиви, психологічний стан й уміння слухати, чому сприяє вільне володіння вербальними засобами спілкування, самоконтролю, широкий спектр стилів поведінки в конфліктних ситуаціях, організаційні якості, почуття гумору, наполегливість та принциповість у відстоюванні рішень. Проблема професійного спілкування працівників міліції з населенням у наш час є актуальною. Вони в межах своєї компетентності повинні найефективніше використовувати можливості спілкування з громадянами, бути підготованими до спілкування як з чоловіками, так і з жінками, неповнолітніми та молоддю, підозрюваними і тими, хто має інформацію про злочин або про злочинця.Реалізація визначальних принципів діяльності OBC пов- ною мірою неможлива без високого рівня правової свідомості правоохоронців і культури їх професійного спілкування з громадянами. Без вирішення цієї проблеми правоохоронцям не вдається протиставити кримінальному свавіллю і беззаконню не тільки авторитет і силу права, а й переконати громадян у необхідності зміцнення законності і правопорядку.
Спілкуючись щоденно з правоохоронцями, населення загалом виробило певні стереотипи оцінки їхньої діяльності. Узагальнене ставлення до міліції можна умовно визначити як: 1) позитивне, доброзичливе (сприймає міліцію як соціальний інститут, котрий забезпечує законність і правопорядок у суспільстві; 2) негативне (виражає контингент з кримінальним минулим або той, хто негативно ставиться до держави та її правоохоронних органів); 3) нейтральне (через відсутність особистого досвіду взаємин з працівниками OBC).
Але навіть при негативному ставленні громадян до правозахисника останній повинен будувати спілкування таким чином, щоб нормалізувати стосунки з людьми, встановити необхідний рівень порозуміння та виконати свій службовий обов’язок.Спілкування - особлива форма людської взаємодії, між- особистісних взаємин. Комунікативна діяльність посідає одне з важливих місць у службовій діяльності працівника міліції. Воно може відбуватися у конфліктних ситуаціях, коли між сторонами виникають різноманітні правові, моральні, особисті претензії.
Слід відзначити, що на всіх рівнях спілкування важливо не лише дотримуватися мовних норм, а й уміти встановлювати зворотній зв’язок, відгукуватися на думки, почуття, проблеми іншої людини. Тільки за таких умов можна говорити про наявність певної культури спілкування.
Результати досліджень, проведених у різних країнах, свідчать, що чимало арештів і затримань здійснюється без застосування сили. Це - перемога, здобута з допомогою слів і поваги до людини. Наприклад, в етичному кодексі поліції Великої Британії сформульовані вимоги, перший пункт яких гласить: «Ставитися до кожного з повагою, підтримувати фундаментальні права людини відповідно до закону». У професійній діяльності правоохоронця дуже важливо вміти висловлювати думки професійно, використовуючи професійні терміни, зрозумілі мовні звороти. При цьому треба дбати про чіткість вимови, прагнути бути небагатослівним, не засмічувати мову словами-паразитами.
У працівників з великим стажем роботи в OBC спостерігається професійна деформація мови, що проявляється у використанні кримінального жаргону, перевантаженості юридичною термінологією. На жаль, часто вона ґрунтується на «вуличній лексиці», а іноді - на кримінальній субкультура що негативно впливає не тільки на рівень комунікативної культури самих працівників міліції, а й на громадян, що беруть участь у такому спілкуванні, особливо на тих, хто вперше опинився у подібній ситуації.
Володіння державною мовою - показник професійної та загальної культури.
Це вимагає від кожного працівника міліції дбайливого ставлення до мови, найефективнішого використання її необмежених можливостей висловлювання, профілактичної роботи з різними категоріями населення. Така робота може проводитися як індивідуально, так і під час публічних виступів перед громадянами. Це вимагає від працівника міліції високої інтелектуально-професійної підготовки, морально-психологічної готовності до виступу перед аудиторією. Як засвідчують соціологічні опитування особового складу органів і підрозділів міліції, окремі респонденти утримуються від активного спілкування з громадськістю через скутість, невпевненість у своїх силах, у спроможності вирішити окремі проблеми та завдання, страх не виправдати довіру керівництва. Тому надійна, систематична підтримка авторитетних колег і керівників є суттєвим підґрунтям для володіння культурою поведінки і спілкування.Щоб досягти ефективніших результатів на шляху поглиблення взаєморозуміння міліції і населення, потрібно вдосконалювати процес роботи з персоналом. По-перше, під час навчання та підготовки до служби в OBC надавати перевагу новим, активним формам засвоєння знань та вмінь (тренінгам спілкування, діловим іграм), які дають можливість відпрацювати навички позитивної взаємодії, що є запорукою гуманного і прогнозованого ставлення працівників міліції до населення. По-друге, у відомчих вищих навчальних закладах треба активніше запроваджувати навчання з елементами комунікативного тренінгу, збільшуючи кількість годин, відведених на вивчення курсу «Ділова українська мова», увести спецкурс «Культура і етика взаємовідносин і спілкування працівників міліції і громадян». По-третє, активно вивчати досвід співпраці поліції і населення в розвинених демократичних країнах, демонструвати міжнародному співтовариству рівень роботи правоохоронних органів України, проводити активну діяльність, спрямовану на розширення і поглиблення міжнародного співробітництва.