Логічна структура запитання
Запитання - невід’ємна частина інтелектуальної діяльності людини від початків її встановлення і до кінця життя. У людини виникають запитання з найрізноманітніших причин, стосовно будь-яких предметів і явищ.
Саме із запитання починається свідоме пізнання навколишньої дійсності. Завдяки їм розвивається критичне мислення людини, її здатність осмислювати інформацію. Зазвичай, під запитанням розуміють звернення, яке вимагає відповіді. Воно може бути підпорядковане різній меті - усунення невизначеності у знанні, отримання нової інформації, виявлення думки іншої людини з того чи іншого приводу тощо. Таким чином запитання фіксують різного роду пізнавальні проб-леми. По суті, питання є формою вираження проблеми. Теорія, яка досліджує формально - логічні основи запитань, називається інтеррогативною, еротетичною логікою.Граматичною формою вираження запитання є питальне речення. Однак, між ними нема однозначної відповідності: деякі питальні речення не містять в собі запитання, позаяк не спонукають до відповіді. Це передовсім риторичне речення. Не є запитаннями і питання, в яких висловлюється прохання, заборона тощо. Іноді запитання формулюються розповідними реченнями, наприклад, питання лекції чи семінару.
У “Правилах для керівництва розуму ” Декарт відзначав, що будь- яке запитання містить дещо невідоме, яке в свою чергу повинно бути відзначено чимось, що спонукає нас до дослідження саме даної речі, а також повинно бути відзначено чимсь відомим. До характеристики запитання Декартом варто додати, що “невідомим” у ньому виступає неповне незавершене знання, яке характеризується приналежністю до певної категорії. Її виражають питальні слова - “хто”, “що”, “коли”, “де”, “скільки” і ін. Таким чином логічна структура запи-тання така: а) у ньому відзначається на що направлено запитання; б) міститься деяке вихідне знання; в) виражається вимога переходу від незнання до знання. Тепер дамо визначення запитання. Запитання - це логічна форма, яка містить вихідну інформацію з одночасною вказівкою на її недостатність з метою одержання нової інформації у вигляді відповіді.
2.