РОЗДІЛ 6. Умовивід
Загальне поняття про умовивід. Умовивід як форма пізнання окремого, особливого і загального у відображенні реальних речей. Структура умовиводу: засновки, висновок, логічний зв’язок між засновками та висновками.
Поняття логічного слідування. Логічно необхідні та ймовірні (правдоподібні) умовиводи. Дедукція, аналогія, гіпотеза. Умови, які забезпечують отримання істинного висновку в умовиводах.Дедуктивні умовиводи. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів. Необхідний характер логічного слідування в дедуктивних умовиводах. Різні форми дедуктивних умовиводів та поняття правила висновку. Правила дедуктивних висновків.
Традиційна силогістика. Висновки з категоричних висловлювань. Безпосередні й опосередковані умовиводи. Безпосередні умовиводи: перетворення, обернення, протиставлення предикатові, висновки за «логічним квадратом».
Категоричний силогізм (опосередковані умовиводи). Склад силогізму. Фігури і модуси силогізму. Правильні модуси. Аксіома силогізму. Загальні правила силогізму. Спеціальні правила фігур силогізму. Вибір правильних модусів за допомогою кругових діаграм.
Скорочений силогізм (ентимема). Відновлення силогізму з ентимеми. Поняття про складні (полісилогізми) та складноскорочені силогізми (сорити та епіхейреми).
Висновки з суджень з відношеннями. Основні властивості двомісних відношень: рефлексивність, симетричність, транзитивність. Умовиводи, засновані на властивостях відношень.
Індуктивні умовиводи. Поняття «правдоподібні умовиводи» та їх види. Значення експериментальних даних для обґрунтування об’єктивності правдоподібних умовиводів. Загальна характеристика індуктивних умовиводів та їх відмінність від дедуктивних умовиводів. Зв’язок індукції з досвідними узагальненнями. Місце спостереження та експерименту в отриманні знання індуктивним методом. Види індуктивних умовиводів: повна і неповна індукція.
Структура умовиводу. Поняття про математичну індукцію. Популярна індукція. Нумеративний характер популярної індукції. Проблематичність індуктивних узагальнень. Поняття ймовірнісної оцінки ступеня обґрунтованості індуктивних узагальнень. Умови, які збільшують ступінь ймовірності висновків популярної індукції. Наукова індукція. Специфіка спостереження і досвіду як методів пізнання суспільних явищ, зокрема правових відношень. Принципи вибору та виключення (елімінації), які обмежують можливість випадкових узагальнень.Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків. Метод схожості, метод відмінності, об’єднаний метод схожості і відмінності, метод остач. Властивості причинної залежності — основа індуктивних методів узагальнення.
Статистичні узагальнення. Поняття про популяцію, зразок і частоту ознаки. Індуктивна природа статистичних узагальнень. Роль статистичних узагальнень в економіці та юриспруденції, для вивчення економічних і правових відношень.
Умовивід за аналогією. Зв’язок окремого з окремим у дійсності як об’єктивна основа умовиводу за аналогією. Аналогія як метод. Аналогія як умовивід. Структура аналогії. Види умовиводів за аналогією: аналогія властивостей і аналогія відношень. Нестрога та строга аналогія. Достовірність висновків в умовиводах строгої аналогії. Аналогія — логічна основа методу моделюван- ня в науці і техніці, зокрема в економічній та юридичній науці і практиці.
Гіпотеза. Види гіпотез. Версія. Побудова гіпотези (версії). Перевірка гіпотези. Доведення гіпотези. Роль гіпотези в економічному і юридичному дослідженні.