<<
>>

Теоретичне і практичне значення логіки

Вивчаючи форми мислення і закономірні зв’язки між думками в мі­ркуваннях, логіка завжди була інструментом пізнання людиною об’єктивного світу, умовою досягнення істинного знання.

Недарма анг­лійський філософ Джон Стюарт Мілль підкреслював, що логіка - це ве­ликий переслідувач темного і запутаного мислення; вона розсіює туман нашого неуцтва, який примушує нас думати про те, що ми розуміємо предмет тоді, коли ми його не розуміємо. Тому, на думку філософа, ніщо не дає більшої користі для виховання точних мислите-

12

лів, як логіка.

Завжди вважалося, що без знання логіки, набутої в практиці мис­лення чи шляхом спеціального вивчення, немає освіченої людини.

В процесі життя людина отримує все нові і нові відомості про на­вколишню дійсність, які необхідні їй і, які залишаючись у пам’яті, утворюють її знання. Всі ці знання не є розрізненими, а складають цілі­сну узгоджену систему, де внутрішні логічні зв’язки відіграють вирі­шальну роль для забезпечення її єдності. Логіка є необхідним засобом надання знанням ясності, чіткості, визначеності.

Звичайно, не можна сказати, що людина, яка не вивчала логіки, не вміє логічно мислити. Кожна людина володіє стихійною, інтуїтивною логікою, яка до по мо гає їй мислити і спілкуватись. Ми переймаємо ті чи інші способи міркувань у процесі свого життя, в міру оволодіння мо­вою, завдяки спілкуванню з іншими людьми, навчанню і вихованню. Книги, газети, журнали, теле - і радіопередачі також побічно розвива­ють у нас навички мислення. Але лише знання та свідоме застосування законів і правил логіки є необхідною умовою досконалого мислення.

Логіка потрібна всім людям, незалежно від їх віку, роду занять, уподобань. Та особливо важливим є знання логіки для майбутнього вчителя, який зобов’язаний не тільки збагачувати знання школярів з тієї чи іншої дисципліни, але й навчати їх правильно мислити. Давньо­грецький філософ Геракліт наголошував, що звичайне накопичення знань ще не навчає мудрості; мудрість - у знанні й розумінні підстав та причин. Щоб розвивати у дітей уміння знаходити ці підстави, обгрунту­вати свої рішення, вчитель сам повинен відзначатися добре розвиненою логічною культурою мислення, володіти методами і прийомами пра­вильного міркування та аргументації.

Логіка допомагає оволодівати інформацією під час навчання, вчить відділяти головне від другорядного, швидко і надійно проводити смис­ловий аналіз. Знання правил і законів логіки веде до критичного сприймання тих чи інших визначень, класифікації, форм доведення та спростування.

Вивчення логіки розвиває логічну культуру мислення, що загалом сприяє інтелектуальному розвитку особистості, формуванню у неї нау­кового світогляду.

Сучасна освіта неможлива без засвоєння певного рівня комп’ютерної грамотності; знання логіки до по мо гають в оволодінні 13

складними інформаційними технологіями. Зрештою, методи сучасної логіки можуть бути використані для дослідження різноманітних науко­вих проблем.

<< | >>
Источник: Поперечна Г.А.. Основи логіки /Навчальний посібник. Терно­піль: видавничий відділ ТДПУ ім. В.Гнатюка/2002. с.128. 2002

Еще по теме Теоретичне і практичне значення логіки:

  1. 4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ