Види простих суджень за змістом предиката
Судження існування (екзистенційні) - це судження, в яких суб'єкт дещо уточнюється, а предикат з'ясовує наявність такого предмета думки в дійсності. Наприклад: "Думка без мови не існує";
Атрибутивні судження (судження властивостей) стверджують або заперечують наявність ознаки предмета.
Наприклад, "Народна педагогіка - складова частина культури народу";Судження відношення (релятивні) відображають зв'язок, залежність або порівняння предметів за величиною, місцем, часом тощо. Наприклад, "Трипільська культура передувала грецькій". На відміну від суджень існування та атрибутивних суджень, релятивні судження мають два і більше суб'єктів, відношення між якими виражає предикат. Структуру таких суджень записують формулою "X R У", де X і У - імена предметів, a R - відношення між ними. Ця формула читається так: "Між предметами X та У має місце відношення R".
З точки зору пізнання судження існування є найростішим видом суджень, позаяк лише стверджує факт наявності або відсутності предмета думки в дійсності взагалі. В атрибутивному судженні це знання розширюється, так як в ньому стверджується або заперечується не просто саме існування предмета, але існування у предмета певних власти - востей, станів, діяльності. Судження відношення, в свою чергу розвиває знання про предмет, яким ми володіли в судженні існування і в суд - 36
женні властивостей (атрибутивному). Перехід від судження існування до атрибутивного і відтак до судження відношення відображає розвиток наших знань про предмети і явища навколишньої дійсності. Однак, в процесі пізнання відбувається не тільки односторонній перехід від суджень властивостей до суджень відношень, але і зворотний - від суд жень відношень до суджень властивостей. Це має місце тоді, коли встановлена нами подібність одного предмета з іншим предметом в якому - небудь відношенні розглядається в подальшому як відома, чітко
зафіксована в абстрактному понятті ознака предмета. Тому відмінність між судженням властивостей та судженням відношення як за змістом, так і за пізнавальними цінностями є відносною. Кожне з цих суджень може за певних умов перетворюватись в інші.
В традиційній логіці всі три розглянуті вище судження об'єднуються однією назвою - категоричні судження.
4.