<<
>>

Види простих суджень за змістом предиката

Судження існування (екзистенційні) - це судження, в яких суб'єкт дещо уточнюється, а предикат з'ясовує наявність такого предмета думки в дійсності. Наприклад: "Думка без мови не існує";

Атрибутивні судження (судження властивостей) стверджують або заперечують наявність ознаки предмета.

Наприклад, "Народна педа­гогіка - складова частина культури народу";

Судження відношення (релятивні) відображають зв'язок, за­лежність або порівняння предметів за величиною, місцем, часом тощо. Наприклад, "Трипільська культура передувала грецькій". На відміну від суджень існування та атрибутивних суджень, релятивні судження ма­ють два і більше суб'єктів, відношення між якими виражає предикат. Структуру таких суджень записують формулою "X R У", де X і У - імена предметів, a R - відношення між ними. Ця формула читається так: "Між предметами X та У має місце відношення R".

З точки зору пізнання судження існування є найростішим видом суджень, позаяк лише стверджує факт наявності або відсутності пред­мета думки в дійсності взагалі. В атрибутивному судженні це знання розширюється, так як в ньому стверджується або заперечується не про­сто саме існування предмета, але існування у предмета певних власти - востей, станів, діяльності. Судження відношення, в свою чергу розвиває знання про предмет, яким ми володіли в судженні існування і в суд - 36

женні властивостей (атрибутивному). Перехід від судження існування до атрибутивного і відтак до судження відношення відображає розвиток наших знань про предмети і явища навколишньої дійсності. Однак, в процесі пізнання відбувається не тільки односторонній перехід від суджень властивостей до суджень відношень, але і зворотний - від суд жень відношень до суджень властивостей. Це має місце тоді, коли вста­новлена нами подібність одного предмета з іншим предметом в якому - небудь відношенні розглядається в подальшому як відома, чітко

зафіксована в абстрактному понятті ознака предмета. Тому відмінність між судженням властивостей та судженням відношення як за змістом, так і за пізнавальними цінностями є відносною. Кожне з цих суджень може за певних умов перетворюватись в інші.

В традиційній логіці всі три розглянуті вище судження об'єднуються однією назвою - категоричні судження.

4.

<< | >>
Источник: Поперечна Г.А.. Основи логіки /Навчальний посібник. Терно­піль: видавничий відділ ТДПУ ім. В.Гнатюка/2002. с.128. 2002

Еще по теме Види простих суджень за змістом предиката: