Загальна характеристика поняття
Поняття - це форма мислення в якій в безпосередній єдності відображаються загальні, суттєві ознаки предметів, явищ, процесів.
Кожна людина мислить з допомогою понять. Поняття бувають побутові, які не завжди чітко визначаються.
Наприклад: „долина”, „вітер”, „садок”.
Наукові поняття, якщо це можливо, чітко визначаються.
Наприклад: це такі поняття як „засіб виробництва”,
„гіперінфляція”, „девіантна поведінка”. Є й такі поняття, які вживаються як у побутовому житті, так і в науці.
Наприклад: поняття ”гроші” у побутовому житті як правило не визначається, а в науці поняття „гроші” визначається як всезагальний еквівалент обміну товарів.
Є поняття, які не відносяться до побутових і наукових.
Наприклад: поняття християнського віровчення: „церква”,
„літургія”, ”преображення Господнє”.
Предмети мають величезну кількість різноманітних ознак. Інколи ознаками предметів може бути навіть їх відсутність.
Наприклад: відсутність у злочинця вогнепальної зброї, або відсутність на базі належного обліку матеріальних цінностей.
Ознаки, які притаманні окремому предмету, є одиничні, а ті ознаки, які притаманні декільком предметам є загальними. Але й в окремому предметі є одиничні і загальні ознаки.
Наприклад: людині притаманні такі одиничні ознаки як воля, пам'ять, моральні якості і загальні ознаки: розумна істота, яка виготовляє знаряддя праці і використовує їх в процесі перетворення природи для задоволення своїх потреб.
Серед загальних і одиничних ознак логіка виділяє істотні і неістотні ознаки. Ознаки, які можуть належати предмету або не належати і не виражають сутності предметів вважаються неістотними.
В процесі формування понять увага звертається перш за все на істотні ознаки, які виражають сутність, природу різних предметів та явищ, їх відмінність від інших предметів. Тому поняття і визначається як форма мислення, в якій предмети відображаються в їх істотних ознаках.
Поняття суттєві ознаки вживається в різних сенсах.
Наприклад: в побуті суттєвими ознаками предметів можуть бути їх цілющі та корисні властивості.
Слід зазначити, що в літературі по логіці існують різні види визначення поняття як форми мислення. Ось деякі з них:
„Поняття є мисленим відображенням у формі безпосередньої єдності загальних, суттєвих ознак предметів”( І. Чупахін).
„Поняття - думка, яка фіксує ознаки відображуваних у ній предметів і явищ, що дозволяють відрізняти ці предмети і явища від суміжних з ними” ( Д.Горський).
„Поняття - цілісна сукупність суджень, тобто думок, в яких дещо стверджується про відрізнювані ознаки об’єкта, який досліджується, ядром якої є судження про найбільш і в той же час суттєві ознаки якого-небудь об’єкта.(М.Кондаков).
„Поняття - це форма мислення, яка є результатом узагальнення і виділення предметів деякого класу за загальними та специфічними для них ознаками.(А.Конверський).
Дані визначення понять, і мабуть інші, в якісь мірі відображають істотність поняття як форми мислення. Кожне визначення чи дефініція того чи іншого поняття в науці, як правило, неповні. Більш широке вчення про поняття може дати його теорія.
2.2.