Практичне значення логіки

Логіка як наука існує більше двох тисячоліть. Її виникнення було зумовлене розвитком практики і пізнавальної діяльності. Вона є складовою частиною системи наук, які є інтелектуальним ядром духовної культури і разом з ними виконує певні функції у суспільстві.

Перш за все зазначимо, що логіка виконує світоглядну функцію. Як наука про форми і закони людського мислення вона здійснює певний внесок у вирішення таких філософських проблем як сутність і природа мислення, співвідношення мислення і буття тощо.

Пізнавальна функція логіки полягає в тому, що її використання має велике значення для науки і практики для логічної обробки емпіричного матеріалу, для узагальнення тих чи інших теоретичних даних.

Методологічна функція (від грецького methodos - шлях, спосіб дослідження, вивчення) логіки полягає в тому, що вона розробляє певні методи пізнання, є теорією індуктивних і дедуктивних умовиводів, доказу і, таким чином, дає наукам методи одержання вивідного знання.

Евристична функція (від грецького heurisko - відшукую, відкриваю) логіки полягає в тому, що вона сприяє вирішенню тих чи інших практичних і теоретичних проблем.

Особливо велика роль логіки проявляється у її виховній функції. Логіка підвищує культуру мислення, сприяє тому, щоб наше мислення було чітким і ясним, визначеним, послідовним, несуперечливим, аргументованим чи доказовим. Людина з високою культурою мислення краще зможе довести свої думки до інших, впевнити їх у чомусь.

Все більше логіка використовується в сучасній юридичній практиці. Вона має велике значення для визначення юридичних понять, класифікації злочинів, формування версій, доказу і спростування в процесі судових справ.

Не слід перебільшувати і недооцінювати значення логіки. Є люди, які ніколи не вивчали логіки і прекрасно мислять і є люди, які вивчали логіку і мислять погано. Це говорить про те, що характер мислення людини визначається не тільки знанням логіки.