Закон достатньої підстави
Закон достатньої підстави (від лат. Lex rationis determinatissive suffcientis; Lex - закон, rationis determinatissive Sufficientis - визначення достатньої правоти) виражає вимогу того, щоб мислення було доказовим і аргументованим.
Закон визначається так: думка може вважатися істинною тоді і тільки тоді, коли вона обґрунтована іншими думками, істинність яких встановлена раніше.
Підстава - це істинна думка, яка використовується для обґрунтування іншої думки.
Наслідок - це думка, яка випливає з підстави.
Зв'язок підстави з наслідком виражається з допомогою імплікації: А → В
Закон достатньої підстави є вираженням причинних зв'язків, які існують між предметами і явищами в природі. Кожен предмет з'являється в силу певних причин. Тому і мислення людини, яке є відображенням дійсності, не може дещо стверджувати або заперечувати про предмети або явища, якщо ствердження і заперечення не обґрунтовані.
У науковій діяльності достатньою підставою можуть бути факти, які виражаються фактофіксуючими судженнями.
Наприклад: спостерігаючи за планетою Венера в період
сонячного затьмарення, М. Ломоносов висловив фактофіксуюче судження: „На Венері є атмосфера”.
Підставою для істинності думки можуть бути різні наукові теорії. Так, положення про те, що простір і час змінюються в залежності від руху матеріальних систем обґрунтовується теорією відносності Ейнштейна.
В геометрії Евкліда підставою є аксіоми, постулати, теореми.
Наприклад: судження про те, що квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів обґрунтовується теоремою Піфагора.
Безперечно, що в науці часто підставою є логічний доказ.
В юридичній практиці достатньою підставою можуть бути різні факти: покази свідків, дані експертизи, документи, різні речі, тощо.
Відомо, що в процесі доказу самою надійною підставою є практика (предметно-орудійна діяльність людини по перетворенню природи і суспільства для задоволення своїх потреб).
Запитання для повторення пройденого матеріалу
1.
Що називається законом логіки ?2. Як визначається закон тотожності?
3. При яких обставинах закон тотожності порушується неусвідомлено?
4. Коли закон тотожності порушується усвідомлено?
5. Як визначається закон суперечності?
6. Які наслідки випливають із закону суперечності?
7. По відношенню до яких суджень по „логічному квадрату” діє закон суперечності?
8. Як визначається закон виключеного третього?
9. По відношенню до яких суджень по „логічному квадрату” діє закон виключеного третього?
10. Чому закон виключеного третього по „логічному квадрату”не діє по відношенню до суджень А - Е?
11. Чому закон виключеного третього діє по відношенню до суджень А - Е, якщо вони по кількості одиничні?
12. Як визначається закон достатньої підстави?
13. Що може бути достатньою підставою в доказі істинності тієї чи іншої думки?
14. Які роль відіграють закони логіки в пізнавальній і практичній діяльності?
Задачі та вправи
1. З'ясуйте, чи порушується закон тотожності при ототожненні таких понять:
а) „найвища гора земної кулі” і „гора Еверест”;
б) „хиба” і „омана”;
в) „видатний співак” і „Б.Гмиря”;
г) „красива молода людина” і „Аполлон”;
д) ” „столиця” і „Київ”;
е) „перемогти” і „знищити”
є) „діалектика” і „мистецтво суперечки”.
2. Чи порушується закон тотожності у таких міркуваннях:
а) Рух вічний
Ходіння в університет - рух.
Отже, ходіння в університет вічне.
б) Крадій не хоче вкрасти нічого поганого.
Придбання гарного діло гарне
Отже, крадій скоює гарний вчинок.
в) 5 - це одне число.
3 і 2 - це п'ять.
Отже, 3 і 2 - одне число.
3. Чи можуть бути одночасно істинними такі судження?
а) ”електрон це негативно заряджена частка” і „електрон не є негативно зарядженою часткою”;
б) ”електрон має корпускулярні властивості” і „електрон не має корпускулярно-хвильових властивостей”;
в) „деякі ссавці живуть у воді” і „деякі ссавці не живуть у воді”;
г) „деякі прямокутники - квадрати” і „усі прямокутники - квадрати”;
д) „усі тіла притягуються” і „деякі тіла не притягуються”;
е) „усі люди розумні істоти” і „деякі люди розумні істоти”;
ж) „деякі слова не є поняттями” і „жодне слово не є поняттям”.
4. По відношенню до яких суджень діє закон виключеного третього?
а) „це судження складне” і „це судження не є складним”;
б) ” деякі студенти нашої групи вивчають англійську мову” і „деякі студенти нашої групи вивчають німецьку мову”;
в) ”усі поняття можна узагальнити” і „деякі поняття не можна узагальнити”;
г) „деякі метали тонуть у воді „ і „усі метали тонуть у воді;
д) ”усі аксіоми сприймаються на віру” і „деякі аксіоми - аксіоми геометрії Евкліда”;
е) „деякі закони діють у природі” і „деякі закони не діють у природі”;
є) „кожна гідна людина заслуговує повагу” і „деякі гідні люди не заслуговують поваги”.
5. Наведіть приклади суджень, які не можуть бути одночасно істинними і одночасно хибними.
6. Наведіть приклади суджень, які можуть бути одночасно істинними і одночасно хибними.
7. Чи можуть бути разом істинними судження:
а) „це речення складне” і „це речення велике”;
б) ’’дана фігура має чотири прямих кути і чотири рівних сторони” і „дана фігура квадрат”;
в) ’підозрюваний почервонів” і „підозрюваний причетний до скоєння злочину”;
г) ’картину намалював геніальний художник” і „ця картина є шедевром мистецтва”;
д) ”ця думка побудована вірно” і „ця думка істинна”.