Значення законів логіки

Вимоги основних законів логіки мають настільки важ­ливе значення для працівників органів внутрішніх справ і взагалі для юридичної практики, що вони спеціально за­кріплені в наших нормативно-правових документах.

Логічні закони є обов’язковими у всіх сферах розумо­вої діяльності. Жодна думка не може бути правильною, як­що порушено хоча б один із законів логіки.

У процесі мислення закони логіки застосовуються не поодинці, окремо, а в їх взаємному зв’язку. Яку б логічну операцію ми не брали, закони мислення обов’язково дія­тимуть у тісному взаємозв’язку. Так, вимога закону тотож­ності про те, що в процесі роздумів про який-небудь пред­мет або явище ми повинні мислити тільки про них і не підміняти їх іншими предметами нашої думки, є вираже­ною і закріпленою, наприклад, у cm. 275 КПК, згідно з якою «Розгляд справи провадиться тільки стосовно під­судних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачен­ня». При розслідуванні кримінальних справ можуть вини­кати факти і докази, які носять суперечливий характер, і тому звинувачення не може бути законним і обґрун­тованим до того часу, поки існують ці суперечності. Якщо, наприклад, в основу такого висновку покладені матеріали ревізії, які суперечать висновкам судово-бухгалтерської експертизи, то справу необхідно відправляти на додаткове розслідування.

Докази, з яких робиться висновок у справі, повинні бути чіткою системою фактів, у яких відсутні внутрішні суперечності. Наявність суперечностей у доказах робить їх непридатними для обгрунтованих висновків.

Кримінальна справа може бути правильно вирішена, і вона буде відповідати об’єктивній істині лише за умови, що в результаті аналізу всіх обставин справи і перевірки всіх доказів між ними не існуватиме суперечностей.

Отже, наші думки повинні бути чітко визначеними і обґрунтованими.

Особливо зростають вимоги до дотримання усіх без винятку вимог законів логіки при здійсненні оперативно- розшукової діяльності. Так, у cm. 3 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підкреслюється, що основу ОРД становить: Конституція України, Закон Укра­їни «Про оперативно-розшукову діяльність», Криміналь­ний та Кримінально-процесуальний кодекси України, За­кони України про прокуратуру, міліцію, прикордонні вій­ська, Управління охорони вищих посадових осіб інші за­конодавчі акти та міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна.

Під час здійснення ОРД не допускається порушення прав та свобод людини і юридичних осіб. Якщо ж все-таки виникають суперечності у доказах у кримінальній справі, то висновок слідства і суду у цій справі про вину звинува­ченого не можна вважати істинним. Наявність су­перечностей у заявах свідків, потерпілого і звинуваченого підтверджує недоброякісність таких свідчень, а отже, вони не можуть бути покладені в основу звинувачення.

Згідно із законом суперечності, у слідчій і судовій практиці за одним і тим же фактом не може бути два су­перечливих висновки експертизи. Наявність суперечності у висновках виключає будь-яку можливість визнати їх до­стовірними доказами. Свідоме використання закону супе­речності має велике значення для науки і практики. По- перше, дотримання вимог цього закону є однією із умов послідовного, логічно дисциплінованого мислення: між думками встановлюється закономірний зв’язок, у процесі міркування одна думка логічно випливає з іншої, мислення стає доказовим і переконливим; по-друге, знання закону суперечності є ефективним знаряддям при аналізі проти­правної поведінки, порушення законів і нормативних актів у суспільстві.

У діяльності працівника правоохоронних органів ду­же важливо вміло, спираючись на знання закону супереч­ності, довести хибність твердження супротивника, викрив­ши його логічну недоведеність і суперечливість думок.

Важливу роль у діяльності правоохоронних органів відіграє закон виключеного третього. Тільки за наявності достатніх підстав для розгляду кримінальної справи в суді суд виносить ухвалу про віддання обвинувачуваного до суду. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконан­ням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єк­тивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, ке­руючись законами.

Важливою є і роль закону достатньої підстави. Вимо­ги строгої обгрунтованості у діяльності працівників органів внутрішніх справ, інших структур у їх практичній діяль­ності - це не просто і не тільки вимоги логіки. Вони за­кріплені у юридичних законах і перетворюються на юри­дичну вимогу, як необхідну умову пізнання об’єктивної істини при аналізі кримінальних справ і адміністративних порушень, а також виконання вимог Конституції і законів України.

Принцип обґрунтованості лежить в основі всіх ста­дій розслідування кримінальних справ, всього криміналь­ного і цивільного судочинства.

У випадку відсутності таких даних прокурор своєю постановою скасовує постанову органу дізнання або слід­чого, тим самим відмовляє у порушенні кримінальної спра­ви або взагалі припиняє справу.

При аналізі кримінальної справи або адміністратив­них правопорушень не повинно бути голослівних заяв. Кожен факт, який відіграє важливу роль у кримінальній справі, кожна обставина при розгляді злочину повинні бу­ти доведені, тільки за такої умови їх доведеність може бу­ти покладена в основу судового вироку. У cm. 323 КПК підкреслюється, що «вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим». Суд може відкинути звинувачення і ви­правдати звинуваченого тільки за умови, коли він спира­ється на факти і аргументи і не визнає докази, на яких ґрунтується обвинувачення.

Виконання вимог закону достатньої підстави відіграє важливу роль при оцінці показів свідків, потерпілого, обвинуваченого, висновків експертизи та інших джерел доказів.

Вимоги обгрунтованості є одними з найважливіших при оцінці з боку слідства, висновках експерта і суду. Висновки експерта повинні бути обгрунтованими і переконливими, спиратись на об’єктивні факти і положення науки.

Закони логіки відображають певний об’єктивний поря­док і взаємозумовленість думок і тому мають загально­людський характер. Відображаючі риси правильного мислен­ня - визначеність, послідовність, несуперечливість і обґрун­тованість, є обов’язковою умовою логічного мислення. «Ро­зумова діяльність у сфері розслідування злочинів, - під­креслює В.О. Коновалова, - потребує глибокого знання законів логіки, бо це знання є однією з необхідних умов досягнення істини, а значить, і розкриття злочинів».

Закони логіки відіграють велику роль у теоретичній і практичній діяльності працівників правоохоронних орга­нів. Тільки спираючись на них і чітко дотримуючись вимог законів і правил логіки, майбутній працівник право­охоронних органів буде здатний виконати ту відповідальну роль, яку покладено на нього державою і суспільством.