Дискреційна фіскальна політика

У розділі 11 було визначено, що дискреційна фіскальна полі­тика — це політика у сфері урядових видатків та оподаткування, чи державні закупівлі, держава безпосередньо впливає на сукуп­ний попит і ВВП.

Вплив державних закупівель на ВВП. Припустимо, що уряд збільшив державні закупівлі. Згідно з рівнянням рівноважного ВВП зростання державних закупівель означає збільшення авто­номних витрат. Як показано нарис. 12.1, зі зростанням держав-

Виникає питання: чому збільшення державних закупівель викликає мультиплікативне зростання доходу? Для відповіді на це питання пригадаємо, що будь-яке зростання автономних ви­трат збільшує дохід на величину, що перевищує приріст авто­номних витрат за рахунок виникнення індуційованих витрат. У змішаній закритій економіці в рівнянні рівноважного ВВП ав-

Рис. 12.1. Вплив державних закупівель на ВВП у «кейнсіанському хресті»

У рівнянні (12.2) коефіцієнт 1 І [1 - с (1 - ґ)] є мультиплікато­ром витрат у змішаній закритій економіці. Це дає підстави запи­сати таку формулу:

Якщо в знаменнику формули (12.3) розкрити дужки, то отри­маємо: 1 - с + с ■ І. Оскільки 1 - с = s, то формулу мультиплікато­ра витрат можна записати інакше:

Формула (12.4) показує, що мультиплікатор витрат у зміша­ній закритій економіці є величиною, оберненою до суми вилу­чень з економічного кругообігу, що охоплюють заощадження та податки.

Вплив чистих податків на ВВП. Як відомо, чисті податки визначаються так: T = AT- TR. Це означає, що чисті податки зна­ходяться в прямій залежності відвалових податків _xі в

оберненій від трансфертівАле при цьому потрібно

враховувати, що чисті податки можуть змінюватися не лише дис­креційно, а й автоматично.

Під дискреційною зміною чистих податків слід розуміти та­ку їх зміну, яка відбувається на підставі спеціальних держав­них рішень щодо рівня оподаткування ґ трансфертів. Автома­тична зміна податків відбувається без державного втручання, а у зв’язку зі зміною ВВП, який на макрорівні характеризує змі­ни в величині податкової бази. Трансферти також можуть змі­нюватись автоматично внаслідок змін в умовах, які визначають їх рівень. Так, виплати у зв’язку з безробіттям збільшуються за умов скорочення обсягів ВВП, яке свідчить про зростання без­робіття.

Припустимо, що уряд знизив рівень податкових ставок і/або підняв трансфертні платежі суб’єктам приватної економіки. Це проявляється через дискреційне зменшення чистих податків інтерпретацію наслідків такої фіскальної політики подано на рис. 12.2.

Рис. 12.2. Зменшення чистих податків у «кейнсіанському хресті»

Як видно з рис. 12.2, лінія сукупних витрат переміщується вгору на відстань, яка дорівнюєприросту автономних витрат на

Розв’язавши рівняння (12.5) відносно АУ, отримаємо:

Із рівняння (12.6) випливає формула мультиплікатора податків:

Мультиплікатор за формулою (12.7) показує, на скільки оди­ниць обернено змінюється ВВП у разі зміни чистих податків на одиницю.

податків можна подати таким рівнянням:

Використовуючи мультиплікатори витрат і податків, вплив окремих інструментів фіскальної політики на ВВП можна визна­чити за такими формулами:

У наведених формулах слід звернути увагу на знаки. Вони свідчать про те, що державні закупівлі і трансферти впливають на ВВП прямо, а податки (валові або чисті) — обернено.

Оскількито це означає, що зростання державних

закупівель на одиницю викликає більший приріст доходу, ніж зменшення чистих податків на одиницю. Тому для досягнення ці­льового приросту доходу державні закупівлі потрібно збільшити на меншу величину, ніж та, на яку слід зменшити чисті податки.

Крім автономного застосування фіскальних інструментів дер­жава може застосовувати їх одночасно. За цих умов зміна доходу визначається за формулою

Результати спільного впливу державних закупівель і чистих податків на ВВП залежать від напрямів зміни цих інструментів і співвідношення між їх зміною. Але слід враховувати, що крім ВВП дискреційна фіскальна політика впливає і на державний бюджет. При цьому державні закупівлі та трансферти впливають на видатки державного бюджету, а податки — на його доходи. Стимулювальна фіскальна політика має збільшувати державні закупівлі та/або зменшувати чисті податки. Перший захід збіль­шує видатки державного бюджету, інший — зменшує його дохо­ди, що негативно впливає на державний бюджет, тобто викликає або збільшує бюджетний дефіцит.

У макроекономіці окремо виділяється такий варіант фіскаль­ної політики, коли державні закупівлі і чисті податки змінюються в одному напрямі і на однакову величину, тобто на умовах збалан­сованого бюджету. Цьому варіанту відповідає тотожність між зміною державних закупівель і зміною чистих податків:

У рівняння (12.10) зміна чистих податківдорівнює сумі дискреційних та автоматичних змін чистих податків, тобто

Особливість збалансованого варіанта фіскальної політики по­лягає в тому, що він породжує мультиплікатор збалансованого бюджету, який точно дорівнює одиниці. Щоб в цьому перекона­тися, спочатку запишемо рівняння, яке відображує зміну рівно­важного ВВП, викликану застосуванням як державних закупі­вель, так і чистих податків:

Розв’яжемо рівняння (12.12) відносно ДУ:

Враховуючи, щоу рівняння (12.13) замістьпід­

ставимо

Після скорочення отримаємо, що. Оскільки державні

закупівлі та чисті податки змінюються в одному напрямі і на од­накову величину, тобто ΔG = ДГ, то на цю ж величину змінюєть­ся державний бюджет (витрати і доходи), тобто. Як

видно з формули (12.14), на таку саму величину змінюється і ВВП. Звідси мультиплікатор збалансованого бюджету можна ви­значити як відношення між рівнозначними величинами — між приростом ВВП (наслідок) і приростом державного бюджету (причина):

Отже, якщо абстрагуватися від впливу фіскальної політики на процентну ставку та, як наслідок, на інвестиції, то мультипліка­тор збалансованого бюджету дорівнює одиниці. Це означає, що зростання державних закупівель і чистих податків на однакову величину зумовлює збільшення ВВП на таку саму величину. То­му у підсумку маємо таку тотожність:

12.2.