Недискреційна (автоматична) фіскальна політика

надходжень до бюджету. І навпаки, якщо обсяг ВВП зменшуєть­ся, податкові надходження до бюджету зменшуються.

Слід ураховувати, що автоматична зміна податків залежить не лише від того, на скільки змінюється ВВП, а й від чутливості по­датків до його змін. Остання зумовлюється чинною системою оподаткування. Якщо застосовується прогресивна система опода­ткування, то рівень податкових ставок зростає за певною шкалою залежно від рівня доходу. Тому зі зростанням ВВП податки збі­льшуються швидше, ніж дохід. За пропорційною системою опо­даткування рівень податкових ставок є однаковим для всіх рівнів доходу. Тому податки змінюються прямо пропорційно зміні до­ходу.

Певні трансфертні платежі, які за своєю сутністю є від’єм­ними податками, також змінюються залежно від динаміки ВВП. Але порівняно з податками вони змінюються в протилежному напрямі відносно напряму зміни ВВП. Так, виплати по безробіт­тю, соціальні субсидії малозабезпеченим, субсидії сільськогоспо­дарським підприємствам тощо скорочуються під час зростання виробництва і збільшуються під час його падіння.

Таким чином, зміна податків і трансфертів, яка спричинюєть­ся зміною ВВП, є їх автоматичною зміною. Оскільки податки і трансферти ми об’єднуємо в одну категорію — чисті податки, то надалі автоматичну зміну податків і трансфертів ми будемо відо­бражати через показник — «автоматична зміна чистих податків».

Автоматична зміна чистих податків є важливим чинником економічної стабілізації. Здатність чистих податків виконувати стабілізаційну функцію зумовлюється тим, що вони являють со­бою вилучення з потоку доходи—витрати, зміна яких викликає зміну сукупних витрат і ВВП. При цьому важливо, що вилучення у формі чистих податків збільшуються в період зростання вироб­ництва і зменшуються в період рецесії.

Здійсненняавтоматичними стабілізаторами своєї функції в економіці без спеціальних державних рішень не означає, що дер­жава в цьому процесі виконує лише роль стороннього спостері­гача. Вона впливає на дію автоматичних стабілізаторів опосеред­ковано. Роль держави полягає в тому, що вона впроваджує (вмонтовує) в економіку певну систему податків і трансфертних платежів. Внесенням змін у цю систему держава впливає на ефе­ктивність автоматичних стабілізаторів. Отже, недискреційна (ав­томатична) фіскальна політика, змінюючи податки і трансферти, впливає на ефективність виконання ними стабілізаційної функції в економіці в автоматичному режимі.

1) обсяг реального ВВП скорочується й автоматично зменшу­ються чисті податки;

2) автоматичне зменшення чистих податків спричинює скоро­чення податкових вилучень з потоку доходи — витрати;

3) внаслідок зменшення податкових вилучень уповільнюється скорочення сукупних витрат і ВВП.

Таким чином, вплив автоматичних стабілізаторів на економіку полягає в тому, що вони гальмують зростання ВВП у фазі підне­сення та його зменшення у фазі спаду. Постає питання: як визна­чається ефект гальмування динаміки ВВП, що спричинюється ді­єю автоматичних стабілізаторів? Для отримання відповіді на це питання врахуємо, що автоматичні стабілізатори являють собою вилучення з потоку доходи — витрати. І як будь-які автоматичні вилучення з цього потоку вони впливають на динаміку ВВП че­рез мультиплікатор витрат.

Нагадаємо, що мультиплікатор витрат, який враховує вилу­чення лише у формі заощаджень, визначається за формулою Але насправді до складу вилучень з потоку доходи — витрати входять також податки, які зменшують мультиплікатор витрат згідно з формулою (12.3) :Внаслідок

цього за однакової зміни автономних витрат зміна ВВП, визначе­на на базі мультиплікатора, що враховує автоматичні податкові вилучення, буде меншою порівняно зі зміною ВВП, визначеною на базі мультиплікатора, який не враховує автоматичні податкові вилучення.

Спочатку уявимо економіку, в якій немає держави і податків, тобто t = 0, ас = 0,75. Звідси мультиплікатор витрат дорівнює 4, тобто _x, _x Далі припустимо, що в економіці відбува­ється спад і автономні витрати у формі приватних інвестицій скоротилися на 100 грн. За цих умов скорочення реального ВВП становитиме 400 грн (100 ? 4). Але в реальній економіці існу­ють податки. Тому враховуємо податкові вилучення. Нехай їх рівень становить 20 % ВВП, тобто t = 0,2. Тоді мультиплікатор зменшиться до 2,5 :1 / [1 - 0,75 (1 - 0,2)]. За таких реальних умов скорочення ВВП дорівнюватиме не 400, а лише 250 грн (100 ? 2,5). Отже, автоматичні стабілізатори не здатні повністю протидіяти падінню виробництва, а лише частково зменшують його масштаби. У наведеному числовому прикладі вони загаль­мували падіння виробництва на 150 грн (400 - 250), тобто на 37,5 % (150/400 х 100). Чим вищий рівень оподаткування, тобто чим більше t, тим сильнішим є вплив автоматичних стабілізато­рів на економіку.

Узагальнюючи попередній аналіз, ефект гальмування динамі­ки ВВП, викликаний автоматичними стабілізаторами, можна ви­значити таким чином:

Оскільки автоматичні стабілізатори не здатні повністю усува­ти циклічні коливання в економіці, то для вирішення цієї про­блеми недискреційна фіскальна політика може доповнюватися заходами дискреційної фіскальної політики. Так, у розглядува­ному числовому прикладі для відновлення попереднього рівня ВВП ефект гальмування ВВП, який становить 150 грн, слід допо­внити збільшенням ВВП на 250 грн. Для досягнення цієї мети можна збільшити державні закупівлі на 100 грн = 100 х 2,5 = 250) або дискреційно зменшити чисті податки на 133 грн.

12.3.