Ефективність фіскальної і монетарної політики на основі моделі IS - LM

Під ефективністю фіскальної і монетарної політики зазвичай розуміють їхню здатність справляти стимулювальний вплив на економіку, передусім спричиняти збільшення доходу (реального ВВП).

Стимулювальна фіскальна політика є ефективною, якщо при­ріст автономних витрат, викликаний урядовими заходами, пере­вищує ефект витіснення приватних інвестицій. На прикладізбі­льшення державних закупівель це можна записати так: За таких умов приріст доходу, викликаний збільшенням держав­них закупівель, перевищує зменшення доходу, викликане зрос­танням процентної ставки та ефектом витіснення. Стимулюваль­на монетарна політика є ефективною, коли вона, збільшуючи пропозицію грошей і зменшуючи процентну ставку, здатна ви­кликати приріст інвестицій і доходу. Якщо ці умови відсутні, фі­скальна і монетарна політика неефективні.

Дотримання умов, за яких фіскальна і монетарна політика є ефективними, залежить від двох чинників: h — чутливості по­питу на гроші до змін рівня процентної ставки та Ь — чутливо­сті інвестицій до змін рівня процентної ставки. Оскільки обид­ва показники чутливості визначають нахил кривих IS і LM, то це означає, що в графічній інтерпретації ефективність фіскаль­ної і монетарної політики залежить від нахилу кривих моделі IS-LM.

Фіскальна політика. Щоб зрозуміти, як показники чутливос­ті впливають на ефективність фіскальної політики, слід попере­дньо розглянути її передатний механізм. Його можна подати за таким схематичним алгоритмом:

Як видно з наведеного алгоритму, приріст державних закупі­вель викликає зростання доходу, що збільшує попит на гроші.

врівноваження грошового ринку процентна ставка має зрости. Але її зростання спричинює певний ефект витіснення, тобто ско­рочення інвестицій, що адекватно зменшує той приріст доходу, який мав би місце за незмінної процентної ставки.

Із наведеного алгоритму випливає, що ефективна фіскальна політика може забезпечуватися за умови виникнення незначного ефекту витіснення інвестицій. Графічну інтерпретацію ефектив­ної фіскальної політики наведено на рис. 14.6а.

Незначний ефект витіснення забезпечується тоді, коли по­пит на гроші є високочутливим до змін рівня процентної став­ки, тобто коли h є великою величиною. За цих умов згідно з рівняннямнерівновага на ринку грошей,

викликана зростанням доходу, усувається за рахунок незнач­ного зростання процентної ставки. Тому незначним буде і не­гативний тиск процентної ставки на канал «інвестиції—до­хід», внаслідок чого дохід зросте з несуттєвим ефектом витіс­нення. Графічно такій ситуації на рис. 14.6а відповідає полога крива LM.

Рис. 14.6. Ефективність фіскальної політики

Незначний ефект витіснення інвестицій може забезпечуватися і в такій ситуації, коли інвестиції малочутливі до зростання про­центної ставки, тобто коли Ь є малою величиною. За цих умов згідно з рівняннямнавіть велике зростання проце­

нтної ставки, викликане фіскальною експансією, не здатне спри­чиняти великий ефект витіснення і суттєво загальмувати зрос-

тання доходу. Графічно такій ситуації на рис. 14.6а відповідає крута крива IS.

У протилежних ситуаціях на грошовому і товарному ринках фіскальна політика є малоефективною якщо: 1) попит на гроші малочутливий до змін процентної ставки. В цій ситуації h є не­великою величиною, а крива LM стає крутою-, 2) інвестиції високочутливі до змін процентної ставки.

Монетарна політика. Як відомо, першою ланкою передат­ного механізму стимулювальної монетарної політики є збіль­шення пропозиції грошей. Наслідком цього заходу є зниження процентної ставки. Щоб монетарна експансія була ефективною, потрібні дві умови: 1) процентна ставка має знизитися суттєво, що може суттєво вплинути на інвестиції і у підсумку — на до­хід; 2) процентна ставка повинна володіти здатністю суттєво впливати на інвестиції, що зумовлює суттєву зміну доходу. Графічну інтерпретацію ефективної монетарної політики наве­дено на рис. 14.7а.

Рис. 14.7. Ефективність монетарної політики

Суттєве зниження процентної ставки і, як наслідок, значне збільшення інвестицій забезпечується тоді, коли попит на гроші є малочутливим до змін процентної ставки, тобто коли h є малою величиною. Це випливає з рівняння (14.7), в якому вираз l/h ■ M^s∕P пов’язує грошову пропозицію з процентною ставкою. Якщо h є малою величиною, то навіть незначне збільшення про­позиції грошей викличе суттєве зниження процентної ставки до рівноважного рівня. За інших незмінних умов це справляє суттє­вий вплив на інвестиції — у бік їх зростання. Графічно такій си­туації на рис. 14.7а відповідає крута крива LM.

Суттєвий вплив процентної ставки на інвестиції забезпечуєть­ся тоді, коли інвестиції є високочутливими до зниження процент­ної ставки, тобто коли Ь є значною величиною. За цих умов на­віть невелике зниження процентної ставки, викликане монетар­ною експансією, здатне спричиняти суттєве збільшення інвести­цій і зростання доходу. Це випливає з рівняння (14.4). Графічно (рис. 14.7α)τaκift ситуації відповідає похила крива IS.

У протилежних ситуаціях на грошовому і товарному рин­ках монетарна політика є малоефективною якщо: 1) попит на гроші є високочутливим до змін процентної ставки.

Порівнюючи фіскальну і монетарну політику, можна зробити висновок, що умови, які забезпечують високу ефективність од­ній політиці, роблять іншу політику малоефективною. Так, якщо h — велике, а b — мале, то фіскальна політика є достатньо ефек­тивною, оскільки за цих умов ефект витіснення незначний. Мо­нетарна політика, навпаки, є малоефективною, оскільки вплив процентної ставки на зростання інвестицій є слабким. Якщо h — мале, a b — велике, то монетарна політика є достатньо ефективною, оскільки за таких умов процентна ставка здатна суттєво впливати на зростання інвестицій. Фіскальна політика, навпаки, стає малоефективною, оскільки ефект витіснення є сут­тєвим.

Розглянуті вище ситуації відповідають нормальним умовам, згідно з якими крива IS має від’ємний нахил, а крива LM— додат­ний. Поряд із цим в макроекономічній теорії припускається мож­ливість виникнення трьох крайніх випадків.

Перший випадок — попит на гроші зовсім нечутливий до змін процентної ставки, тобто h ≈ 0. У цьому разі крива LM — вертикальна (рис. 14.8).

Рис. 14.8. Фіскальна і монетарна експансія у випадку, коли A = O

Як видно з рис. 14.8а, переміщення кривої IS вправо в поло­ження IS₂ викликає лише зростання процентної ставки від r↑ до r₂ і зовсім не впливає на дохід. Це пояснюється тим, що збільшення урядових видатків дорівнює ефекту витіснення, тобто скорочен­ню інвестицій. Звідси випливає висновок, що у випадку, коли h = 0, а крива LM — вертикальна, фіскальна експансія стає не­ефективною. На противагу цьому монетарна експансія є ефекти­вною, оскільки в разі збільшення пропозиції грошей крива LM зміститься вправо, що викличе зниження процентної ставки і зростання інвестицій (рис.

Випадок, коли крива LM вертикальна, часто називають грубою формою монетаризму. Спираючись на цей окремий випадок, деякі прихильники монетаристської теорії роблять узагальнюю­чий висновок про те, що фіскальна експансія нейтралізується ефектом витіснення і тому є неефективною взагалі.

Другий випадок — попит на гроші нескінченно чутливий до рівня процентної ставки, тобто h прямує до нескінченності. За цих умов крива LM стає горизонтальною (рис. 14.9).

У цьому випадку процентна ставка знаходиться на такому ни­зькому рівні, за якого гроші практично втрачають альтернативну вартість. Тому за збільшення пропозиції грошей економічні суб’єкти не виявляють бажання вкладати гроші в альтернативні активи (акції, облігації тощо), а віддають перевагу ліквідності, тобто зберіганню свого багатства у формі готівкових грошей. Та­ку ситуацію називають пасткою ліквідності.

Рис. 14.9. Фіскальна і монетарна політика у випадку, коли h → ∞

На рис. 14.9 показано криву LM з двома відрізками: один із додатним нахилом, що відповідає нормальним умовам, інший — горизонтальна лінія, що відповідає пастці ліквідності. Незва­жаючи на переміщення кривої LM вправо від положення LMi до положення LMz, точка її перетину з кривою IS не змінює місце свого розташування, оскільки знаходиться на горизон­тальному відрізку кривої LM. Отже, коли виникає пастка лік­відності, монетарна експансія є неефективною, оскільки вона не здатна вплинути ні на процентну ставку, ні на дохід. Нато­мість фіскальна експансія справляє великий вплив на дохід. Про це свідчить переміщення кривої IS від положення ISi У положення ISz, що збільшує дохід від Y∖ до Yz за незмінної процентної ставки.

Третій випадок — попит на інвестиції нечутливий до проце­нтної ставки, тобто 6 = 0, внаслідок чого крива IS має вигляд вер­тикальної лінії (рис. 14.10). Це може мати місце в умовах, коли економічна кон’юнктура сприймається потенційними інвестора­ми як безперспективна.

Така ситуація називається інвестиційною пасткою. У разі її виникнення зростання процентної ставки не може зменшити інвестиційний попит. Тому фіскальна експансія є максимально ефективною, оскільки відсутній ефект витіснення, незважаю­чи на зростання процентної ставки, тобто Δ/ = -b ∙ ∆r = 0.

З цієї самої причини монетарна експансія є неефективною, оскільки втрачає здатність впливати на інвестиції, а отже і на ДОХІД.

Рис. 14.10. Фіскальна і монетарна політика

у випадку, коли 6 = 0

Наведені крайні випадки є теоретичним припущенням. Практика не має доказів того, що вони будь-коли мали місце. Але таке припущення є корисним, оскільки окреслює умови, в межах яких доцільно застосовувати фіскальну і монетарну по­літику.

1. Крива IS будується за допомогою синтезу «кейнсіанського хреста» і графіка інвестиційного попиту. Оскільки заплановані інвестиції залежать від процентної ставки, а дохід — від інвести­цій, то це означає, що процентна ставка опосередковано впливає на дохід. Вища процентна ставка зменшує заплановані інвестиції, а це відповідно зменшує дохід. І навпаки. Отже, між процентною ставкою і доходом існує обернена залежність. Таку залежність підсумовує крива IS. Вона має від’ємний нахил і охоплює всі точ­ки, в яких за даної процентної ставки забезпечується рівновага на товарному ринку, тобто коли реальний ВВП дорівнює сукупному попиту.

2. Нахил кривої IS визначається співвідношенням між зміною

доходу і зміною процентної ставки іЦе співвідношення

залежить від рівня чутливості інвестицій до процентної ставки (6) і величини мультиплікатора (т_е), згідно з яким зміна інвести­цій змінює дохід. Якщо інвестиції дуже чутливі до процентної ставки, тобто b є великою, то крива IS₁ як і крива інвестицій, тя­жітиме до горизонтальної лінії. Якщо b є малою, то крива IS і крива інвестицій матимуть крутий нахил, тобто тяжітимуть до вертикальної лінії. Залежність крутизни нахилу кривої IS від ве­личини мультиплікатора є іншою. Чим більший т_е, тим круті­шою є крива автономних витрат і пологішою крива IS, оскільки чим вона пологіша, тим більше змінюється дохід за даної проце­нтної ставки. Якщо т_е зменшується, то крива запланованих ви­трат стає пологішою, а крива IS — крутішою, оскільки чим кру­тішою вона є, тим менше змінюється дохід за даної процентної ставки.

3. Крива LM будується на залежності грошового ринку від то­варного ринку. Як відомо, процентна ставка, що формується на грошовому ринку, залежить від попиту на гроші, який є функці­єю від доходу, що формується на товарному ринку. Звідси ви­пливає, що дохід впливає на процентну ставку. Зростання доходу збільшує попит на гроші, що підвищує процентну ставку. І на­впаки. Отже, між доходом і процентною ставкою існує пряма за­лежність. Таку залежність підсумовує крива LM. Вона має додат­ний нахил і охоплює всі точки, в яких за даного доходу забез­печується рівновага на грошовому ринку, тобто попит на гроші дорівнює пропозиції грошей.

4. Нахил кривої LM визначається співвідношенням між змі­ною процентної ставки і зміною доходу (∆r / ЛУ). Це співвідно­шення залежить від чутливості попиту на гроші до змін величини доходу (E) і від чутливості попиту на гроші до змін рівня процен­тної ставки (h). Показник чутливості к справляє прямий вплив на крутизну нахилу кривої LM. Чим вищий к, тим більший попит на гроші і вища процентна ставка за даної величини доходу, тим бі­льшим є співвідношенняі тим крутішою є крива LM.

Протилежний вплив на крутизну нахилу кривої LM справляє по­казник чутливості h. Чим вищий h, тим менший попит на гроші і нижча процентна ставка за даної величини доходу, тим меншим є співвідношенняі тим пологішою є крива LM. Чутливість

попиту на гроші до змін рівня процентної ставки коливається в значних межах. Якщо h наближується до нуля, то крива LM є майже вертикальною, а якщо h дуже велика, то крива LM є майже горизонтальною.

5. Крива IS і крива LM відображують умови, за яких забез­печується рівновага окремо на товарному і на грошовому рин­ках. Але якщо ці криві подати на одному графіку, то отримає­мо модель IS-LM, яка дає можливість визначити умови, що забезпечують рівновагу на товарному і грошовому ринках од­ночасно. Згідно з моделлю IS - LM у точці, де перетинаються обидві криві, фактичні сукупні витрати дорівнюють заплано­ваним сукупним витратам, а попит на гроші дорівнює пропо­зиції грошей.

6. Модель IS - LM використовується для обгрунтування ста­білізаційної політики. З цією метою до базових змінних (г, У) додаються змінні, що є інструментами фіскальної політики (G Т), та пропозиція грошей, яка є інструментом монетарної по­літики. Якщо застосовується фіскальна експансія, то це збіль­шує дохід і процентну ставку, а крива IS зміщується вправо. Якщо застосовується монетарна експансія, то це зменшує про­центну ставку і збільшує дохід, а крива LM зміщується вправо. Модель IS-LM пояснює не лише автономний, а й спільний вплив фіскальної і монетарної політики. Взаємодія між фіскаль­ною і монетарною політикою може бути різною. Показовим є застосування фіскальної експансії з двома можливими варіанта­ми реакції центрального банку. Перший варіант — центральний банк не вносить будь-яких змін у монетарну політику, внаслідок чого відбувається збільшення доходу з певним ефектом витіс­нення. Другий варіант — центральний банк застосовує акомо­даційну монетарну політику, внаслідок чого дохід збільшується без ефекту витіснення.

7. Ефективність фіскальної і монетарної політики залежить від двох чинників: 1) чутливості попиту на гроші до змін рівня процентної ставки; 2) чутливості інвестицій до змін рівня про­центної ставки. Оскільки показники чутливості (А і А)визначають нахил кривих IS і LM, то це означає, що ефекти­вність фіскальної і монетарної політики залежить від нахилу

кривих IS і LM. Фіскальна політика є ефективною, коли крива IS крута, а крива LM— полога. Монетарна політика є ефектив­ною, коли крива IS полога, а крива LM— крута. Крім нормаль­них випадків, коли крива IS має від’ємний нахил, а крива LM— додатний, у макроекономічній теорії припускається мо­жливість виникнення трьох крайніх випадків: коли крива LM вертикальна; коли крива LM горизонтальна; коли крива IS вер­тикальна.