ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА ДИНАМІКА

Економічне зростання не може бути безперервним., оскільки періоди економічного піднесення (збільшення обсягів виробництва) чергуються з періодами економічного спаду (скорочення обсягів виробництва).

Окремі економічні цикли істотно відрізняються між собою. Головними ознаками, якими відрізняються економічні цикли, є їхня тривалість та рушійні сили (причини). Аналіз розвитку світової економіки за два останні століття дав підстави науковцям виявити найбільш важливі економічні цикли:

- короткострокові (цикли Кітчина) тривалістю 3 - 5 років, причини яких пов’язують із збуреннями на фінансових ринках;

- середньострокові (Жугляра і Кузнеца) тривалістю 10 - 20 років, пов’язані із структурними зрушеннями в економіці та суттєвими міжгалузевими переливами капіталу;

- довгострокові, або довгохвильові (цикли Кондратьєва) тривалістю 40

- 60 років, головною рушійною силою яких є зміни технологічних укладів.

Усі теорії економічних циклів можна об’єднати за двома напрямами: одні теорії пояснюють циклічні коливання в економіці зовнішніми факторами, інші - внутрішніми.

Теорії, що віддають перевагу зовнішнім факторам, убачають причини циклічних коливань в імпульсах, які народжуються за межами економічної системи. До таких імпульсів відносять війни, революції, політичні збурення, демографічні вибухи, відкриття нових родовищ корисних копалин, видатні науково-технічні нововведення тощо.

Прихильники теорій, які спираються на внутрішні фактори, виходять з того, що причини економічних циклів випливають із середини самої економічної системи. До основних внутрішніх факторів вони відносять нераціональну монетарну політику, нестабільність інвестицій, негнучкість цін і заробітної плати, коливання в продуктивності праці тощо.

Серед всієї палітри теорій економічних коливань можна виділити такі найважливіші:

1.

2. Монетаристська теорія, прихильники якої вважають, що головним чинником циклічних коливань в економіці є нестабільні темпи грошової емісії. На їхню думку, надлишок грошової маси може викликати інфляційне зростання, а дефіцит — спровокувати спад виробництва.

3. Теорія рівноважного ділового циклу пояснює циклічні коливання помилковим сприйняттям економічними суб’єктами динаміки цін і заробітної плати: найманих робітників - щодо пропозиції робочої сили, а підприємців — щодо змін обсягів виробництва.

4. Теорія реального економічного циклу. Вона передбачає, що номінальні фактори, такі, як пропозиція грошей та ціни, не впливають на реальні зміни в економіці, тобто на обсяг виробництва і зайнятість. Згідно з цією теорією циклічні коливання в економіці спричиняються переважно технологічними збуреннями. Так, технологічний прогрес, з одного боку, збільшує продуктивність праці і виробничі потужності економіки; з іншого

— створює передумови для підвищення реальної заробітної плати, яка спонукає найманих робітників до збільшення пропозиції праці. Внаслідок зазначених змін зростає обсяг виробництва і зайнятість. Технологічне збурення викликає протилежні наслідки — зменшення обсягів виробництва і рівня зайнятості.

5. Згідно з моделлю мультиплікатора-акселератора економічні коливання виникають за умов певного співвідношення між мультиплікатором автономних витрат і акселератором.

Основне рівнянняцієї моделі має такий вигляд'

де Y_t, Y_t-1, Y_t-2 - обсягі ВВП поточного (t) і минулих (t-1, t-2) років;

I_a - автономні інвестиції;

MPC - гранична схильність до споживання;

β - коефіцієнт акселерації.