Монетарна політика в моделі AD - AS
Вище було з’ясовано, що монетарна політика, впливаючи на сукупний попит, змінює обсяг ВВП. Згідно з кейнсіанською теорією вплив монетарної політики на сукупний попит реалізується через кілька каналів, які володіють здатністю трансформувати зміну пропозиції грошей у зміну сукупного попиту та реального ВВП.
Серед цих каналів найбільше визнається канал,«процентна ставка — інвестиції». Тому для визначення наслідків впливу монетарної політики на економіку ми спиратимемося саме на цей канал. Щоб проілюструвати графічно кінцеві наслідки стимулю- вальної монетарної політики, скористаємося моделлю AD - AS, яка здатна відображувати як реальні, так і номінальні зміни в економіці. При цьому врахуємо, що в короткостроковому і довгостроковому періодах наслідки впливу монетарної експансії на економіку є різними.Короткостроковий період
Для аналізу наслідків впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому періоді крім моделі AD - AS використаємо також ще дві графічні моделі, які дають змогу пояснити зміни, що відбуваються в моделі AD - AS. Тому на рис. 13.1 наведено три графічні моделі: рис. 13.1а відображує ринок грошей, рис. 13.16— графік інвестицій, рис. 13.Ie — модель AD-AS.
Припустимо, що початково ринок грошей знаходиться у стані рівноваги в точці Т\. У цій точці крива пропозиції грошей (Λ∕1j/P) перетинається з кривою попиту на гроші (Λ∕lo/Р), внаслідок чого рівноважне значення реальної процентної ставки дорівнює r↑. Рисунок 13.16 унаочнює обернену залежність між процентною ставкою (r∣) та інвесторами (∕∣). Даний рівень інвестицій поряд з іншими компонентами сукупного попиту визначає розміщення кривої сукупного попиту (AD1) і початкову рівновагу на товарному ринку в точці Т\, що знаходить своє відображення на рис. 13.
Ie.
Рис. 13.1 Вплив монетарної експансії на економіку в короткостроковому періоді
Тепер припустимо, що центральний банк застосував експансі- оніську політику і збільшив пропозицію грошей. Графічно на рис. 13.1а це проявляється через переміщення кривої пропозиції грошей у положення
що спричинює відповідне зниження процентної ставки. Під впливом зниження процентної ставки зростають інвестиції (рис. 13.16). Приріст інвестицій, у свою чергу, примушує переміститися вправо криву сукупного попиту (рис. 13.Ie). У відповідь на зростання сукупного попиту відбувається як збільшення реального ВВП, так і підвищення цін. За таких умов точка економічної рівноваги переміщується вздовж конвої сукупної поопозинїї вппаво їоис.13.1βY
Підсумовуючи, можна виділити три наслідки експансіоністської монетарної політики в короткостроковому періоді:
1) зниження номінальної і реальної процентних ставок;
2) збільшення номінального і реального ВВП;
3) підвищення цін (інфляція).
Такі наслідки монетарної експансії відповідають сучасній кейнсіанській теорії, згідно з якою в короткостроковому періоді крива сукупної пропозиції має додатний нахил.
Довгостроковий період
Особливість довгострокового періоду, як відомо, полягає в тому, що в межах цього періоду ціни і заробітна плата здатні адекватно відреагувати на зміну сукупного попиту і відновити повну зайнятість. Така властивість довгострокового періоду відповідає
класичній теорії, згідно з якою крива сукупної пропозиції має вигляд вертикальної лінії, що бере свій початок у точці потенційного ВВП.
Рис. 13.2 Вплив монетарної експансії на економіку в довгостроковому періоді
Знову розглянемо монетарну експансію.
Для аналізу її наслідків у довгостроковому періоді обмежимося лише використанням моделі AD - AS, наведеної на рис. 13.2. Нехай початковий рівноважний стан в економіці за повної зайнятості знаходиться в точці T↑, де крива сукупного попиту
перетинається з кривою довгострокової сукупної пропозиції
. Тепер припустимо, що центральний банк збільшив номінальну пропозицію грошей. Згідно з передатним механізмом монетарної політики це спрямує сукупний попит до зростання, що перемістить його криву вправо в положення AD2 а товарні ціни підніме до P2. У короткостроковому періоді монетарна експансія спричинює зниження реальної процентної ставки, збільшення інвестицій і зростання реального ВВП (див. рис. 13.Ie). У довгостроковому періоді збільшення обсягів виробництва не відбувається. Це пояснюється тим, що протягом цього періоду номінальна заробітна плата адекватно зреагує на зміну товарних цін і збільшиться пропорційно їх зростанню. Тому не змінюється реальна заробітна плата, яка, як і раніше, утримує рівновагу на ринку праці на умо-
вах повної зайнятості. Це унеможливлює відхилення короткострокової сукупної пропозиції від довгострокової, внаслідок чого обсяг реального ВВП підтримується на потенційному рівні.
Отже, в довгостроковому періоді монетарна експансія не здатна збільшити сукупну пропозицію. Але вона збурює сукупний попит, який здатний номінально збільшуватися, допоки у зв’язку зі зростанням цін не зрівняється із сукупною пропозицією. Це відбудеться в точці Ті, в якій забезпечується повна зайнятість. У цій точці ціни зростуть у точній пропорції зі зростанням номінальної кількості грошей. Наприклад, якщо кількість грошей в обігу збільшується на 10 %, то і ціни в довгостроковому періоді зростають також на 10 %.
Якщо номінальна кількість грошей і ціни зростають в однаковій пропорції, то реальна пропозиція грошей (МІР) не змінюється.
Тому, незважаючи на монетаону експансію, попит на гроші і і пропозиція грошей у довгостроковому періоді залишаються такими, якими вони були до застосування монетарної експансії. За цих умов залишаються без змін параметри рівноваги на грошовому ринку і рівень реальної процентної ставки.Проведений аналіз дає змогу зробити узагальнюючий висновок щодо наслідків монетарної експансії у довгостроковому періоді:
1. Ціни підвищуються пропорційно номінальному збільшенню пропозиції грошей.
2. Реальний ВВП залишається без змін, а номінальний ВВП зростає пропорційно зростанню цін.
3. Реальна процентна ставка зберігається на незмінному рівні, а номінальна зростає пропорційно зростанню цін.
Такі наслідки монетарної політики свідчать про нейтральність грошей у довгостроковому періоді. Гроші вважаються нейтральними в тому розумінні, що зміна їх кількості не справляє в довгостроковому періоді будь-якого впливу на реальні величини (реальний ВВП, реальну заробітну плату, реальну процентну ставку тощо). Змінюються лише номінальні величини (номінальний ВВП, номінальна заробітна плата, номінальна процентна ставка тощо). Висновок про нейтральність грошей у довгостроковому періоді відповідає кількісній теорії грошей. Його дотримуються і сучасні монетариста. Підтверджується він і спеціальними емпіричними дослідженнями. Проте на практиці у чистому вигляді ідентифікувати нейтральність грошей у довгостроковому періоді неможливо. Вона може проявлятися лише як тенденція, а не абсолютний факт.
336
1. Усі цілі монетарної політики поділяються на кінцеві та проміжні. Кінцеві цілі — це такі макроекономічні змінні, які характеризують загальні результати функціонування національної економіки і на досягнення яких монетарна політика має спрямовувати весь комплекс своїх заходів.
До таких цілей належать зростання реального ВВП, зменшення безробіття та зниження інфляції. Окремі кінцеві цілі можуть суперечити одна одній. Так якщо зростання реального ВВП узгоджується зі зниженням безробіття, то зменшення інфляції може суперечити зростанню реального ВВП і зниженню безробіття. Конфлікт цілей монетарна політика може розв’язувати лише на основі принципу пріоритетів.2. Монетарна політика спирається на певний ланцюг причин- но-наслідкових зв’язків, в якому кінцеві цілі є завершальною ланкою. Тому вона не може впливати на кінцеві цілі безпосередньо. Для цього використовуються проміжні цілі. До них належать такі макроекономічні змінні, які опосередковують вплив інструментів монетарної політики на кінцеві цілі. Це, зокрема, пропозиція грошей, процентна ставка, обсяг кредитування, рівень заборгованості тощо. Головними серед них є пропозиція грошей та процентна ставка. Але проміжні цілі, як правило, не узгоджуються між собою. Тому проблема вибору проміжних цілей вирішується залежно від пріоритету відповідних їм кінцевих цілей. Для досягнення цілей монетарної політики центральний банк застосовує низку інструментів, головними серед яких є: операції на відкритому ринку, операції на валютному ринку, облікова ставка, нормативи обов’язкового резервування.
3. Операції на відкритому ринку — це купівля-продаж центральним банком цінних паперів на відкритому ринку. До таких цінних паперів належать облігації внутрішньої державної позики, облігації зовнішньої державної позики, депозитні сертифікати центрального банку. За допомогою цих операцій центральний банк впливає на банківські резерви і в такий спосіб змінює пропозицію грошей. Операції на валютному ринку — це валютні інтервенції, здійснювані у формі купівлі-продажу центральним банком іноземної валюти. Ці операції також безпосередньо впливають на банківські резерви, що дає змогу змінювати пропозицію грошей. Облікова ставка — це процентна ставка, за якою центральний банк надає кредити комерційним банкам.
Змінюючи облікову ставку, він регулює попит комерційних банків на свої кредити і в такий спосіб впливає на їхні резерви і пропозицію грошей. Нормативи обов’язкового резервування — це мінімальні норми депозитів, які комерційні банки зобов’язані зберігати на рахунках центрального банку. Змінюючи ці нормативи, центральний банк змінює банківські надлишкові резерви та грошовий мультиплікатор і у підсумку пропозицію грошей.4. Сукупність причинно-наслідкових зв’язків між пропозицією грошей та кінцевими цілями монетарної політики називається передатним механізмом монетарної політики. Існує два підходи до передатного механізму монетарної політики: кейнсіанський і монетаристський. Кейнсіанці, обгрунтовуючи монетарний передатний механізму, намагаються пояснити, як пропозиція грошей впливає на відповідний компонент сукупного попиту і в підсумку — на реальний ВВП. Згідно з ранньою кейнсіанською моделлю монетарного передатного механізму збільшення пропозиції грошей зменшує процентну ставку, яка збільшує інвестиції, що викликає зростання сукупного попиту і ВВП. У такій моделі каналом, що реалізує здатність пропозиції грошей впливати на кінцеві цілі монетарної політики, є канал «процентна ставка—інвестиції». Але, на думку монетаристів, цим каналом не обмежується вплив монетарної політики на економіку. Зважаючи на це, сучасні кейнсіанці обгрунтували низку інших каналів.
5. До інших каналів, що реалізують здатність пропозиції грошей впливати на кінцеві цілі монетарної політики, неокейнсіанці відносять такі:
— канал «курс акцій — інвестиції». Цей канал з’являється внаслідок того, що зі збільшенням пропозиції грошей утворюється їх надлишок. Це збільшує попит на акції, що підвищує їх курс і посилює схильність підприємств до інвестування;
— канал «курс акцій — дохід від багатства — споживання». В межах цього каналу також присутній курс акцій. Але його зростання, викликане збільшенням пропозиції грошей, збільшує багатство домогосподарств та їхнє споживання, що у підсумку спричинює зростання сукупного попиту і реального ВВП;
— канал «процентна ставка — споживання». У межах цього каналу зниження процентної ставки, викликане збільшенням пропозиції грошей, збільшує споживання домогосподарств, сукупний попит і реальний ВВП;
— канал «процентна ставка — валютний курс — чистий експорт». Згідно з цим каналом зниження процентної ставки, спричинене приростом пропозиції грошей, зменшує попит на вітчизняні фінансові активи. Це знижує валютний курс і збільшує чистий експорт, що у підсумку стимулює зростання сукупного попиту і реального ВВП.
6. В основі монетаристського підходу до монетарного передатного механізму лежить рівняння кількісної теорії грошей, відповідно до якого швидкість обігу грошей є стабільною. За цих умов приріст пропозиції грошей визначає адекватний приріст сукупного попиту, який втілюється у зростання номінального ВВП. Отже, монетаристська модель передатного механізму монетарної політики не розкриває ті канали, за допомогою яких ринок трансформує збільшення пропозиції грошей у зростання сукупного попиту і номінального ВВП.
7. Серед усіх каналів монетарного передатного механізму найбільш визнаним є канал «процента ставка—інвестиції». Тому саме на нього спираються для визначення наслідків впливу монетарної політики на економіку. У форматі графічної моделі AD - AS аналіз наслідків монетарної політики в короткостроковому і довгостроковому періодах доцільно розглядати окремо. Згідно з моделлю AD -AS у короткостроковому періоді монетарна експансія викликає такі основні наслідки: зниження процентної ставки, збільшення реального ВВП, зростання цін (інфляція). У довгостроковому періоді наслідки інші, а саме: зростання цін пропорційно збільшенню пропозиції грошей, зростання номінальної процентної ставки пропорційно зростанню цін і незмінність реальної процентної ставки, зростання номінального ВВП пропорційно зростанню цін і незмінність реального ВВП. Отже, наслідки впливу монетарної експансії на економіку у довгостроковому періоді свідчать про нейтральність грошей.