Практична функція макроекономіки
Зрозуміти роль макроекономіки в житті суспільства означає з’ясувати її практичну функцію. В її основі лежить фундаментальна суперечність суспільства: суперечність між матеріальними потребами людей та економічними ресурсами, які слугують засобами для задоволення цих потреб.
Сутність цієї суперечності полягає у тому, що матеріальні потреби людей безмежні, а економічні ресурси, необхідні для їх задоволення, — обмежені. Особливістю макроекономіки є те, що цю суперечність вона розглядає з позиції не окремих економічних суб’єктів, а економіки країни в цілому. Отже, щоб визначити роль макроекономіки в суспільному житті, слід попередньо з’ясувати зміст двох фундаментальних категорій: матеріальних потреб і економічних ресурсів.^Матеріальні потреби)— це бажання людей щодо придбання і вйкорйстання різних товарів і послуг, які приносять їм користь. Перелік товарів, необхідних людям, містить практично безмежний спектр матеріальних продуктів, які зазвичай поділяють на предмети першого вжитку (їжа, житло, одяг тощо) і предмети розкоші (парфуми, яхти, норкові шуби та ін.). Послуги задовольняють потреби людей так само, як і матеріальні продукти. Ремонт автомобіля, хірургічна операція, консультація юриста і т. ін. теж необхідні для життя сучасних людей.
Матеріальні потреби мають не лише окремі індивіди, а й підприємства та державні установи. Для функціонування підприємств потрібні виробничі будівлі і споруди, устаткування, транспортні засоби, комунікаційні системи та багато іншого, що дає їм змогу здійснювати певну виробничу діяльність. Урядові установи, призначені вирішувати проблеми країни, повинні фінансувати будівництво автомагістралей, шкіл, лікарень, закупівлю військової техніки тощо.
Усі потреби в товарах і послугах ніколи неможливо задовольнити повністю, оскільки вони є невгамовними, тобто безмежними. Суспільство постійно відчуває низку невдоволених матеріаль-
них у процесі виробництва товарів і послуг.
Завдяки праці люди перетворюють предмети природи у такі форми, які можуть приносити їм користь. Особливим видом людських ресурсів є підприємницькі здібності,λ або підприємливість. До основних рис людини, якій притаманна підприємливість, можна віднести вміння брати на себе ініціативу щодо організації бізнесу та ухвалювати основні управлінські рішення; наявність здібностей до інноваційної діяльності та здійснення передбачень щодо майбутньої економічної кон’юнктури.Загальною властивістю економічних ресурсів є їх відносна обмеженість. Це означає, що виробничі можливості наявних економічних ресурсів недостатні для повного задоволення матеріальних потреб суспільства. Іншими словами, оскільки економічні ресурси обмежені, а матеріальні потреби безмежні, то суспільство не в змозі досягти бажаного матеріального достатку. Але воно може впливати на ступінь невідповідності між економічними ресурсами і матеріальними потребами, домагатися підвищення рівня задоволення матеріальних потреб. Досягти цього можна лише в єдиний спосіб — на основі підвищення ефективності обмежених ресурсів, що є лише іншим відображенням зростання ефективності економіки.
Отже, в умовах обмеженості ресурсів і безмежності потреб зростання ефективності економіки є єдиним способом підвищення рівня задоволення матеріальних потреб. Звідси випливає практична функція макроекономіки. Вона полягає в тому, щоб продукувати такі знання, які здатні озброювати людей спроможністю підвищувати ефективність економіки і на цій основі досягати зростання рівня задоволення своїх матеріальних потреб.
Ефективність економікице відношення між її результатами і витратами. Результати функціонування економіки визначаються кількістю вироблених товарів і послуг, а витрати — кількістю ресурсів, використаних у процесі їх виробництва. Якщо кількість товарів і послуг зростає швидше, ніж кількість використаних ресурсів, то це є свідченням підвищення ефективності економіки. І навпаки.
Існує багато способів підвищення ефективності економіки.
На макрорівні їх можна об’єднати за такими трьома напрямами:1. Забезпечення повної зайнятості ресурсів. Під повною зайнятістю розуміють використання всіх наявних для виробництва ресурсів. Тому для забезпечення повної зайнятості працездатне населення не повинно вимушено залишатися без роботи, не повинні простоювати машини та устаткування або не використовуватися орні землі. Неповна зайнятість ресурсів викликає певні втрати для економіки і знижує її ефективність. І навпаки, найбільша ефективність економіки досягається за умов забезпечення повної зайнятості.
2. Оптимізація розподілу наявних ресурсів. Для максимізації рівня ефективності економіки обмежені ресурси мають бути розподілені пропорційно до структури матеріальних потреб. Це передбачає оптимізацію їх розподілу між виробництвом окремих видів продукції, а також між виробництвом споживчих та інвестиційних товарів. У першому випадку найвища ефективність економіки забезпечується за умови досягнення рівноваги між попитом і пропозицією, яка унеможливлює виникнення перевиробництва одних товарів і послуг й недовиробництво інших. У другому випадку найвища ефективність економіки досягається за умов, якщо забезпечується раціональне співвідношення між поточними і перспективними потребами суспільства, тобто коли правильно вирішується альтернатива: «більше сьогодні і менше потім» або «менше сьогодні і більше потім».
3. Підвищення продуктивності ресурсів. Співвідношення між результатами виробництва і витратами ресурсів залежить від продуктивності окремих видів ресурсів: продуктивності праці та продуктивності капіталу. Зростання продуктивності ресурсів зумовлює збільшення кількості вироблених товарів і послуг у розрахунку на одиницю відповідного ресурсу.
1.2.