Роль держави в економічному кругообігу
В розділі 7 було розглянуто модель економічного кругообігу в умовах чистого ринку, тобто в бездержавній економіці, суб’єктами якої є лише домогосподарства і підприємства. Але в реальному житті не існує чистого ринку, а панує змішана економіка, в якій поряд із суб’єктами приватної економіки велику координаційну роль виконує держава.
Щоб зрозуміти роль держави в економіці, звернемося до моделі економічного кругообігу в умовах змішаної закритої економіки. Для цього модель економічного кругообігу в умовах чистого ринку доповнимо державою в особі уряду та центрального банку, (рис. 11.1).
Рис. 11.1 Держава в економічному кругообігу
Усі потоки, які відображають економічні відносини між до- могосподарствами і підприємствами, залишаються такими, як і в умовах чистого ринку. Тому на рис. 11.1 вони не показані. Предметом цього рисунку є лише ті потоки, в яких бере участь уряд. З іншими суб’єктами економічної системи він пов’язаний через такі інструменти: податки трансферти, державні закупівлі і позики.
де T — чисті податки; AT — валові податки; TR — трансфертні платежі.
У наведеній моделі економічного кругообігу доходи уряду подано за допомогою чистих податків, оскільки лише вони хара- 
тика показує, що уряд не завжди спроможний збалансувати свій бюджет за рахунок доходів, які надходять від приватного сектору економіки. Внаслідок цього виникає бюджетний дефіцит, який може фінансуватися за рахунок позик. Ці позики здійснюються переважно за рахунок продажу державних облігацій (облігацій внутрішньої державної позики — ОВДП).
Із наведеної моделі економічного кругообігу можна побачити, яку роль виконує держава в системі макроекономічного регулювання.
По-перше, вона виконує перерозподільчу функцію в економіці. Змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє доходи між приватним сектором економіки і виробництвом суспільних благ. Крім того, стягуючи податки із заможних домогосподарств, держава за допомогою трансфертних платежів, що надаються незаможним домогосподарствам, зменшує розрив у доходах між окремими домогосподарствами. Отже, виконуючи перерозподільчу функцію, вона реалізує певну соціальну політику.По-друге, потоки, що пов’язують уряд із суб’єктами приватного сектору економіки, подають інформацію про методи, за допомогою яких держава може виконувати стабілізаційну функцію в економіці. Наприклад, в умовах надмірного безробіття уряд може збільшити державні закупівлі. За незмінних податків і трансфертів цей захід збільшить сукупний попит і обсяг виробництва, що зменшить рівень безробіття. Аналогічно, за незмінного рівня державних закупівель зниження урядом податків або збільшення трансфертних платежів викличе збільшення наявного доходу приватного сектору економіки, що стимулюватиме зростання сукупного попиту та обсягів виробництва. В умовах високої інфляції уряд може вдаватися до протилежних заходів: зменшити державні закупівлі, підвищити податки або скоротити трансфертні платежі.
11.2.