Вплив держави на економічну рівновагу

У моделях економічної рівноваги в умовах приватної закри­тої економіки, що розглядалися у розд. 9, держава не врахову­валася. Тепер перейдемо до змішаної економіки закритого типу і врахуємо державу.

Почнемо з моделі «витрати — випуск». Нагадаємо, що в ме­жах приватної закритої економіки сукупні витрати дорівнюють сумі приватного споживання та приватних інвестицій. У таких умовах економічна рівновага за цим методом визначається як то­тожність між ВВП і приватними витратами : Y = C + І. З появою держави сукупні витрати доповнюються державними закупівля­ми. Внаслідок цього модель економічної рівноваги приймає та­кий вигляд:

У наведеній моделі сукупні витрати відрізняються від їх ана­лога в умовах приватної закритої економіки не лише державними закупівлями, а й кількісною визначеністю приватного споживан­ня. Це зумовлено тим, що з появою держави суттєво трансформу­ється функція споживання.

Згідно з умовами, прийнятими в підрозд. 7.2, у межах приват­ної закритої економіки споживання домогосподарств визначаєть­ся як функція наявного доходу приватної закритої економіки, який збігається з доходом,тобто DI = Y. Тому функція споживан­ня визначалася так:3 урахуванням держави з’явля­

ються, з одного боку, податки, з іншого — трансфертні платежі приватному сектору. Податки зменшують наявний дохід домого­сподарств, а трансферти збільшують його:

Звідси функція споживання набуває такого вигляду:

* Слід пам’ятати, що тут і далі в рівноважних моделях під витратами розуміються заплановані витрати.

Слід зазначити, що податки суттєво переважають над транс­фертами. Оскільки різниця між ними визначається через чисті податки (7), то це означає, що у підсумку наявний дохід домого- сподарств зменшується на величину чистих податків:

Звідси функція споживання спрощується до такого вигляду:

Функцію споживання можна подати і в іншій спосіб. Для цьо­го чисті податки, в тому числі валові податки і трансферти, слід виразити як функцію від доходу. У розгорнутому вигляді це пи­тання розглядається в підрозд. 12.2. На цьому етапі ми лише за­декларуємо, що майже всі податки і переважна більшість транс­фертів залежать від доходу. Податки (валові) знаходяться в прямій залежності від доходу, тобто ВВП, який на макрорівні приймається за податкову базу. Тому чим більшим є ВВП, тим більшими є податкові надходження до бюджету. І навпаки.

Що стосується трансфертів, то вони знаходяться в оберненій залежності від доходу: чим більшим є ВВП, тим вищими є дохо­ди домогосподарств і тим менше вони потребують допомоги у формі соціальних трансфертів.

Спираючись на рівняння (11.1), залежність податків і транс­фертів від доходу виразимо через залежність чистих податків від доходу. Зі зростанням доходу чисті податки збільшуються, оскільки зростають валові податки та зменшуються трансферти; зі змен­шенням доходу чисті податки скорочуються, оскільки зменшу­ються валові податки і збільшуються трансферти. Отже, чисті

У рівнянні (11.7) літерою t позначено граничну податкову став­ку. Вона показує, на скільки одиниць зростають чисті податки (або збільшуються валові податки та зменшуються трансферти) у разі зростання доходу на одиницю.

10 млрд грн чисті податки збільшилися на 2 млрд грн. Звідси ви­пливає величина граничної податкової ставки: / = 2:10 = 0,2. Це означає, що у разі зростання доходу на 1 грн чисті податки зро­стають на 0,2 грн.

чинники, що впливають на автономне споживання (C). Проте слід зауважити, що на автономне споживання вони впливають не повною величиною, а згідно з граничною схильністю до спожи-

У формулі (11.6) застосовується гранична схильність до спо­живання з наявного доходу домогосподарств (Y-T), яка дорів­нює с і визначається за формулою (7.8); у формулі (11.8) застосо­вується гранична схильність доспоживання з сукупного доходу

кою за будь-якого рівня доходу. Але якщо у формулі (11.4) спо­живання зменшується внаслідок скорочення наявного доходу на величину податків і трансфертів, то у формулі (11.8) воно змен­шується за рахунок зниження граничної схильності до споживан­ня пропорційно величині (1 -t).

ями: S = I. Після врахування держави вилучення з економічного кругообігу доповнюються чистими податками, а ін’єкції — дер­жавними закупівлями. Звідси у загальному вигляді модель еко­номічної рівноваги можна подати як тотожність між сумою вилу­чень і сумою ін’єкцій:

Вирішальну роль в економічному зростанні відіграють приват­ні інвестиції.

Оскількито рівняння (11.16) трансформується та­

ким чином:

Ліва частина рівняння (11.17) відображає величину внутрі­шніх фінансових ресурсів приватного інвестування. При цьому вираз (Y-T-C) презенттує приватні заощадження, а вираз (Т- G) характеризує сальдо державного бюджету, тобто співвідно­шення між чистими податками (наявним доходом уряду) і держа­вними закупівлями. Залежно від цього співвідношення держав­ний бюджет може бути дефіцитним або профіцитним.

щують приватні заощадження на величину державних кредитів. Це означає, що від стану державного бюджету залежить величина внутрішніх фінансових ресурсів приватного інвестування, а отже і рівень інвестування національної економіки.

11.3.