Л.М. Андросова ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ УМОВ ПРАЦІ НА ВТРАТИ ВІД ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
У економіці України, як і в інших країнах, спостерігаються істотні втрати робочого часу у зв'язку із захворюваністю з тимчасовою втратою працездатності. На підставі вивчення публікацій та статистичних даних запропоновані основні напрями вивчення впливу умов праці на втрати робочого часу за цім фактором.
В экономике Украины, как и в других странах, наблюдаются существенные потери рабочего времени в связи с заболеваемостью со временной потерей работоспособности. На основании изучения публикаций и статистических данных предложены основные направления изучения влияния условий труда на потери рабочего времени за этом фактором.
In the economy of Ukraine, as well as in other countries, there are substantial losses of working hours in connection with morbidity with the temporal loss of capacity. On the basis of study of publications and statistical information basic directions of study of influence of terms of labour on the losses of working hours are offered after it by a factor.
Постановка завдання. Вивченню впливу умов праці на захворюваність з тимчасовою втратою працівниками працездатності присвятили свої дослідження учені і практики різних спеціальностей як у нас в країні, так і за кордоном. Розглядалися різні аспекти даного питання, проте його актуальність, якщо судити по кількості публікацій, продовжує залишатися достатнього високою. Справжня дійсність в економіці України така, що в умовах переформатування всієї системи суспільно-економічних відносин, формування нових соціально-економічних відносин, та і абсолютно нових суб'єктів господарювання, стали спостерігатися тривожні симптоми погіршення стану умов праці. Це виявляється і в збільшенні кількості нещасних випадків на виробництві, і, ймовірно, в збільшенні явних або прихованих втрат робочого часу унаслідок стану здоров'я працівників. У зв'язку з цим є гостра необхідність розгляду даної проблеми з погляду правильної розстановки акцентів відповідальності працівників і працедавців через систему соціального страхування.
Видно, основою для вирішення даної проблеми повинна стати економічна оцінка втрат робочого часу по тимчасовій непрацездатності.Огляд публікацій. Публікації з поставленої проблеми відносяться до різних напрямів наукових досліджень: від гігієни праці і виробничої санітарії до охорони праці. З цієї тематики актуальні публікації в області організації системи соціального страхування. Соціально-економічним аспектам поліпшення умов і охорони праці до переходу до ринкової економіки присвячені роботи М.І. Долішнего, А.М. Вейнберга, В.Г. Макушина, С.Э. Славіной, Н.П. Калініной, Р.І. Оболенськой, М.Г. Чумаченко, О.І. Амоши, О.Ф. Новикової, В.З. Рубіна. Різні аспекти економічних проблем соціального захисту та управління ним досліджували вчені Ю.О. Буздуган, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, В.М. Геєць, І.І. Лукінов. Питання реформування соціального страхування отримали достатньо серйозну розробку в західній науковій літературі, в документах Міжнародної організації праці, в працях таких відомих економістів як Є.Б. Аткинсон, У. Беверідж, К.Е. Кларк, Д. Хиггинс і інших. Розробці теоретичних і практичних основ забезпечення охорони і безпеки праці і соціального захисту працівників присвячені роботи О.В. Глебової, Г.Х. Гендлера, С.В. Кадомцевой, С.В. Калашникова, В.Г. Макушина і ін.
Мета роботи: сформулювати основні напрями вивчення впливу умов праці на втрати робочого часу по захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
Документальні статистичні спостереження дозволяють отримати дані про використання робочого часу на підприємствах. Основою для такої інформації служить форма статистичної звітності №3-ПВ «Звіт про використання робочого часу». Форма звітності квартальна і містить дані про фонд робочого часу на підприємстві за звітний період, що включає як число фактично-відпрацьованих людино-годин, так і загальний кількість невідпрацьованого часу. При цьому фактично невідпрацьоване робочого час указується в розрізі різних причин: щорічних відпусток, втрат по тимчасовій непрацездатності, учбовими і творчими відпустками і інших[1].
У статистичних щорічниках публікуються дані про втрати робочого часу в економіці України. Узагальнена характеристика таких втрат за період з 2003 по 2007 рр. приведена в табл. 1. Дані про втрати робочого часу публікуються в щорічниках за кожен рік окремо, у зв'язку з цим табл. 1 побудована на підставі [12, 413; 13, 414; 14, 399; 15, 382; 16, 396] відповідного кожному року. Звертає на себе увагу той факт, що, не дивлячись на коливання у розмірі фонду робочого часу за кожен рік, його втрати з розрахунку на одного працівника мають стійку тенденцію до зниження (від 65 годин в рік на одного працівника в 2003 г до 25 годин в 2007 р., тобто в 2,6 разу). На жаль, статистичні щорічники не дають інформацію в розрізі окремих причин втрат робочого часу, що не дозволяє робити висновок про характер подібних змін. Безумовно, даний факт можна було б вважати позитивним, якщо він був би результатом зниження втрат по захворюваності працівників. На жаль, непрямі дані не дозволяють це затверджувати.
Таблиця 1. Використання фонду робочого часу найманих працівників
| Найменування показника | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 |
| Фонд робочого часу найманих працівників, год (в середньому на одного працівника) | 1932 | 1939 | 1931 | 1922 | 1932 |
| Відпрацьовано, год (в середньому на одного працівника) | 1638 | 1672 | 1668 | 1672 | 1680 |
| Неявки з поважних причин, год (в середньому на одного працівника) | 229 | 222 | 226 | 218 | 218 |
| Втрати робочого часу, год (в середньому на одного працівника) | 65 | 45 | 37 | 32 | 25 |
У роботах фахівцях доведений вплив стану умов праці на втрати робочого часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівників.
Так, в роботі [18] викладені результати досліджень, які полягали в гігієнічній оцінці умов праці і втрат непрацездатності працівників промислових підприємств у зв'язку з шкідливими умовами праці на прикладі підприємств Мінатома Росії: ФГУП ПО "Північ" і ВАТ НЗХК, підприємства чорної металургії - ВАТ "Новосибірський електродний завод". Був зроблений висновок про те, що «на всіх підприємствах має місце статистично достовірна підвищена захворюваність з тимчасовою втратою працездатності працівників, що працюють в шкідливих умовах праці в порівнянні з працівниками, що працюють в допустимих умовах праці від 10% на ОАО НЗХК до 25% на ПО Північ і 27% на ВАТ НОВЕЗ» [18]. Подібні дослідження для сільськогосподарського виробництва показали, що «серед робочих сільськогосподарського підприємства за період з 1998 по 2001 роки спостерігається вища захворюваність з тимчасовою втратою працездатності в порівнянні з контрольною групою. Найбільший внесок до захворюваностівнесли хвороби органів дихання, хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини, хвороби нервової і сечостатевої системи. При цьому спостерігається достовірне перевищення захворюваності хворобами органів дихання, кістково-м'язової системи і сполучної тканини у осіб з групи основного персоналу в порівнянні з групою контролю» [17].
Дослідження, що проводяться, показують, що за роки незалежності стан умов праці на підприємствах України не має тенденцій до поліпшення. Наприклад, в роботі [11] приводяться підсумки проведеного обстеження за 2002-2007 рр. по промисловості. Указується, що перебування умов праці на більш ніж 20% робочих місць в промисловості не відповідає встановленим нормам. Причому в загальній тенденції не намічається скорочення цього показника. Автори вказаного дослідження звертають увагу на той факт, що на перший план проблема технічного переозброєння, без рішення якої неможливо вирішити більшість питань поліпшення умов праці.
Результати цитованого дослідження добре корелюють з результатами інших подібних досліджень.
Так, в 2008 році, як затверджує Н.Н. Новіков [7], в Росії «чисельність працівників, зайнятих в шкідливих і небезпечних умовах праці, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, складає в країні що 23,4% працюють в промисловості (т.е. кожен четвертий), 16,7% - на транспорті і 10,9% - в будівництві». Н.П. Пашин указує на те, що «в Російській Федерації збереглася тенденція зростання питомої ваги працівників, зайнятих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам: протягом 2002 - 2007 рр. цей показник збільшився з 19,2 до 24,0%. Найбільша питома вага працівників, зайнятих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, відмічена в організаціях, що здійснюють діяльність по видобутку корисних копалин, - 33,7%. Вище середнього значення цей показник відмічений також в організаціях по виробництву і розподілу електроенергії, газу і води (27,9%)». Інші дослідники указують, що «число тих, що працюють в умовах, що не відповідають санітарно- гігієнічним нормам збільшилося з 17,1% в 1997 році до 23,4% в 2006 році» [3].Дослідження фахівців указують на той факт, що «проблема створення безпечних і здорових умов праці працівників стає не тільки соціальною і економічною, але і політичною, і її рішення вимагає комплексного підходу: здоров'я працівників - національний капітал». Наприклад, за твердженням Н.П. Пашина, «в Російській Федерації економічні втрати у зв'язку з пошкодженням (втратою) здоров'я працівників, обумовленим шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, в 2006 році, за експертною оцінкою, склали більше 500,0 млрд. рублів (1,9% ВВП). Із-за хвороб в середньому втрачається до 10 робочих днів (у країнах Євросоюзу - 7,9 дня) на того, що одного працює, і в результаті в цілому по країні щорічно із-за хвороб не працює близько 3 млн. чоловік» [9]. У цій же роботі указується на ту обставину, що «до теперішнього часу Росія займає одне з «лідируючих» місць в світі по захворюваності, 136-е місце за тривалістю життя з 192 країн - членів ООН» [9]. «За розрахунками фахівців Усесвітньої організації праці, якби смертність людей в працездатному віці в результаті хронічних хвороб в Росії вдалося зменшити на 2%, це дозволило б до 2025 року збільшити ВВП на 26% в порівнянні з цифрами зростання економіки, які можуть бути досягнуті при сьогоднішній демографії.
Саме у цій області розвернеться економічне змагання між країнами» [9].Слід зазначити, що стан умов праці може бути охарактеризований показниками захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, на що указує цілий ряд дослідників. «Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності (ЗВУТ) служить характеристикою здоров'я працюючого населення у випадках, коли у зв'язку із захворюваннями, травмами або зв'язаними з цими явищами станами (карантин, відхід за хворим і т.п.) чоловік не може виконувати свої професійні обов'язки протягом якогось часу, проте через якийсь термін працездатність відновлюється» [8, 25]. Міністерством охорони здоров'я Білорусії в 1999 році затверджені методичні рекомендації по поглибленому аналізу захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. Результати такого аналізу необхідні «для з'ясування ролі комплексного впливу умов праці, окремих виробничих і невиробничих чинників у формуванні стану здоров'я що працюють за показниками ВН (тимчасовій непрацездатності - Л.А.), оцінки ефективності оздоровчих заходів, якості медичного обслуговування» [19, 8].
Важливій складовій аналізу втрат робочого часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівників є їх вартісна оцінка.
У колективній монографії під загальною редакцій Б.Б. Прохорова на підставі розглянутої в роботі методики приведені дані про економічний збиток по тимчасовій непрацездатності в Росії за 1999 рік, які оцінюються в 38, 2 млрд. дол. в цілому по економіці або у розмірі 3,2 тис. крб. з розрахунку на одного зайнятого (приводиться по [8, 249]).
У Україні результати подібних розрахунків авторові невідомі, проте деяка непряма оцінка може бути проведена на підставі даних про виплати відповідного Фонду соціального страхування по тимчасовій непрацездатності, приведені в табл. 2. Як слідкує із показників табл. 2, а період з 2003 по 2008 рік виплати по тимчасової непрацездатності (тобто за фактично не відпрацьований час) збільшились у 3,48 разу. Їх питома вага практично перевищує половину виплат фонду и має тенденцію к збільшенню.
Таблиця 2. Окремі показники діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (розраховано на підставі [2, 15])
| Показники | 2003 | 2004 | 2006 | 2007 | 2008 |
| Всього доходів, тис. грн. | 2496505 | 3433950 | 7257647 | 5515415 | 6857986 |
| Темп зростання доходів, відс. | 137,55 | 148,22 | 75,99 | 124,34 | |
| Всього витрат, тис. грн. | 2626314 | 3356414 | 7382585 | 5255096 | 7070939 |
| Темп зростання витрат, відс. | 127,80 | 145,46 | 71,18 | 134,55 | |
| Виплати по тимчасовій непрацездатності | 1107335 | 1437028 | 2351487 | 2962528 | 3856768 |
| Питома вага виплат по тимчасовій непрацездатності в загальний сумі витрат Фонду | 42,16 | 42,81 | 31,85 | 56,37 | 54,54 |
| Темп зростання виплат по тимчасовій непрацездатності, відс. | 129,77 | 118,45 | 125,99 | 130,19 | |
| Фонд оплати праці і інші виплати, на які нараховуються внески до Фонду | 70779 | 90269 | 157293 | 204120 | 282500 |
| Темп зростання фонду оплат праці | 127,54 | 128,26 | 129,77 | 138,40 |
Активні дослідження в даному напрямі стосуються в основному професійної захворюваності і нещасних випадків, які повною мірою пов'язані з умовами праці на виробництві. «У зв'язку із значними соціальними і економічними втратами, викликаними виробничим травматизмом і профзахворюваннями, різко зростає значущість поглибленого дослідження, оцінки і розробки нових, більш довершених механізмів управління і методів дії на умови праці і професійні ризики» [9].
На наш погляд, даний, цілком справедлива теза, як мінімум, повною мірою відноситься і до загальної захворюваності, рівень якої, як відомо, на 25% залежить від умов праці на підприємствах.
Аналізуючи причини незадовільного положення із станом умов праці, В. Роїк указує на недоліки існуючого підходу до проблеми, суть якого полягає в компенсаційній, спрямованості. На його думку, це приводить до зростання різних пільг і компенсацій, якими на сьогодні охоплено більш 40% працівників [10]. Принципово важливе розширення профілактичної складової. У цьому сенсі, на нашу думку, важливо в системі соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, передбачити механізм відповідальності і працедавця і працівника. Перший повинен відповідати за умови праці, причому не тільки в частині професійної, але і загальної захворюваності, тоді як другою - за стан свого здоров'я. Для реалізації даного принципу потрібно виконати цілий комплекс наукових досліджень, але ясне одне: без економічної оцінки це не представляється можливим. Тільки взаємна зацікавленість і взаємна відповідальність працедавця і працівників на економічній основі здатні внести принципові корективи до тенденцій, що склалися, у сфері стану умов праці. У цьому плані вартісна оцінка втрат робочого часу по тимчасовій непрацездатності працівників - вельми важливе і актуальне завдання. Методи вирішення даної проблеми, що проте є на дану годину, не повною мірою відповідають завданням теперішнього моменту.
У практичній діяльності для основних санітарно-гігієнічних умов праці прийняті відповідні нормативні значення показників. Фактичні значення тих або інших показників порівнюються з їхніми нормативними значеннями, у результаті чого робиться висновок про відповідність або невідповідність умов праці на конкретному робочому місці санітарно- гігієнічним нормам. Це дозволяє стан умов праці на окремому підприємстві, у регіоні або економіці в цілому кількісно оцінювати по показнику чисельності працівників, що працюють в умовах праці, не відповідним санітарно-гігієнічним нормам.
Таким чином, вплив умов праці на ефективність використання людського капіталу можна оцінити, використовуючи кількісну оцінку залежності недовикористаного робочого часу, зв'язаного з тимчасовою непрацездатністю працівників, і кількості робочих місць, умови праці на яких не відповідають нормативним значенням.
У зв'язку з цим обґрунтуємо можливість застосування методів кореляційного аналізу для кількісної оцінки залежності між виділеними факторами для конкретної системи вихідних показників, що характеризують втрати від тимчасової непрацездатності працівників і стан їхніх умов праці.
Інформація, що публікується в статистичних щорічниках в Україні не дозволяє прямо провести оцінку втрат підприємств у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівників, а тим більше провести аналіз причин захворюваності працівників. Для оцінки стану здоров'я населення України Постановою Держкомстату України №39 від 26.05.88 була введена форма № 16-ВН, що містила дані про кількість зареєстрованих випадків захворювань у розрізі загальноприйнятої класифікації захворювань і кількості календарних днів тимчасової непрацездатності в абсолютних і відносних (у розрахунку на кількість працівників) величинах. Дана звітність не дозволяла прямо оцінити взаємозв'язок втрат від стану умов праці, однак побічно або з залученням деякої додаткової інформації це було можливе. Надалі Міністерство охорони здоров'я України своїм наказом №193 від 25.12.1992 [4] замінило цю форму аналогічною формою державної статистичної звітності №23-ТН, що їм же в 2000 р. була переведена в розряд галузевих форм статистичної звітності (наказ №253 від 12.10.2000 р.[6]), а надалі і зовсім скасована (наказ №275 від 02.06.2004 р. [5]).
Природно, це ускладнює одержання необхідної статистичної інформації в розрізі аналізованого питання, змушуючи дослідників щораз організовувати спеціальні статистичні обстеження. Проте, та інформація, що доступна зі статистичних щорічників, дозволяє зробити деякі висновки, що і показано нижче.
Використання людського капіталу в промисловості України характеризується постійним зниженням числа найманих робітників. Так, згідно з даними, приведеним у табл. 3, за період з 2000 по 2007 р. у цілому по промисловості число найманих робітників зменшилося на 17%. При цьому слід зазначити певну стабілізацію чисельності останніми роками.
Таблиця З.Середньорічна чисельність найманих робітників за видами промислової діяльності, тис. (без найманих робітників малих підприємств) [13, 404; 14, 389; 15, 374; 16, 396]
| Вид промислової діяльності | Рік | ||||
| 2000 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Вся промисловість | 4061 | 3416 | 3408 | 3416 | 3362 |
| Добувна промисловість | 615 | 531 | 529 | 518 | 513 |
| Обробна промисловість | 2917 | 2356 | 2351 | 2370 | 2329 |
| у тому числі: | |||||
| харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів | 518 | 445 | 452 | 465 | 465 |
| легка промисловість | 262 | 156 | 150 | 147 | 133 |
| текстильна промисловість і пошивши одягу | 221 | 135 | 129 | 126 | 112 |
| виробництво шкіри і шкіряного взуття | 41 | 22 | 22 | 21 | 21 |
| виробництво деревини і виробів з деревини | 41 | 33 | 34 | 37 | 38 |
| целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа | 60 | 57 | 61 | 66 | 68 |
| виробництво коксу і продуктів нафтопереробки | 54 | 58 | 59 | 59 | 54 |
Закінчення таблиці 3
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| хімічна і нафтохімічна промисловість | 201 | 179 | 178 | 182 | 184 |
| хімічне виробництво | 159 | 140 | 135 | 134 | 130 |
| виробництво гумових і пластмасових виробів | 42 | 39 | 43 | 48 | 54 |
| виробництво інших неметалічних мінеральних виробів | 203 | 150 | 150 | 154 | 151 |
| металургія й обробка металу | 434 | 409 | 415 | 425 | 430 |
| машинобудування | 1061 | 810 | 793 | 773 | 740 |
| виробництво машин і устаткування | 497 | 378 | 361 | 352 | 334 |
| виробництво електричного й електронного устаткування | 281 | 184 | 180 | 174 | 172 |
| виробництво транспортного устаткування | 283 | 247 | 252 | 247 | 234 |
| Виробництво і розподіл електроенергії, газу і води | 529 | 529 | 528 | 527 | 520 |
У статистичних щорічниках також публікуються дані про стан умов праці найманих робітників. Їх зіставлення з даними про використання робочого часу дозволяє зробити певні висновки про причинно-наслідковий зв'язок цих показників (рис. 1).
Рисунок 1. Залежність неявок по поважних причинах від кількості робочих місць з несприятливими умовами праці
Як приклад нами використана відповідна інформація за 2007 р. Слід зазначити, що дослідження подібної залежності за попередні роки не змінили загальної картини, тому в даній роботі приведені результати тільки за вказаний рік.
Таким чином, отримане кореляційне рівняння дозволяє перейти від якісної до кількісної оцінки втрат робочого часу від тимчасової непрацездатності працівників, що дає основу для оцінки економічного ефекту від заходів щодо поліпшення умов праці, дозволяє більш якісно планувати баланси робочого часу й оцінювати фінансові результати діяльності підприємств. Подальші напрямки досліджень полягають в оцінці статистичної вірогідності отриманих співвідношень і розробці таких форм звітності, що дозволять одержувати більш достовірні висновки відносно досліджуваного питання.
Висновки та пропозиції.
Таким чином, викладений матеріал дозволяє зробити наступні основні висновки:
1. У економіці України, як і в інших країнах, спостерігаються істотні втрати робочого часу у зв'язку із захворюваністю з тимчасовою втратою працездатності. Дослідження показали, що професійна захворюваність на 100% залежить від умов праці, а загальна - на 25%. Проте, якщо робота по зниженню професійних ризиків в області професійної захворюваності і нещасних випадків на виробництві проводиться, то по вдосконаленню умов праці у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівників рівень її організації недостатній. За роки незалежності полягання умов праці в економіці У4краины не має тенденції до поліпшення.
2. Стан умов праці може бути охарактеризований показниками захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, на що указує цілий ряд дослідників. Проте необхідна вартісна оцінка втрат робочого часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівників. Непрямою оцінкою можуть служити виплати по тимчасовій непрацездатності, але для практичного використання таких даних недостатньо, вони не повною мірою відображають наявні втрати, оскільки не враховують багато чинників, пов'язаних із зміною рівня виробництва продукції у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівників.
3. Причини незадовільного положення із станом умов праці полягають в компенсаційному механізмі, який закладений в систему соціального страхування. У цьому сенсі, на нашу думку, важливо в системі соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, передбачити механізм відповідальності і працедавця і працівника. Перший повинен відповідати за умови праці, причому не тільки в частині професійної, але і загальної захворюваності, тоді як другою - за стан свого здоров'я. Для реалізації даного принципу потрібно виконати цілий комплекс наукових досліджень, але ясне одне: без економічної оцінки це не представляється можливим. Тільки взаємна зацікавленість і взаємна відповідальність працедавця і працівників на економічній основі здатні внести принципові корективи до тенденцій, що склалися, у сфері стану умов праці. У цьому плані вартісна оцінка втрат робочого часу по тимчасовій непрацездатності працівників - вельми важливе і актуальне завдання. Методи вирішення даної проблеми, що проте є на дану годину, не повною мірою відповідають завданням теперішнього моменту.
4. Вплив умов праці на ефективність використання людського капіталу можна оцінити, використовуючи кількісну оцінку залежності недовикористаного робочого часу, зв'язаного з тимчасовою непрацездатністю працівників, і кількості робочих місць, умови праці на яких не відповідають нормативним значенням. У зв'язку з цим обґрунтовано можливість застосування методів кореляційного аналізу для кількісної оцінки залежності між виділеними факторами для конкретної системи вихідних показників, що характеризують втрати від тимчасової непрацездатності працівників і стан їхніх умов праці.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гольцова С.М. Звітність підприємств (фінансова, статистична, консолідована та до фондів соціального та пенсійного страхування): [навчальний посібник] / С.М. Гольцова, І.И. Плікус. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. - 292 с.
2. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення у цифрах і фактах. - К.: Міністерство праці та соціальної політики України, Пенсійний Фонд України, 2008. - 52 с.
3. Концепция Программы действий по улучшению условий и охраны труда,
включая проведение аттестации рабочих мест по условиям труда: [Электрон. ресурс]. - Режим доступа:
http://worksec.ru/2008/11/02/minzdravsocrazvitiia-rossii-gotovit.html
4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про введення державної статистичної звітності №23-тн "Звіт про причини тимчасової непрацездатності" від 25.12.1992 р. № 193.
5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про відміну галузевої статистичної звітної форми №23-ТН-здоров “Звіт про причини тимчасової непрацездатності” та інструкції щодо її заповнення” від 02.06.2004 №275.
6. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про затвердження форми галузевої статистичної звітності закладів охорони здоров’я України “Звіт про причини тимчасової непрацездатності" від 12.10.2000 р. №253.
7. Новиков Н.Н. Снижение профессиональных рисков: объективный подход. [Электронный ресурс] / Н.Н. Новиков // Безопасность и охрана труда. - 2008. - №2. - Режим доступа до журн.: http://biota.ru/publish/magazine/article/348
8.Общественное здоровье и экономика / Ответственный редактор Б.Б.Прохоров. - М.: МАКС Пресс, 2007. - 292 с.
9. Пашин Н.П. Снижение производственных рисков и улучшение охраны труда - основа повышения его производительности. [Электрон. ресурс] / Н.П. Пашин // Безопасность и охрана труда. - 2008. - №1. - Режим доступа до журн.: http://biota.ru/publish/magazine/ article/298
10. Роик В. Профессиональный риск: проблемы анализа и управления. [Электрон. ресурс] / Валентин Роик // Человек и труд. - 2003. - №2. - Режим доступа до журн.: http://www.chelt.ru/2003/2-03/roik-3-3.html
11. Стан умов праці на підприємствах машинобудівного комплексу України:
[Електрон. ресурс]. - Режим доступу:
http://www.op.dikted.org.ua/DOCs/StanUmovMaschUkr030507.doc
12. Статистичний щорічник України за 2003 рік / Держкомстат України. - К.: Консультант, 2004. - 631 с.
13. Статистичний щорічник України за 2004 рік / Держкомстат України. - К.: Консультант, 2005. - 591 с.
14. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держкомстат України. - К.: Консультант, 2006. - 575 с.
15. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Держкомстат України. - К.: Консультант, 2007. - 552 с.
16. Статистичний щорічник України за 2007 рік / Держкомстат України. - К.: Консультант, 2008. - 571 с.
17. Сычек Л. Оценка заболеваемости с временной утратой трудоспособности у работников сельскохозяйственного предприятия [Электрон. ресурс] / Л. Сычек. - Режим доступа: http://itlab.anitex.by/msmi/bmm/01.2004/25.html
18. Турбинский В.В. Влияние условий труда на состояние здоровья и потери по нетрудоспособности работников промышленных предприятий [Электрон. ресурс] / В.В. Турбинский, Е.В. Лекомцева. - Режим доступа: http://www. sanepid- nso.ru/site/favorites/monitoring/466/552.html
19. Углубленный анализ заболеваемости с временной утратой трудоспособности работающих: методические рекомендации / [ Р.Д. Клебанов, С.Л. Итпаева, А.Т. Сиденко и др.]. - Минск, Белорусский научно-исследовательский санитарногигиенический институт, Белорусский центр медицинских технологий, Белорусский государственный университет информатики и радиоэлектроники, 1999. - 40 с.