Політична свідомість та її структура

Суспільна свідомість - це колективний розум народу, його духовний стан і цінність, цілісність духовного життя, що визначається суспільним буттям.

Політична свідомість - це відображення політичного життя суспільства в певній емпірично-психологічній, ідейно-теоретичній, світоглядній,

національно-традиційній, індивідуально-особисгісній і масовій формах.

Особливістю політичного процесу є свідомий цілеспрямований характер дії його суб'єктів - індивідів, класів, соціальних груп і націй, політичних інститутів, які виражають їхні інтереси. Як сфера політичних відносин, політична свідомість - явище історичне, що постійно розвивається незалежно від волі людей і їх бажань.

Політичну свідомість зумовлюють і суперечливі та негативні чинники - кризовий стан економічної і політичної сфер, падіння моральних устоїв, зростання злочинності тощо.

Політична свідомість здатна бути попереду практики, прогнозувати політичні процеси. Вона впливає на політичне життя суспільства, а через нього впливає на економічні, духовні, культурні відносини; визначає напрям політичної діяльності соціальних груп, політичних партій, громадських організацій, політичних лідерів та особистостей.

Формування політичної свідомості - це усвідомлення суспільними суб'єктами процесів, які відбуваються в політичному житті, через призму притаманних їм інтересів і ціннісних орієнтацій. Чим повніше і глибше інтереси і ціннісні орієнтації певної соціальної спільності, групи, особи відповідають інтересам суспільного процесу, тим повніше їхня політична свідомість відображає дійсне життя. Отже, і матеріальна основа політичної свідомості криється у сфері політичних відносин, а останнє є людські контакти й відносини, котрі виникають із проблемою використання політичної державної влади в суспільстві.

Оскільки суспільство - складна система, то і політична свідомість не є однорідною.

У політичній діяльності люди завжди керуються знаннями, концепціями, програмами, настроями, почуттями, тобто політичною свідомістю. Політична свідомість - це єдність теоретичного й буденного рівнів свідомості суб'єктів, що роблять можливим і необхідним врахування їхніх інтересів, узагальнення їх у політичні програми, теорії, вироблення шляхів і засобів реалізації їх. У такий спосіб політична свідомість виступає показником усвідомлення людьми цілей політичного розвитку і механізмів їх здійснення і водночас фактором розвитку політичного життя, політичної системи суспільства.

Виділяють психологічну, ідеологічну та діяльнісну функції політичної свідомості як відносно самостійні, але такі, що взаємно проникають одна в одну і лише у своїй цілісності формують «обличчя» політичної свідомості. Вважають, що не ідеологічна функція є провідною, а практична діяльність. Діяльність є основою політичної свідомості, надає їй певності та загальнозначущого політичного смислу.

Вкрай важливо враховувати стан політичної свідомості як суспільства в цілому, так і окремих класів, верств, груп, прагнути до удосконалення, консенсусу в їхніх політичних позиціях, сприяти формуванню такої політичної свідомості, яка б відображала найбільш суттєві життєво важливі для всього населення інтереси.

Політична свідомість - явище багаторівневе. Залежно від суб'єктів воно виявляється як свідомість на рівні всього суспільства, далі - нації, класів, групи - формальної чи неформальної, вікової та іншої, нарешті - індивіда.

Якщо йдеться про глобальні загальнолюдські інтереси і глобальні проблеми, то виділяється загальнолюдська політична свідомість.

За ступенем відображення закономірностей сфери боротьби за владу та її здійснення в структурі політичної влади розрізняють два взаємопов'язані рівні політичної свідомості: теоретичний - орієнтується на розкриття законів політичного життя, він характерний для діяльності вчених та ідеологів, виразників інтересів тих або інших соціальних груп.

Емпірична, повсякденна політична свідомість характеризується соціально-психологічними рисами: почуттями, емоціями, настроями, безпосереднім гострим сприйняттям політичних процесів і подій, що надає цьому рівневі свідомості особливої динамічності, гнучкості, здатності чутливо реагувати на зміну політичних умов.

Суттєвою для політики є також масова свідомість. Вона покликана до життя процесом зростання маси людей, які беруть участь в історичних діях, примноженням та ускладненням політичних зв'язків. За своїм змістом вона становить сукупність ідей, уявлень, настроїв, що відображають всі сторони життя суспільства, доступні масам і здатні викликати у них інтерес. Носієм її виступає маса, як сукупність індивідів.

Стан масової свідомості фіксується у такому соціальному феномені, як громадська думка, яка має інтегральний характер, оскільки вона акумулює множинність суперечливих думок та інтересів.

При типологізації політичної свідомості використовуються критерії які характеризують особливості ідейно-політичних і психологічних орієнтацій людей. Так, американські політологи виділяють технократичний консервативний, радикальний, ліберальний, реформістський, революційний, тоталітарний, авторитарний, демократичний, анархічний, націоналістичний, популістський типи політичної свідомості.

Окрім згаданих вище, політична свідомість виконує три головні функції, що взаємозалежні і органічно доповнюють одна одну: пізнавальна, регулятивна та виховна.

Політична свідомість визначається політичним життям, економікою, буттям в цілому. Проте, маючи вторинний характер, політична свідомість не є пасивним відображенням суспільного буття, а має деякий вплив на нього, який залежить від змісту і зрілості цієї свідомості, рівня її поширення серед населення, характеру політичного устрою країни.

Формування політичної свідомості є усвідомленням соціальними суб'єктами реальних процесів політичного житія через призму певних інтересів. Це формування відбувається через залучення людей до активної політичної діяльності, через роботу державних органів і громадських організацій, через діяльність засобів масової інформації, через роботу закладів освіти, через самоосвіту і самовиховання, через всебічний розвиток суспільного буття.

2.