Еклампсія

Еклампсія - це напад генералізованих тоніко-клонічних су­дом, що виникає в жінки з прееклампсією, внаслідок різкого погіршення кровопостачання головного мозку.

Про високий ризик розвитку еклампсії свідчать: сильний голов­ний біль, висока гіпертензія (діастолічний AT >110 мм рт.

Напади судом приєднуються до існуючих симптомів преек- лампсії. Кожен напад еклампсії триває 1-2 хв і складається з наступних послідовних періодів:

• передсудомний період - триває 20-30 с. З’являються дріб­ні посмикування м’язів обличчя, повіки закриваються, видно тільки білки очей, кути рота опускаються, хвора ще дихає;

• період тонічних судом - триває 20-30 с. Відбуваються те­танічні скорочення м’язів усього тіла, тулуб напружуєть­ся, дихання припиняється, шкірні покриви жінки стають синюшного кольору. Ці судоми найбільш небезпечні для матері та плода через різке підвищення артеріального тиску;

• період клонічних судом - триває 20-30 с. Виникають бурх­ливі судомні скорочення м’язів обличчя, тулуба та кінці­вок, які безперервно йдуть одне за одним і поширюються по тілу зверху вниз. Поступово судоми припиняються, з’являється хрипке дихання, з рота виділяється піна, за­барвлена кров’ю через прикушування язика;

• період завершення нападу - тривалість його різна, іноді - години. Хвора перебуває в коматозному стані, свідомість повертається повільно, про напад не пам’ятає. Часто ще в комі знову починаються судоми. Через глибокі порушен­ня функцій центральної нервової системи значно підви­щується її збудливість, тому всі подразники (біль, шум, яскраве світло та ін.) можуть спровокувати новий напад. Викликані порушеннями мозкового кровообігу набряк, крововиливи в мозок та його оболонки можуть бути при­чинами смерті жінки. Без відповідної допомоги під час нападу виникають пошкодження: прикушування язика, забиття тіла, переломи кісток.

Головна мета екстреної допомоги:

• припинення судом;

• відновлення прохідності дихальних шляхів.

Завдання інтенсивної терапії після ліквідації судом:

• попередження повторних судомних нападів;

• усунення гіпоксії та ацидозу (дихального та метаболічного);

• профілактика аспіраційного синдрому;

• невідкладне розродження.

Перша допомога при розвитку нападу еклампсії

Лікування у випадку нападу судом починається на місці. Гос­піталізують вагітну до відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Хвору вкладають на рівну поверхню в положенні на лі­вому боці, швидко звільняють дихальні шляхи, відкриваючи їй рота і висуваючи вперед нижню щелепу, паралельно евакую­ють вміст ротової порожнини. За умови розвитку тривалого апное негайно починають примусову вентиляцію носо-лице- вою маскою з подачею 100% кисню у режимі позитивного тис­ку наприкінці видиху. Якщо судоми повторюються або хвора залишається у стані коми, пацієнтку переводять на штучну вентиляцію легенів (ШВЛ) у режимі помірної гіпервентиляції.

Паралельно відновленню адекватного газообміну здійснюють катетеризацію периферичної вени та починають уведення проти- судомних препаратів (сульфат магнію - болюс 4 г протягом 5 хв внутрішньовенно, потім підтримуюча терапія 1-2 г/год) під ре­тельним контролем AT і ЧСС. Катетеризують сечовий міхур. Усі маніпуляції (катетеризація вен, сечового міхура, акушерські мані­пуляції) проводять під загальною анестезією. Після ліквідації судом проводять корекцію метаболічних порушень, водно-елек­тролітного балансу і кислотно-основного стану білкового обмі­ну Основні принципи інтенсивного лікування еклампсії відпо­відають таким при тяжкій прееклампсії (підрозділ 6.2.3.3). Про­водять обстеження невропатолог та окуліст. Лабораторні аналі­зи: повний аналіз крові (тромбоцити, гематокрит, гемоглобін, час згортання), загальний білок, рівень альбуміну, глюкоза, сечо­вина, креатинін, трансамінази, електроліти, рівень кальцію, маг­нію, фібриноген та продукти його деградації, протромбін та протромбіновий час, аналіз сечі, добова протеїнурія.

Розродження здійснюється терміново. Якщо акушерська ситуація не дозволяє провести негайне розродження через природні пологові шляхи, виконують операцію кесарів розтин. Розродження проводять відразу після ліквідації нападу судом на фоні постійного введення сульфату магнію та антигіпертен- зивної терапії. Після закінчення оперативного втручання ШВЛ продовжують до стабілізації стану пацієнтки. Подальше лікування продовжують відповідно до стану породіллі. Магне­зіальна терапія має тривати ще не менше 48 год.

У випадку збереження гіпертензії протягом 3 тижнів після пологів жінку госпіталізують до терапевтичного стаціонару. Тривалість диспансерного нагляду після перенесеної тяжкої прееклампсії чи еклампсії - 1 рік.

Об'єм і терміни обстеження при диспансерному спостереженні:

• загальний аналіз сечі - через 1, 3,6, 9 і 12 місяців після по­логів;

• загальний аналіз крові - через 1 і 3 місяці;

• офтальмоскопія - через 1, 3 і 12 місяців;

• ЕКГ - через 1 місяць, далі - за призначенням терапевта;

• самостійний щоденний контроль AT протягом року;

• допомога психолога, оскільки тяжкі ускладнення вагіт­ності часто призводять до стресового розладу.

6.4.