КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ

Ранній післяпологовий період. Перші 2 години після народження по­сліду виділяють окремо й називають раннім післяпологовим періодом, оскільки цей час найбільш небезпечний щодо можливих ускладнень.

Упродовж перших двох годин після пологів відбуваються процеси адап­тації організму жінки до нових умов. Після пологів та пов’язаного з ними значного фізичного навантаження породілля відчуває втому. Саме в цей час найчастіше виникають важкі ускладнення — післяпологові кровотечі різного генезу, тому перші дві години породілля проводить у пологовій залі.

Після закінчення третього періоду пологів та проведення первинного туалету новонародженого проводять ретельний огляд пологових шляхів: про­межини, статевих губ, ділянки клітора. За допомогою дзеркал оглядають шийку матки. Якщо виявлені тріщини, розриви—їх негайно зашивають (спо­чатку — розриви шийки матки, потім піхви, в останню чергу — промежини), оскільки вони можуть стати джерелами кровотечі чи вхідними воротами для інфекції. Окрім того, незашиті розриви у майбутньому можуть призвести до виникнення ерозій, хронічного ендоцервіциту, ектропіона (вивороту шийки матки), розриви промежини — до порушення функції м’язів тазового дна.

Для контролю крововтрати під таз породіллі підкладають лоток, у який стікає кров зі статевих шляхів. Через дві години кров з лотка зливають у градуйований посуд. Виміряну таким чином крововтрату додають до отри­маної раніше — у третьому періоді пологів та при народженні посліду. За-

гальна крововтрата не повинна перевищувати 200-250 мл, а максимальна фізіологічна крововтрата — 0,5% маси тіла жінки, проте не більше 400 мл. На живіт породіллі кладуть міхур з льодом (через пел юшку) на 30 хв, після 30-хвилинної перерви процедуру повторюють.

Протягом раннього післяпологового періоду лікар та акушерка уважно стежать за станом породіллі, вимірюють AT, пульс, температуру тіла, контро­люють стан матки: її консистенцію, висоту стояння дна над рівнем верхнього краю лобкового зчленування, кількість крові, що виділяється зі статевих шляхів.

Функції акушерки у ранньому післяпологовому періоді:

• спостереження за загальним станом—AT, пульс, колір шкірних покривів;

• контроль кількості кров’янистих виділень;

• контроль стану матки;

• вчасна зміна міхура з льодом за необхідності;

• проведення катетеризації сечового міхура після закінчення раннього післяпологового періоду — через 2 год після пологів;

• спостереження за станом новонародженого, який перебуває біля матері в пологовій залі;

• вчасне переведення і транспортування в післяпологову палату.

Інволюція матки. Одразу після народження плода матка різко зменшу­ється в розмірах. Її маса досягає 1000 г, довжина близько 15 см. Дно матки розміщується на рівні пупка. Першого тижня після пологів дно матки щодня опускається на 2 см (або на 1 поперечний палець). На 4-5-ту добу дно матки має перебувати посередині між пупком та лоном, на 9-10-ту добу — зникає за лоном і надалі через передню черевну стінку не пальпується. Наприкінці післяпологового періоду довжина матки становить 8-9 см, маса така сама, як до вагітності — 50 г.

У перші 3-4 доби після пологів за умов фізіологічного перебігу пуер- перію порожнина матки залишається стерильною. Відбувається її очищення від залишків децидуальної оболонки, згустків крові, оскільки одразу після пологів внутрішня поверхня матки являє собою суцільну ранову поверхню з найбільш глибокими змінами в ділянці плацентарного майданчика. Проце­си загоєння супроводжуються утворенням ранового секрету — лохій. Лохії складаються з клітин крові, залишків децидуальної оболонки та інших тка­нинних елементів. У перші 3 доби після пологів лохії мають кров’янистий характер, з 4-ї до 6-ї доби вони кров’янисто-серозні, надалі — серозно- кров’янисті, з 10 дня — лохії світлі, серозні, на 5-6 тиждень пуерперію їх виділення припиняється.

Шийка матки. Після народження посліду шийка матки розкрита на 10-12 см і вільно пропускає кисть руки. На третю добу внутрішнє вічко пропускає один поперечний палець, на 7-9-ту добу воно закривається. Пов­ністю шийка матки формується на третьому тижні після пологів: зовнішнє вічко закривається, набуваючи щілиноподібної форми. До 3-4 тижня пуер- перального періоду відновлюється тонус зв’язкового апарату матки, м’язів тазового дна. Маткові труби та яєчники займають попереднє положення.

У жінок, що не годують грудьми, через 8-10 тижнів відновлюється менструальний цикл. У матерів-годувальниць у період лактації менструації зазвичай відсутні — фізіологічна лактаційна аменорея — проте у деяких жінок циклічні зміни в яєчниках та матці відновлюються і може настати вагітність.