<<
>>

ВЕДЕННЯ ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ

Після неускладнених пологів стан породіллі задовільний. Скарг за­звичай не буває. У жінок після повторних пологів скорочення матки інколи бувають болючими, особливо під час годування.

Для зменшення болю можна приймати анальгін або ацетилсаліцилову кислоту.

Температура тіла породіллі при фізіологічному перебігові пуерперію нормальна. У першу добу після пологів допустиме одноразове незначне (до 37,5oC) підвищення температури внаслідок фізичного та емоційного перенапруження. Підвищення температури у наступні дні свідчить про по­чаток запального процесу в матці чи молочних залозах.

Артеріальний тиск у породіль повинен досягти вихідного рівня (яким був до вагітності). У жінок, які хворіли на нефропатію, артеріальний тиск не­обхідно постійно контролювати і після пологів. Пульс дещо сповільнений, у межах 64—72 за 1 хв, задовільного наповнення.

Для профілактики післяпологових септичних ускладнень дуже важли­вим є утримання в чистоті палат та предметів догляду за породіллею та новонародженим. Усе, що контактує з молочними залозами та статевими органами породіллі, має бути стерильним.

Лікар та акушерка післяпологового відділення щодня стежать за пере­бігом пуерперального періоду. Вони оцінюють:

• загальний стан та самопочуття породіллі (скарги, сон, апетит);

• температуру тіла. Вимірювання проводять двічі на добу, за потреби — термометрія через 3 години;

•артеріальний тиск, пульс;

• стан молочних залоз та сосків (наявність інфільтратів, лактостазу, трі­щин сосків);

• висоту дна матки над симфізом, стан її скорочення, болючість;

• кількість та характер лохій;

• стан зовнішніх статевих органів, за наявності швів —- ступінь загоєння;

• функцію сечового міхура та кишечника.

Туалет породіллі

Лохії, що виділяються зі статевих шляхів, забруднюють ділянку про­межини, це сприяє інфікуванню породіллі та ускладнює загоєння розривів, тому ретельний туалет зовнішніх статевих органів є дуже важливим.

Упро­довж перших трьох діб його проводять тричі на добу чи, за необхідності, — частіше, надалі — двічі. У першу добу туалет проводить медична сестра чи акушерка в ліжку, згодом породілля може робити це сама.

Під час проведення туалету в ліжку під таз породіллі підкладають зігріте індивідуальне судно, пропонують жінці помочитися. Медична сестра запов­нює кухоль Есмарха теплим дезінфікувальним розчином (калію перманганат 1:4000, відвар ромашки, фурацилін 1:5000) й обмиває зовнішні статеві орга­ни породіллі у напрямі згори вниз, використовуючи окремий для кожної жінки стерильний ватний тампон на стерильному корнцангу. Після туалету зовнішні статеві органи породіллі просушують і для вбирання лохій викорис­товують стерильну підкладну пелюшку. Якщо при огляді виявлено набряк статевих органів, через стерильну пелюшку прикладають міхур з льодом.

Особливо ретельно контролюють стан скорочення післяпологової мат­ки. При виникненні сповільнення цього процесу (субінволюції матки) засто­совують скорочувальні засоби (окситоцин, пітуїтрин, метилергометрин, настій кропиви, водяного перцю, арніки).

Для контролю стану порожнини матки доцільно використовувати соно- графічне дослідження, оскільки наявність включень у порожнині матки, які можна виявити при цьому’ дослідженні, свідчить про небезпеку після­пологової кровотечі або ускладнень інфекційної етіології.

Правильному скороченню матки сприяють своєчасне спорожнення се­чового міхура та кишечника. Медична сестра повинна уважно стежити за сечовипусканням породілей, і при виникненні утруднень, особливо у першу добу після пологів, допомогти породіллі спорожнити сечовий міхур. Для цього під таз жінки підкладають підігріте судно і використовують рефлек­торні методи стимуляції сечовипускання: поливають статеві органи теплою водою або пускають струмінь води з крана. За неефективності цих заходів уводять прозерин (1 мл 0,05% розчину внутрішньом’язово) або вдаються до катетеризації сечового міхура. У разі затримки випорожнення кишечника дають проносне або роблять очисну клізму.

<< | >>
Источник: Хміль С. В., Романчук Л. І., Кучма З. М.. Акушерство: Підручник. — Тернопіль: Підручники і посібники,2008. — 624 с.: 20 табл., 144 рис.. 2008

Еще по теме ВЕДЕННЯ ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ: