З моменту народження плід називається новонародженим.

Перші тижні життя малюка, впродовж яких відбувається адаптація його організму до умов зовнішнього середовища, називають періодом новонародженості, або неонатальним періодом.

Відповідно до Наказів МОЗ України, новонароджених за термінами гестації поділяють на:

• народжених у строк після 37 і до 42 тижня вагітності (доношені);

• народжених після 42 тижня вагітності (переношені);

• народжених від 22 до 37 тижнів (недоношені).

Згідно з Наказом МОЗ України №179 від 29.03.06 на всій території України встановлено єдиний порядок визначення станів живонародженості, мертвонародженості та понять щодо перинатального періоду.

Перинатальний період, живонародження та мертвонародження

Перинатальний період — це період, який починається з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу — термін гестації, якому в нормі відповідає маса плода 500 г) і закінчується після 7 повних діб життя новонародженого (168 годин після народження).

Живонародження — вигнання або вилучення з організму матері плода, який після вигнання І вилучення (незалежно від тривалості вагітності, від того чи перерізана пуповина і чи відшарувалась плацента) дихає або має будь-які інші ознаки життя, такі як серцебиття, пульсація пуповини, певні рухи скелетних м’язів.

Мертвонародження — вигнання або вилучення з організму матері плода з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останньо­го нормального менструального циклу) або масою 500 г та більше, який не дихає та не виявляє будь-яких інших ознак життя, таких як серцебиття, пульсація пуповини або певні рухи скелетних м’язів.

Плід — внутрішньоутробний продукт зачаття, починаючи з повного 12-го тижня вагітності (з 84 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу) до вигнання/вилучення з організму матері.

Викидень (аборт) — народження плода до повного 22-го тижня вагіт­ності зростом менше 25 см та масою менше 500 г незалежно від наявності ознак життя.

Антенатальна смерть — загибель плода, що настала у період з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормаль­ного менструального циклу) до початку пологів.

Інтранатальна смерть — загибель плода, що настала у першому або другому періоді пологів.

Термін вагітності та пологів, новонароджений

Термін вагітності визначається від першого дня останнього нормаль­ного менструального циклу. Термін вагітності визначається у повних днях чи повних тижнях (наприклад, період між 280-ю і 286-ю добою від першого дня останнього нормального менструального циклу, відповідає 40 тижням вагітності).

Перший день останнього нормального менструального циклу необхідно оцінювати як день 0, а не день 1-й. Дні 0-6 відповідно складають «повний нульовий місячний тиждень», дні 7-13 — «повний перший тиждень», і відповідно 40-й тиждень вагітності є синонімом поняття «повні 39 тижнів». Якщо дата останньої нормальної менструації невідома, термін вагітності необхідно визначати на основі найбільш надійних клінічних ознак.

Передчасні пологи — пологи, що відбулись у період з 22-го повного тижня до закінчення 37-го тижня вагітності (154—259 діб).

Пологи в строк (термінові) — пологи, що відбулися у період з 37 пов­ного тижня до закінчення 42-го тижня вагітності (260-293 доби).

Запізнілі пологи — пологи, що відбулися після 42-го повного тижня вагітності (на 294 добу або пізніше).

Новонароджений — живонароджена дитина, яка народилася або вилу­чена з організму матері після повного 22-го тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу).

Недоношений новонароджений — живонароджена дитина, що наро­дилася у терміні вагітності з 22-го повного до 37 повного тижня вагітності (154-258 діб).

Доношений новонароджений — живонароджена дитина, що наро­дилася у терміні вагітності від 37 повних тижнів до закінчення 42-го тижня вагітності (259-293 доби).

Переношений новонароджений — живонароджена дитина, що народи­лася після 42 повних тижнів вагітності (294 доби, або пізніше)

Неонатальний період

Неонатальный період — період, що починається з моменту народжен­ня дитини до закінчення 28 повних діб після народження.

Ранній неонатальний період — період від моменту народження дитини до закінчення 7 діб життя (168 годин).

Пізній неонатальний період — період після 7 повних діб життя (з 169-ї години) до закінчення 28 діб життя.

Неонатальна смерть — смерть народженої живою дитини упродовж перших 28 повних діб життя.

Рання неонатальна смерть (постнатальна) — смерть народженої живою дитини упродовж перших 7 діб життя.

Пізня неонатальна смерть — смерть народженої живою дитини, яка настала у період після 7 повних діб життя (з 169-ї години) до закінчення 28 діб життя.

У записі про час смерті дитини, що настала упродовж нульової доби життя, тривалість життя вказується у повних хвилинах чи годинах. У ви­падку смерті дитини в наступні 27 діб життя вік дитини вказується в добах.

Маса і зріст при народженні

Маса тіла при народженні—маса тіла новонародженого при першому зважуванні.

Мала маса тіла при народженні — маса тіла новонародженого менше 2500 г (до і включаючи 2499 г).

Дуже мала маса тіла при народженні — маса тіла новонародженого менше 1500 г (до і включаючи 1499 г).

Надзвичайно мала маса тіла при народженні — маса тіла новонаро­дженого менше 1000 г (500 -999 г).

Зріст новонародженого — довжина тіла новонародженого в санти­метрах від маківки до п’ят, яка визначається при витягнутому його положенні упродовж перших двох годин життя.

Критерії перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості

Критерії перинатального періоду:

• початок — повні 154 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу;

• кінець — 168 годин життя.

Таким, що народився живим, є новонароджений, у якого наявна хоча б одна з таких ознак:

• дихання;

• серцебиття;

• пульсація судин пуповини;

• рухи скелетних м’язів.

Таким, що народився мертвим, є новонароджений, у якого немає жодної з ознак життя, а саме:

• дихання;

• серцебиття;

• пульсації судин пуповини;

• рухів скелетних м’язів.

Зрілість новонародженого

Зрілий новонароджений — новонароджений, який має зріст 47 см і більше та / або масу 2500 г і більше.

Додаткові ознаки зрілості новонародженого: розвинений підшкірний жировий шар; рожево-білий колір шкіри; пушок збережений лише на пле­човому поясі, верхніх відділах спини та плечах; складки займають усю підошву, досягають п’яти; яєчка розташовані нижче лінії зрощення; мошон­ка повністю вкрита складками; великі статеві губи прикривають клітор і малі статеві губи; вушні раковини розправлені і мають гострі краї; тканина молочної залози 5 мм і більше; нігті ледь виступають на кінчиках пальців; очі відкриті; місце відходження пуповини розташоване посередині між лоном та мечоподібним відростком або дещо нижче; фізіологічні рефлекси; розвинені рефлекси смоктання та ковтання; наявна реакція на світло; активні рухи кінцівок; гучний крик.

Незрілий новонароджений — новонароджений, який має зріст менше 47 см та /або масу менше 2500 г. У незрілої дитини шкіра тонка, крізь неї просвічують вени, пушкове волосся вкриває більші ділянки тіла. У таких немовлят часто виникають розлади адаптації до позаутробного середовища: синдром дихальних розладів, пов’язаний з незрілістю сурфактанта ої сис­теми, внутрішньочерепні крововиливи, набряковий синдром.

Додаткові ознаки незрілості новонародженого: морфофункціональна невідповідність органів і систем встановленому гестаційному віку.

Стан зрілості чи незрілості новонародженого визначають у кожному випадку спільно лікар педіатр-неонатолог та акушер-гінеколог пологового будинку (від ділення), який приймав пологи і документують в карті розвитку новонародженого (ф.№097/о) та в історії пологів (ф.№096/о).

Основні критерії зрілості відносяться лише до новонароджених від одноплідних пологів. Зріст і маса зрілих новонароджених від багатоплідних пологів можуть бути менше 47 см і 2500 г відповідно. Зрілість однояйцевих новонароджених визначається за ознаками більш розвиненої дитини. Зрілість різнояйцевих новонароджених, враховуючи можливість різних термінів запліднення, визначається за масою, довжиною і додатковими ознаками кожної дитини окремо.

Переношений новонароджений — живонароджена дитина, що на­родилася після 42-х повних тижнів вагітності. У таких дітей після народження виявляють підвищену щільність кісток черепа, шви та тім’ячка вузькі, сиро- подібне мастило відсутнє або кількість його незначна, шкіра мацерована, так звані «банні» ручки та стопи, забарвлення шкіри, пуповини та оболонок може бути зеленкуватим, в плаценті виявляють петрифікати, інфаркти, розміри плаценти великі, але товщина менша, пуповина тонка, позбавлена вартонових драглів, тому судини її можуть легко перетискатися, що за умов зменшення кількості навколоплодових вод може спричинити гіпоксію плода. Переношені немовлята схильні до значних втрат маси тіла в перші дні після народження, у них часто виникають розлади терморегуляції.

Для періоду новонародженості характерна нестійкість регуляції функ­цій внутрішніх органів, тому гомеостаз немовлят часто порушується.

Шкіра новонароджених вкрита сироподібним мастилом, яке є про­дуктом добре розвинутих сальних залоз, і захищає шкіру плода від мацерації та травмування. Шкіра щойно народженої дитини дуже ніжна, підшкірно- жировий шар розвинутий слабко, у недоношених він відсутній, тому епі­дерміс у немовлят легко травмується, а запальні процеси розвиваються за лічені години й поширюються одразу на всі шари. Ось чому при догляді за новонародженими чільне місце належить суворому дотриманню правил асептики та антисептики. Дуже важливе вчасне виявлення піодермії та не­гайна ізоляція хворих дітей. У перші дні після народження шкіра в немовлят гіперемійована, надалі вона блідне, набуває рожевого кольору, поверхневі її шари злущуються.

М'язова та кісткова система. М’язи новонароджених розвинуті слаб­ко. Характерний гіпертонус м’язів, тому кінцівки дитини зігнуті. Кістки новонароджених м’які, за своєю будовою ближчі до хрящів, тому травми кісток — переломи, якщо вони трапляються під час пологів, підокістні, без зміщення і швидко загоюються.

Органи дихання. Носові ходи та верхні дихальні шляхи у немовлят вузькі.

Унаслідок вказаних вище особливостей дихальних шляхів навіть не­значне запалення слизової оболонки носа порушує у немовлят акт смок­тання, а швидке поширення процесу може призвести до розвитку пневмонії.

Серцево-судинна система. М’язова система серця та судин новонаро­дженого розвинуті недостатньо. Частота серцевих скорочень 120-150 уд/хв. Пульс лабільний, при збудженні, плачі дитини він стає частішим (до 160­180 уд/хв). Поява брадикардії — завжди ознака патологічного процесу: крововиливу в мозок, серцевої вади тощо. Максимальний артеріальний тиск — 80-70 мм рт. ст., мінімальний — 30-40 мм рт. ст. Через 10 днів тиск зростає відповідно до 100 і 50 мм рт. ст.

Травна система. Ротова порожнина малюка добре пристосована до акту смоктання: її об’єм невеликий, язик майже повністю її заповнює. Слини у перші місяці життя виробляється мало, вона бідна на ферменти і не бере участі в обробці їжі. Місткість шлунка новонародженого 7-10 см³, на деся­ту добу вона сягає 90 см³. М’язи кардіальної частини шлунка розвинуті слабко, тому після годування можливе повернення частини молока в ротову порожнину — зригування. Ферментна система шлунка пристосована до перетравлення єдиного продукту — молока. Низька активність ферментів за найменших порушень вигодовування призводить до диспепсій.

У перші дні після народження у дитини виділяється меконій — уміст кишечника плода, що складається з виділень епітелію тонкої та товстої ки­шок, навколоплодових вод, проковтнутих плодом. Надалі кишечник заселя­ється бактеріями, до 5-7 доби випорожнення стають характерними для немовляти, що перебуває на грудному вигодовуванні.

Склад крові новонародженого. Кровотворення плода і новонародженого здійснюється в кістковому мозку. Рівень гемоглобіну у новонародженого 180­220 г/л, 4/5 з них складає фетальний гемоглобін, що має більшу спорідненість до кисню. Кількість еритроцитів — 4-5?10¹²Δι, кольоровий показник біль­ший, ніж 1. Кількість лейкоцитів одразу після пологів 6-10х10⁹/л, у наступні дні лейкоцитоз знижується.

Нервова система. Головний мозок новонародженого ще недостатньо розвинений, проте уже в перші дні у немовляти можна спостерігати реф­лекси, притаманні періоду новонародженості: смоктальний, хоботковий — витягування губ у трубочку при подразненні куточка рота; хапальний (Po- бінзона), Mopo, опори, автоматичної ходи — при дотику до внутрішньої поверхні долоні немовля захоплює і міцно стискає долонькою предмет; підо­шовний (Бабінського) — згинання пальців стоп при подразненні підошви.

Обмін речовин. Процеси асиміляції переважають, тому відбувається відкладання жирів та вуглеводів у тканинах та органах. Новонароджений має велику потребу у воді. Характерна фізіологічна полакіурія — сечо­випускання 15-25 разів на добу.